АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-440 2009 р. Головуючий по 1 інстанції

Категорія: № 30, 34 Демченко B.C.

Доповідач в апеляційній Інстанції

Василенко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.

при секретарі Пономаренко Ю.І.

з участю прокурора

адвокатів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 13 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

21.11.2008 р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог вказав, що 07.12.2005 р. близько 8 год. 55 хв. в м. Звенигородка на вул. Шмідта сталась дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому на праві власності автомобіля ДЕУ Ланос д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Сітроен д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

При виїзді на місце пригоди працівниками ВДАІ Звенигородського РВ УМВС було складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, стосовно нього протокол не складався.

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 02.03.2006 р. адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 провадженням закрито, у зв'язку із закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження. Відповідно до акту авто товарознавчої експертизи № 11 від 19.12.2005 р. завдана йому матеріальна шкода в наслідок ДТП становить 5424,04 грн. За проведення даної експертизи ним сплачено 380 грн.

З метою відшкодування завданої йому шкоди він звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області в відповідною позовною заявою. Ухвалою даного суду від 23.11.2006 р. його заява залишена без розгляду.

Враховуючи, що завдана йому шкода до даного часу не відшкодована змушений звернутись до суду з даним позовом.

Крім матеріальної шкоди діями відповідачки йому завдано також і моральної шкоди.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь завдану матеріальну шкоду в сумі 5424,04 грн., моральну шкоду в сумі 20000 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 13 січня 2009 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

В клопотанні ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат з оплати правової допомоги в сумі 1000 грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції, як постановлену з порушенням норм процесуального права, змінити і постановити ухвалу, якою стягнути із ОСОБА_2 на її користь понесені нею витрати в розмірі 1000 грн., пов'язані з правовою допомогою адвоката.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відмовляючи у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат з оплати правової допомоги адвоката ОСОБА_3, за ведення даної справи в суді в сумі 1000 грн., районний суд виходив з того, що відшкодування витрат відповідача у разі залишення заяви без розгляду регулюється ч. З ст. 89 ЦПК України, згідно якої у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованості дій позивача. З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 вправі звернутись з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування понесених нею витрат, пов'язаних з розглядом даної справи та довести суду, що дії позивача є необгрунтованими.

Згідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП. При цьому позовні вимоги вмотивував та в їх підтвердження надав відповідні докази, що на його думку стверджують обґрунтованість стягнення завданої йому шкоди саме за рахунок відповідачки. Так ним до позовної заяви долучено: протокол про адміністративне правопорушення АЖ № 0810282 від 07.12.2005 р. складений відносно ОСОБА_1 про порушення нею пунктів 10.4, 10.6 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно до ст. 124 КУпАП; схему ДТП; протокол огляду місця пригоди; пояснення учасників ДТП; постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 02.03.2006 p., якою адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 провадженням закрито, у зв'язку із закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності, тобто з нереабілітуючих підстав.

13.01.2009 р. ОСОБА_2 подав до суду заяву про залишення даного позову без розгляду (за станом здоров'я не має змоги бути присутнім під час судового розгляду) а. с. 33.

У відповідності до ч. З ст. 89 ЦПК України у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Судова колегія вважає, що суд встановивши, що відповідачка не надала доказів того, що дії позивача є необгрунтованими та не позбавлена права заявити таку вимогу, правомірно відмовив у стягненні понесених нею витрат, пов'язаних з розглядом даної справи.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають.

Ухвала постановлена з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 304 ,307 , 312 , 313, 314 , 315 , 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 13 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.