Апеляційний суд Запорізької області
Судова палата з цивільних справ
Україна, 69000, М.Запоріжжя, пр.Леніна, 162
Суддя 1-ї інстанції Дьяченко С.В.
Суддя доповідач Бондар М.С.
24 лютого 2009 року Справа № 22-941
РІШЕННЯ
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя: Бондар М.С,
судді: Спас О.В., Ломейко В.О.
секретар - Белименко С.В.
при участі: прокурора - адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 02.12.2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та поділ спадкового майна та за зустрічними вимогами про зменшення грошової компенсації вартості спадкового майна, -
встановила:
У жовтні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності та поділ спадкового майна, посилаючись на те, що він та відповідач є спадкоємцями після померлого ОСОБА_3. Спадщина складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1, автомобіля ВАЗ-21063, гаражу в будівельному кооперативі № 1 м. Енергодар, грошового вкладу в Ощадному банку в сумі 6455 грн. 52 коп. та дачного будиночку в товаристві "Будівельник" м.Енергодар. Між ними немає згоди щодо користування і поділу спадкового майна, тому просив визнати його та відповідача власниками спірного спадкового майна в рівних частках, поділити майно, а саме передати відповідачу у користування все майно за виключенням дачного будиночку і компенсувати йому (позивачу) грошову компенсацію вартості його частки.
Відповідач в зустрічних вимогах згоден передати позивачу власний дачний будиночок вартістю 15 489 грн., щоб у такий спосіб зменшити компенсаційні витрати.
За рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 02.12.2008 року заявлений позов ОСОБА_2 задоволений частково. Суд визнав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках власниками спірного спадкового майна та поділив його. Виділив позивачу у власність дачний будиночок, а відповідачу передав у власність: автомобіль, вклад в банку, гараж та квартиру. Стягнув на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості його 1\2 частки у розмірі 62 541 грн. 13 коп.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати судове і ухвалити нове рішення, оскільки на його думку суд неправильно визначив обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи видно, що після смерті ОСОБА_3, спадщину прийняли позивач) та відповідач, їх частки в спадщині рівні. До складу спадщини входять: однокімнатна квартира АДРЕСА_1 вартістю 115 866 грн., автомобіль ВАЗ-2106 вартістю 9216 грн., гараж в гаражному товаристві №1 в м.Енергодар вартістю 18 657 грн., дачний будиночок в товаристві "Будівельник м.Енергодар вартістю 19912 грн., грошовий вклад в сумі 6 455 грн. 52 коп.. Загальна вартість усього спадкового майна становить 170 106 грн. 77 коп..
Згідно частин 1, 2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Таким чином, співвласник вправі вимагати грошової компенсації вартості його частки у власності лише в разі, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом чи якщо спільне майно є неподільною річчю.
Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
З урахуванням наведеного, виділ спадкоємцю його частки в спадщині в натурі проводиться з огляду на сукупність (кількість) об'єктів, що складають спадщину, їх вартість та з урахуванням можливості виділу в натурі такої частки.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 та в обґрунтування зустрічного позову зазначала, що спадщину складають кілька різних об'єктів - квартира, дача, автомобіль, грошовий вклад, гараж, отже на 1\2 частку в спадщині можливо виділити в натурі шляхом передачі їй у власність лише квартири, оскільки вона в ній проживає і другого помешкання не має, а відповідачу - усього іншого спадкового майна.
Огляд матеріалів справи свідчить проте, що вартість квартири, на яку претендує відповідач, становить 115 866 грн.
Доля кожного з спадкоємців становить 85 053 грн. 39 коп..
Відповідач згоден передати квартиру у власність ОСОБА_1 і одержати грошову компенсацію.
Сукупність решти спадкового майна (автомобіль, дача, гараж, вклад) становить 54 240 грн. 77 коп., що на 30 812 грн. 61 коп. більше від належної вартості частки у спадковому майні.
Отже судова колегія приходить до висновку про можливий виділ в натурі позивачу його частки в спадковому майні, як-то передача у його власність: дачного будиночку, автомобіля, грошового вкладу та гаражу на суму 54 240 грн. 77 коп.
Колегія суддів вважає, що квартира має бути передана у власність відповідача, яка в цьому житловому приміщенні проживає.
Позивач має право на одержання від відповідача грошової компенсації вартості його частки у сумі 30 812 грн. 61 коп..
Крім того, ОСОБА_2 вимагає стягнення витрат на правову допомогу свого представника у суді першої інстанції у розмірі 1450.
До складу судових витрат відносяться витрати на правову допомогу (п.2 ч.3 ст.79 ЦПК).
Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Представник особи, яка бере участь у справі, за дорученням має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено ст.26, 42 ЦПК і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу.
У зв'язку з наведеним ЦПК не відносить до судових витрат витрати за послуги представника у суді, а тому прохання позивача з цього приводу не можуть бути задоволені.
Оскільки для з'ясування питань по справі не потребує витребування нових доказів, то маються належні умови для ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 02.12.2008 року у справі у цій скасувати і ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках право власності на: квартиру АДРЕСА_1, автомобіль ВАЗ-2106 вартістю 9 216 грн.с25 коп., гараж АДРЕСА_2, дачний будинок АДРЕСА_3, грошовий вклад на суму 6455 грн. 52 коп. на рахунку НОМЕР_1 в Ощадному банку України.
Виділити у власність ОСОБА_1 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_2, гараж АДРЕСА_2, дачний будинок АДРЕСА_3, грошовий вклад на суму 6455 грн. 52 коп. на рахунку НОМЕР_1 в Ощадному банку України.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_2, гараж АДРЕСА_2 Запорізької області, дачний будинок АДРЕСА_3, грошовий вклад на суму 6455 грн. 52 коп. на рахунку НОМЕР_1 в Ощадному банку України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості його частки в спадковому майні в сумі 30 812 грн. 61 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати пов'язані з проведенням експертизи з оцінки майна в сумі 400 грн., витрати пов'язані з проведенням технічної експерти в сумі 1173 грн., судові витрати в сумі 825 грн..
Решту заявлених позовних вимог залишити без задоволення.
Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання сили рішення апеляційного суду.