Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„29” березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г. А.
Суддів: Панкова М.В.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Фабінській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Споживчий кооператив рекреаційного призначення «Утьос» (СКРП «Утьос»), про поновлення порушеного права та зобов’язання вчинити певні дії,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх представника ОСОБА_8 на заочне рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 12 листопада 2007 року з урахуванням доводів на ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 07 липня 2008 року, -
В с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 18 серпні 2006 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Споживчий кооператив рекреаційного призначення «Утьос», про поновлення порушеного права та зобов’язання вчинити певні дії.
Свої вимоги мотивує тим, що йому на праві приватної власності належить будівля рекреаційного призначення № 276 на території споживчого кооперативу «Утьос», що розташована за адресою місто Алушта, с. Утьос, вул. М. Гагаріної № 25. Вказана будівля має загальну площу 243,5 м. кв. та складається з 6 поверхів. Відповідачам належить елінг № 273, який побудований безпосередньо до несучої стінки його елінгу. Згідно технічної документації відповідачів, елінг № 273 складається з підвалу, цокольного поверху, першого та другого поверхів. В 2005 році відповідач безпосередньо до несучої стіни будівлі, що належить позивачу, добудував 3-й поверх над своїм елінгом № 273. Дозволу на добудову або використання несучої стіни елінгу № 276 в будівництві свого чергового поверху відповідач не отримував, і при будівництві використав частину будівлі, що належить ОСОБА_5 Посилаючись на ст. 319, 321, 325, 376, 386, 391 ЦК України він просить поновити його порушене право, як власника будівлі рекреаційного призначення № 276, розташованої за адресою місто Алушта, с. Утьос, вул. М. Гагаріної № 25, та зобов’язати відповідача за власний рахунок демонтувати всі приміщення з третього поверху елінгу № 273, та привести несучу стіну будівлі № 276, яка примикає до будівлі 273, у колишній стан.
Заочним рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 07 липня 2008 року позов задоволено. Поновлено порушене право власника будівлі рекреаційного призначення № 276 ОСОБА_5, що розташована на території споживчого кооперативу рекреаційного призначення «Утьос», за адресою м. Алушта, с. Утьос, вул. М. Гагаріної, 25. ОСОБА_6 зобов’язаний за власний рахунок демонтувати всі приміщення з третього поверху елінгу № 273, за адресою м. Алушта, с. Утьос, вул. М. Гагаріної № 25, та привести несучу стіну будівлі № 276, яка примикає до будівлі № 273, у колишній стан.
Ухвалою Алуштинського міськсуду від 07 липня 2008 року заява представника відповідачів ОСОБА_9 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення ( а.с. 144-145 т.1).
В апеляційній скарзі на заочне рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 12 листопада 2007 року з урахуванням доводів на ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 07 липня 2008 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх представник ОСОБА_9 просять заочне рішення суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заочне рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_10 просить заочне рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Позивач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_11( а.с. 5 т.2) будучі належним чином сповіщені про розгляд справи, про що свідчать повідомлення про отримання телеграм та судових повісток ( а.с. 34-37 т.2), повторно не з’явилися до суду апеляційної інстанції. Позивач ОСОБА_5 двічі не з’явився до суду апеляційної інстанції 01.03.2010 року та 29.03.2010 року через хворобу, про що надсилав телеграми. Особистої участі, як при розгляді справи у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_5 не брав, його інтереси представляли представники, які діяли за довіреністю. Причина неявки представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_11 визнана неповажною, у зв’язку з чим колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності позивач та його представника, відповідно до статті 305 ЦПК України .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності, а саме, що добудований третій поверх елінгу № 273 порушує право власника елінгу № 276 ОСОБА_5 на користування та розпорядження своїм майном. Порушене право підлягає поновленню, шляхом демонтажу надбудованого третього поверху.
Однак погодитися з такими висновками не можна.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що за договором купівлі-продажу від 16 червня 2004 року ОСОБА_5 купив елінг № 276 у СКРП «Утьос». Даний елінг на момент укладення договору складався з приміщень №№ 1,2,3,4 і гаражу № 5, загальною площею 83,1 кв.м. Отримавши дозвіл на реконструкцію елінгу № 276, ОСОБА_5 провів його реконструкцію.
Рішенням виконкому Маломаяцької сільської ради № 327 від 15 вересня 2005 року затверджено акт державної технічної комісії з приймання а експлуатацію закінченої будівництвом будівлі рекреаційного призначення колишнього елінгу № 276 на території СКРП «Утьос» за адресою м. Алушта, с. Утьос, вул. Гагаріної, 25/276 загальною площею 243,5 кв.м., дозволено ввести його в експлуатацію ОСОБА_5, а БТІ оформити право власності на завершений будівництвом об’єкт на ім’я ОСОБА_5 ( а.с.10 т.1) .
На підставі даного рішення 26 вересня 2005 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право власності на будівлю рекреаційного призначення загальною площею 243,5 кв.м., розташовану на території СКРП «Утьос» за адресою м. Алушта, с. Утьос, вул. Гагаріної, 25/276 (а.с.7 т.1). Право власності ОСОБА_5 на зазначену будівлю зареєстроване в БТІ 04 жовтня 2005 року (а.с. 8 т.1).
Відповідачу ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 14 травня 2003 року належить елінг № 273 у СКПР «Утьос» загальною площею 150 кв.м. ( а.с. 23 т.1).
З технічного паспорту від 25.12.2000 року вбачається, що елінг № 273 фактично складався з підвалу, цокольного поверху, першого та другого поверхів ( а.с.24 т.1).
Відповідач ОСОБА_6 самочинно добудував до свого елінгу третій наземний поверх, внаслідок чого загальна площа будівлі збільшилась.
Елінги № 273 ОСОБА_6 і № 276 ОСОБА_5 розташовані суміжно.
Позивач ОСОБА_5 мотивує свої позовні вимоги тим, що відповідач безпосередньо до його несучої стіни, добудував 3-й поверх над своїм елінгом № 273, при цьому дозволу на використання несучої стіни елінгу № 276 не отримував, і при будівництві використав частину будівлі, що належить позивачу.
Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно статей 57, 59 ЦПК України, доказами у справі є які-небудь фактичні данні, на підставі яких базуються вимоги, заперечення сторін, і інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів. Згідно частини 2 статті 59 ЦПК України обставини справи, які відповідно до закону повинні бути підтверджені певним способом доведення не можуть підтверджуватися іншими способами доведення.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи Харківського НДІСЄ № 10102 від 27 червня 2007 року, надбудова третього поверху елінгу № 273 проведена з порушення будівельних норм и правил. До даних висновків експерт прийшов у зв’язку з тим, що роботи по реконструкції об’єктів виконуються на підставі розроблених, затверджених і погоджених у встановленому порядку проектах, які в матеріалах справи відсутні та експерту не надані. А саме експерту не надано робочий проект, проект провадження робіт, дозволи на проведення та виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву третього поверху, матеріали обстеження об’єкта реконструкції, акт держкомісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту, рішення виконкому про затвердження акту держкомісії, техпаспорт елінгу № 273 після реконструкції та інше, що є порушенням вимог ДБН, ВСН. ( а.с. 41-61 т.1)
Експертизою зазначено, що встановити чи має приміщення надбудованого поверху елінгу № 273 самостійну несучу стіну, яка межує із несучою стіною будівні № 276 та яким чином здійснено кріплення конструктивних елементів надбудованого поверху елінгу № 273 до несучої стіни будівлі № 276, не надається можливим .
Висновок експертизи викладений у пункті 3.4.5.6.7, що у разі кріплення несучих елементів надбудови поверху елінгу № 273 до несучої стіни будівлі № 276 навантаження на несучу стіну елінгу № 276 та на фундамент збільшилося є припущенням, а тому не є доказом позовних вимог позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 і ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виявлені експертом порушення будівельних норм і правил при будівництві третього поверху елінгу № 273 не можуть бути підставою для задоволення даного позову, оскільки не порушують прав позивача ОСОБА_5 Колегія суддів вважає недоведеним, що самочинно збудований третій поверх елінгу № 273 чинить перешкоди позивачу, як власнику елінгу № 276 у користуванні та розпорядженні його майном.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам, істотного порушення будівельних норм і правил позов про перебудову або знесення будівлі має право пред’явити відповідний орган державної влади або місцевого самоврядування.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду, відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову, застосовані судом згідно з ухвалою від 22 серпня 2006 року( а.с. 18 т.1), підлягають скасуванню.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, –
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх представника ОСОБА_9 задовольнити частково.
Заочне рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_5 відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту елінгу № 273, який розташований на території споживчого кооперативу рекреаційного призначення «Утес», м. Алушта, селище Утьос, вул. М. Гагаріної, 25, що належить ОСОБА_6, накладений ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 22 серпня 2007 року у справі № 2-1575/06р.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Судді:
Ісаєв Г. А. Панков М.В. Белинчук Т.Г.