АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «16» березня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Підгорної С.П.
суддів Дембіцької О.О., Марчака В.Я.
за участю прокурора Малик Н.В.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора відділу прокуратури Чернівецької області Петричука О.А., засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець міста Хмельницький, мешканець села Череш Сторожинецького району Чернівецької області, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, на утриманні одна малолітня дитина, непрацюючий, раніше несудимий, -
засуджений за ст.121 ч.1 КК України на п‘ять років позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу засудженому залишена тримання під вартою, строк відбування покарання обчислено з 28 серпня 2008 року, в строк відбування покарання зараховано тримання під вартою з 21 по 31 липня 2008 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі п‘ять тисяч гривень та моральну шкоду в сумі 30 000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернівецькій області судові витрати в сумі 243 гривень 38 коп., на користь Сторожинецької районної центральної лікарні Чернівецької області 73 гривні 83 коп. та на користь Чернівецької обласної клінічної лікарні 837 гривень 76 коп.
Вирішена доля речових доказів.
Справа №11-90 /2010 р. Головуючий у І інстанції: Цуренко В.А.
Категорія: ст.121 ч.1 КК України Доповідач: Підгорна С.П.
Згідно вироку ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 10 вересня 2006 року приблизно о 23 годині 15 хвилин на вулиці села Череш Сторожинецького району поблизу бару, перебуваючи у стані алкогольного сп‘яніння, в процесі бійки з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 умисно наніс потерпілому ОСОБА_4 удар ножем в праву руку, заподіявши легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров‘я, та удар ножем у грудну клітину справа, спричинивши проникаюче ножове поранення з ушкодженням легені, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку районного суду у зв‘язку з невірною кваліфікацією дій ОСОБА_3 та м‘якістю призначеного покарання. Апелянт вважає перекваліфікацію дій засудженого зі ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України на ст.121 ч.1 КК України безпідставною та просить постановити новий вирок з призначенням засудженому більш тяжкого покарання.
Засуджений ОСОБА_3 та в його інтересах адвокат ОСОБА_1 в апеляціях просять вирок районного суду змінити, врахувати ряд пом‘якшуючих покарання ОСОБА_3 обставин, застосувати вимоги ст.69 КК України та пом‘якшити засудженому покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, засудженого ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1, які просили пом‘якшити засудженому покарання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, судова колегія вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів і його діям дана правильна юридична кваліфікація.
З показань засудженого ОСОБА_3 в суді видно, що він наніс потерпілому тілесні ушкодження у зв‘язку з тим, що його били і він вимушений був захищатися, відмахувався ножем. Цьому передував конфлікт у приміщенні бару в селі Череш між ним та ОСОБА_4, який неодноразово запрошував його дружину ОСОБА_6 танцювати проти її волі. Потім на вулиці ОСОБА_5 чіплявся до нього, обвинувачував у нанесенні удару ОСОБА_4 і разом з ОСОБА_7 наносили йому удари по голові, їх розборонив ОСОБА_8 Почувши погрози ОСОБА_9 продовжити бійку, він, ОСОБА_3, пішов в будинок сестри і на кухні взяв ніж, і коли біля бару до нього знову став приставати ОСОБА_5, а ОСОБА_10 його вдарив у голову і разом з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 стали бити на землі, він витягнув ніж і, захищаючись, махав ним перед собою, при цьому вдарив потерпілого.
З показань потерпілого ОСОБА_4 видно, що 10 вересня 2006 року у барі був конфлікт з ОСОБА_3, під час танцю ОСОБА_3 його штовхнув і вони обоє впали на стіл, пізніше на вулиці ОСОБА_3 його вдарив рукою по голові, присутні ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_7 з‘ясовували причину
поведінки засудженого, який після цього кудись побіг. Приблизно о 23 годині 10 хвилин на автомобілі під‘їхали ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_7. ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 і він, потерпілий, помітивши, що засуджений махає ножем, підбіг до ОСОБА_5 і в цей час ОСОБА_3 наніс йому удар ножем у руку та в груди.
Згідно висновку судово-медичної експертизи (а. с.85, 91-92) потерпілому ОСОБА_4 була заподіяна колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини у 2-му міжребер‘ї по середньо-ключичній лінії справа з пошкодженням легені, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння.
З показань в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_12 ОСОБА_14, ОСОБА_15 видно, що 10 вересня 2006 року біля бару в селі Череш була бійка між ОСОБА_5, ОСОБА_4 та засудженим, під час якої остатній застосував ніж. Ці свідки, а також свідки ОСОБА_16.ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 підтвердили наявність у засудженого тілесних ушкоджень після бійки. З досліджених судом показань на досудовому слідстві свідків ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_7 ОСОБА_21 ОСОБА_22 видно, що під час конфлікту біля бару засудженого хтось штовхнув, повалили на землю, він лежав непритомний, його відтягнули в бік, йому були завдані тілесні ушкодження.
Судова колегія вважає, що районним судом правильно взято до уваги показання наведених свідків про наявність бійки з участю засудженого та потерпілого, в процесі якої було завдано удар ножем потерпілому. Висновок суду про відсутність у засудженого умислу на вбивство потерпілого є правильним, він підтверджений сукупністю досліджених судом доказів. Дії ОСОБА_3 правильно судом кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Посилання прокурора в апеляції на неправильну перекваліфікацію дій засудженого судова колегія вважає безпідставними.
При призначенні засудженому міри покарання районний суд у відповідності до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність обтяжуючих та пом‘якшуючих покарання обставин, в тому числі, визнання засудженим своєї вини, з‘явлення із зізнанням, молодий вік, наявність на утриманні малолітньої дитини, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність попередніх судимостей, неправомірність дій потерпілого та інших осіб щодо ОСОБА_3, що передували вчиненню злочину. Призначене в межах санкції кримінального закону покарання засудженому судова колегія вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом‘якшення, застосування вимог ст. 69 КК України не вбачає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2009 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляції прокурора відділу прокуратури Чернівецької області Петричука О.А., засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Головуючий С.П.Підгорна
Судді Дембіцька О.О.,
Марчак В.Я.