У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«29» березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.
Суддів: Панкова М.В.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Фабінській В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ЗАТ «Страхова компанія «Крона» про зобов’язання виконати умови договору, стягнення страхових виплат з урахуванням індексу інфляції та пені,
за зустрічним позовом ЗАТ «Страхова компанія «Крона» до ОСОБА_5 про визнання договору недійсним,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 грудня 2009 року, -
В с т а н о в и л а :
21 жовтня 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Страхова компанія «Крона», в подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та остаточно просив про зобов’язання відповідача виконати умови договору, стягнути страхову виплату з урахуванням індексу інфляції та пені.
Свої вимоги мотивує тим, що 20 серпня 2007 року між ним та відповідачем було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків ДНВ(ф) № 71705, за яким на період з 21 серпня 2007 року по 20 серпня 2008 року об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані із життям, здоров'ям та працездатністю страхувальника (застрахованої особи). В суботу 21 червня 2008 року з ним стався страховий випадок - травматичне пошкодження лівого колінного суглобу. Він згідно до умов договору у понеділок 23 червня 2008 року повідомив по телефону страхову компанію про настання страхового випадку. Цінним листом з повідомленням він направив на адресу Сімферопольської філії ЗАТ «СК «Крона» всі необхідні за договором документи. Згідно до умов договору страхування сума страхового відшкодування складає 2805 грн., однак до цього часу страхове відшкодування не здійснено. Просить зобов'язати відповідача виконати умови договору страхування; - стягнути з відповідача на його користь страхову виплату в сумі 2805 грн. з додатковим нарахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла під час такого прострочення, від суми простроченої страхової виплати, а також компенсацію заподіяної моральної шкоди у розмірі 51000 грн.
25 листопада 2008 року ЗАТ «Страхова компанія «Крона» звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про визнання договору недійсним.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_5 займав посаду директора Сімферопольської філії ЗАТ «СК «Крона» і 20 серпня 2007 року він виконуючи функції директора Сімферопольської філії ЗАТ «СК «Крона»» від ЗАТ «СК «Крона» в своїх інтересах уклав договір добровільного страхування ДНВ(ф) № 71705. Вважають, що укладений договір не відповідає законодавству України, у зв'язку з чим просять визнати його недійсним.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено, а зустрічні позовні вимоги ЗАТ «Страхова компанія «Крона» задоволені. Договір добровільного страхування від нещасних випадків ДНВ(ф) № 71705 укладений 20 серпня 2007 року між ЗАТ «Страхова компанія «Крона» та ОСОБА_5 визнано недійсним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Страхова компанія «Крона» відмовити, а його позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про задоволення зустрічного позову та відмову в первинному позові, суд першої інстанції виходив з того, що страховий випадок не наступив, оскільки у позивача не було втрати працездатності, яка підтверджена медичними документами. Визначаючі спірний договір недійсним, суд першої інстанції зазначив, що договір добровільного страхування від нещасного випадку укладено у порушення ч. 3 ст. 238 ЦК України, ст. 10 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», оскільки позивач ОСОБА_5 при укладенні договору, виступаючі директором Сімферопольської філії ЗАТ «СК «Крона» діяв з перевищенням наданий йому повноважень у власних інтересах. Спірний страховий договір є недійним з моменту його укладення.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що 20 серпня 2007 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «СК «Крона», в особі Сімферопольської філії ЗАТ «СК «Крона» було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків ДНВ(ф) № 71705, на період з 21 серпня 2007 року по 20 серпня 2008 року .
Від імені Сімферопольської філії ЗАТ «СК «Крона» виступав сам позивач ОСОБА_5, якій на час укладення договору був директором філії.
Оскільки відповідно до ч. 3 статті 238 ЦК України представник не може вчиняти право чини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав вказаний договір недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України.
Посилання апелянта на існування винятку який допускає вчинення правочину представником від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах, а саме комерційне представництва є безпідставним, оскільки стаття 243 ЦК України позбавляє можливості комерційному представникові діяти від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що для настання страхового випадку, необхідна наявність двох взаємопов’язаних фактів: розлад здоров’я, та втрата працездатності, що підтверджується відповідними медичними документами. Проте ОСОБА_5 не надав ні суду першої інстанції, ні колегії суддів медичних документів, які б свідчили про те, що в нього була втрата працездатності. Обов’язком страхувальника ОСОБА_5 за договором страхування є підтвердження факту настання страхового випадку, шляхом надання акту форми НТ, який надано не було.
Доводи апелянта про порушення його права на отримання моральної шкоди є необґрунтованими. Законом України « Про страхування» не передбачена можливості відшкодування моральної шкоди. Укладений між сторонами договір також не передбачав можливості її відшкодування, у зв’язку з наведеним суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні моральної шкоди як не заснованої на законі.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Судді:
Ісаєв Г.А. Панков М.В. Белинчук Т.Г.