Справа №2- 1609/07 Справа № 2-421/06

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2007р.

Фрунзенський райсуд м. Харкова

У складі: головуючого Алфьорової Т. М. При секретарі ГудзенкоСХМ. розглянувши у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу по договору позики .

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 борг по договору позики, посилаючись на те, що 10 березня 2001 року між ним та відповідачем був укладений договір позики НОМЕР_1. Гроші передані відповідачу повністю. Строк повернення коштів був обговорений, згідно цієї домовленості ОСОБА_2повинен повернути гроші 31.12.2001 року, але відповідач до наступного часу не повернув гроші. Таким чином ,свої зобов'язання про повернення боргу ОСОБА_2. в передбачені строки не виконав, тому він просить стягнути з відповідача вказану суму.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримував. Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те ,що в 2000 році він влаштувався на роботу у фірму " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Посадові особи ОСОБА_3. і інші повідомили, що офіційно не будуть укладати з ним трудовий договір, тому не оформили документи по працевлаштуванню. З огляду на те, що він буде матеріально відповідальною особою, керівництво фірми запропонувало підписати договір позики на суму 5700 грн., тому що йому надавався товар для реалізації і для підстрахування вони оформили зазначений договір. Позивача ОСОБА_1. він не бачив ніколи, у тому числі й під час підписання договору. Йому обіцяли, що коли він буде звільнятися то договір ліквідують, але надалі пред'явили до виконання. Уважає, що договір укладений внаслідок обману.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 374 ЦК України (в редакції 1963 року ), а також зі ст. 1046 ЦК України ( в редакції 2004 року)- за договором позики, одна сторона (позикодавець)_ передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно зі ст. 375 ЦК України ( в редакції 1963 р) і ст. 1047 ЦК України - договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

2

Позивачем наданий до суду договір позики від 10.03.2001 року, який був укладений у простій письмовій формі відповідно до СТ.44 ЦК України. ( в редакції 1963 року )

В судових засіданнях, а також в письмових зверненнях до міліції, відповідач не заперечував проти того, що він цей договір підписував, вказує на те ,що цей договір безгрошовий.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. в судовому засіданні вказували на те, що працювали у фірми « ІНФОРМАЦІЯ_1» у 2000-2001 р і з ними також були укладено договори позики нарізні суми, але ці договори були безгрошові і були укладені для підстрахування, тому що у зв'язку з їхньою роботою їм давався товар приблизно на ту суму, що зазначена в договорах позики.

Згідно з ч.2 ст.376 ЦК України -( в редакції 1963 року)- у тих випадках, коли договір позики повинен бути укладений у письмової   формі, заперечення його за безгрошевістю шляхом свідоцьких показань не допускається, за винятком випадків кримінально карних Дій.

У судове засідання не надані докази того, що збоку позикодавця були кримінально карні діяння. Відповідач звертався до міліції, але кримінальна справа до наступного часу не була порушена, вина позивач а не встановлена.

Відповідно до наданого договору позики - відповідач позичив у позивача суму 5700 грн. І був встановлений строк для повернення грошів до 31.12.2001 року, але до наступного часу ці гроші не були повернути.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав докази, які б підтвердили, що між ним та позивачем не був укладений договір позики на вказану суму і що цей договір був укладеній внаслідок обману.

У випадку, встановлення вини особи яка позичила гроші, у кримінальному порядку відповідач може звертатися до суду з відповідною заявою.

Керуючись ст. ст. 10-11,60,209,212 ,214- 215 ,217 ,218 ЦПК України, ст.ст. 44,374,375,376 ЦК України ( в редакції 1963 року)1046-1050 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу по договору позики задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, який народився у м. Харкові на користь ОСОБА_1 по договору позики 5700 грн. та держмито у розмірі 57 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або подання апеляційної скарги в десяти денний строк без попереднього подання заяви.