Справа №2-603/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    м. Добропілля                                                                                           01 березня 2010 р.

    Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:                                                                          

головуючого судді                             Садчикова Д.В.

при секретарі                             Влащенко І.М.

за участю позивача                             ОСОБА_1

представника відповідача                         ОСОБА_2

представника третьої особи                     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відособлений підрозділ «Шахта «Новодонецька», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля - «про відшкодування моральної шкоди», -

В С Т А Н О В И В:

05.02.2010 року до суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відособлений підрозділ «Шахта «Новодонецька», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля - «про відшкодування моральної шкоди».

У своєї позовній заяві ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог послався на те, що   з 07 липня 1987 року він знаходився в трудових відносинах з шахтою «Новодонецька» ДП «Добропіллявугілля». 10 березня 2009 року звільнений з підприємства за станом здоров'я. 18 червня 2007 року в 11 годині 30 хвилин під час виконання своїх трудових обов'язків на шахті «Новодонецька» з ним трапився нещасний випадок в результаті якого він отримав травму в вигляді забиття лівого передпліччя. Згідно довідки МСЕК від серпня 2007 року йому встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 15%. За час роботи на даному підприємстві отримав професійне захворювання - хронічна вертеброгенна пояснично-хрестова радикулопатія в стадії загострення з вираженим болевим м'язово-тонічним синдромом, порушення функцій хребта. Висновком МСЕК від 03.03.09 р. встановлено 50% втрати працездатності (за сукупністю з травмою 65%) та визнано інвалідом третьої групи безстроково. Після встановлення втрати працездатності з усіма необхідними документами звернувся до Відділення виконавчої Дирекції ФССНВ і ПЗ у м. Добропілля для відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної йому травмою. На підставі наданих ним у ФССНВ і ПЗ документів йому були призначені страхові виплати, передбачені законодавством, а саме одноразова допомога і щомісячні виплати. Але, крім матеріальної шкоди, вважає, що йому також спричинено моральну шкоду, яку він оцінюю в розмірі 50 000 гривен. Вказану моральну шкоду повинно відшкодувати підприємство, з яким знаходився в трудових відносинах.

Шкоду здоров'ю спричинено з вини шахти «Новодонецька», що підтверджується актами за формою Н-1 та за формою Н-5 від 20.06.2007 року та актом за формою П-4, а саме через не вдосконалення технологічних процесів, низького рівня механізації праці, переміщення вручну вантажу. Внаслідок отримання травми та професійного захворювання на виробництві йому були заподіяні, насамперед, фізичний біль, фізичні і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Внаслідок отриманих травми і профзахворювання втратив 65% професійної працездатності (за сукупністю) та став інвалідом. З цього моменту цілком порушена нормальна життєдіяльність - багаторазово лікувався амбулаторно та стаціонарно. В зв'язку з травмою  переніс і в теперішній час відчуває сильний фізичний біль та тривалі фізичні страждання, почуття страху, розгубленості та безпорадності. В зв'язку з вищезазначеною травмою змінився  звичайний образ життя - змушений був тривалий час знаходитися в лікувальних закладах з причини обстеження та лікування наслідків травми та профзахворювання. При знаходженні в лікувальному закладі позбавлявся домашнього затишку та звичайної обстановки. Постійні болі сприяють загальній слабкості, розбитості, дратівливості, порушенню сну. В зв'язку з цим дуже втомлюється після навіть нетривалої ходьби, рухів, не має сил виконувати роботу в побуті і всю роботу виконують близькі, за цієї обставини постійно відчуває почуття провини, сорому та безпорадності. Таким чином, отримання травми та профзахворювання спричинило тривалі зміни та вимушені порушення звичайних життєвих зв'язків, фактичну біль та психологічні страждання, неможливість продовження активного особистого життя. Все вищезазначене дезорганізує його життя та негативно позначається на нервовій системі. Поганий настрій постійно відображається на родині, в якій відчувається напруження між ним та іншими членами родини. Вважає, що заподіяна істотна для нього моральна шкода, яку оцінює в сумі 50 000 гривень, виходячи з вищезазначеного. При визначенні суми позову також виходив з того, що має серйозні порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, обумовленим наслідками травми та профзахворювання, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих зв'язків.

В січні 2010 року звернувся на підприємство з заявою про відшкодування моральної шкоди, але отримав відмову (лист від 25.01.2010р.).

Відповідно ст. 233 КЗпП України працівник повинен звернутися з заявою про вирішення трудового спору в суд в трьохмісячний термін з дня, коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права. В зв'язку з тим, що про порушення свого права на відшкодування моральної шкоди дізнався з листа від 25.01.2010р, вважає, саме з цієї дати слід відраховувати строк для звернення до суду. Крім того згідно п.3 ст. 268 ЦК України на вимоги про відшкодування шкоди, завданої травмою, іншим ушкодженням здоров'я, позовна давність не застосовується. Крім того,  постійно проходив курси лікування наслідків травми.

В судовому засіданні просив суд ухвалити рішення яким поновити строк для звернення до суду за захистом порушеного права, пропущений  з поважних причин та стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відособлений підрозділ «Шахта «Новодонецька» на його користь моральну шкоду у сумі 50 000,00 гривень.

Представник відповідача за дорученням помічник директора з правових питань ВП «Шахта «Новодонецька» ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку з безпідставністю заявлених вимог.

Представник третьої особи за дорученням провідний спеціаліст юридичного сектору відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля ОСОБА_3, в судовому засіданні просила  ухвалити рішення на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

Відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати моральних життєвих зв'язків и вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Аналогічна   правова   позиція  також  зазначена   в   Рішенні  Конституційного     Суду України № 20-рп2008 від 08 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що громадянам, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку   або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно зі ст.153 КЗпП України та ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, стан засобів колективного та індивідуального захисту робітників, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Згідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» зобов'язує роботодавця створювати на робочому місці умови праці у відповідності до нормативно-правових актів, а також забезпечувати виконання вимог законодавства о правах працівників в області охорони праці.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівників у сфері трудових відносин (незаконного звільнення, виконання робіт в небезпечних для життя та здоров’я умовах), яке призвело до моральних страждань, втраті життєвих зв'язків, обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форм власності.

Щодо розміру відшкодування моральної шкоди з відповідача, суд виходить з того, що згідно діючого законодавства особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.

Так, при вивченні матеріалів справи встановлено, що позивач   з 07 липня 1987 року  знаходився в трудових відносинах з шахтою «Новодонецька» ДП «Добропіллявугілля». 10 березня 2009 року звільнений з підприємства за станом здоров'я. Дана обставина підтверджується копією трудової книжки (а.с.6-9). 18 червня 2007 року в 11 годині 30 хвилин під час виконання своїх трудових обов'язків на шахті «Новодонецька» з ним трапився нещасний випадок в результаті якого він отримав травму в вигляді забиття лівого передпліччя. Згідно довідки МСЕК від серпня 2007 року йому встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 15%. За час роботи на даному підприємстві отримав професійне захворювання - хронічна вертеброгенна пояснично-хрестова радикулопатія в стадії загострення з вираженим болевим м'язово-тонічним синдромом, порушення функцій хребта. Висновком МСЕК від 03.03.09 р. встановлено 50% втрати працездатності (за сукупністю з травмою 65%) та визнано інвалідом третьої групи безстроково (а.с.18,19). Після встановлення втрати працездатності з усіма необхідними документами звернувся до Відділення виконавчої Дирекції ФССНВ і ПЗ у м. Добропілля для відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної йому травмою. На підставі наданих ним у ФССНВ і ПЗ документів йому були призначені страхові виплати, передбачені законодавством, а саме одноразова допомога і щомісячні виплати.

Шкоду здоров'ю позивача спричинено з вини шахти «Новодонецька», що підтверджується актами за формою Н-1 та за формою Н-5 від 20.06.2007 року та актом за формою П-4 (а.с.3-5), а саме через не вдосконалення технологічних процесів, низького рівня механізації праці, переміщення вручну вантажу. Внаслідок отримання травми та професійного захворювання на виробництві йому були заподіяні, насамперед, фізичний біль, фізичні і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Внаслідок отриманих травми і профзахворювання втратив 65% професійної працездатності (за сукупністю) та став інвалідом. З цього моменту цілком порушена його нормальна життєдіяльність - багаторазово лікувався амбулаторно та стаціонарно (а.с.10-17). В зв'язку з травмою  переніс і в теперішній час відчуває сильний фізичний біль та тривалі фізичні страждання, почуття страху, розгубленості та безпорадності. В зв'язку з вищезазначеною травмою змінився  звичайний образ життя - змушений був тривалий час знаходитися в лікувальних закладах з причини обстеження та лікування наслідків травми та профзахворювання. При знаходженні в лікувальному закладі позбавлявся домашнього затишку та звичайної обстановки. Постійні болі сприяють загальній слабкості, розбитості, дратівливості, порушенню сну. В зв'язку з цим дуже втомлюється після навіть нетривалої ходьби, рухів, не має сил виконувати роботу в побуті і всю роботу виконують близькі, за цієї обставини постійно відчуває почуття провини, сорому та безпорадності. Таким чином, отримання травми та профзахворювання спричинило тривалі зміни та вимушені порушення звичайних життєвих зв'язків, фактичну біль та психологічні страждання, неможливість продовження активного особистого життя. Все вищезазначене дезорганізує його життя та негативно позначається на нервовій системі. Поганий настрій постійно відображається на родині, в якій відчувається напруження між ним та іншими членами родини.   Таким чином, заподіяна істотна для нього моральна шкода.

Щодо визначення розміру моральної шкоди, суд виходить з фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених моральних страждань, принципів справедливості, добросовісності та розумності,  а також з того, що позивач має серйозні порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, обумовленим наслідками травми та професійного захворювання, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих зв'язків. У зв’язку з цим стягненню на користь позивача підлягає сума у розмірі 19000,00 гривен.

Що стосується строку звернення до суду, то суд приймає до уваги наступне.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається з позову до теперішнього часу ОСОБА_1 не відмовляли в виплаті моральної шкоди, письмову відмову одержав лише в січні 2010 року. Крім того,  постійно проходив курси лікування наслідків травми, що також підтверджується матеріалами справи (а.с.10-17), тому суд вважає можливим поновити строк, бо вважає пропущеним з поважної причини.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави сума судового збору в розмірі 51,00 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15,00 гривень.

На підставі вищенаведеного, ч.2 ст.153,   ст.ст. 233,234,237-1 КЗ про П України та керуючись ст.ст.10,11,60,88, 209,212,213,214,215,218  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відособлений підрозділ «Шахта «Новодонецька», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля - «про відшкодування моральної шкоди» - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду, як пропущений з поважної причини.

Стягнути з  Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відособлений підрозділ «Шахта «Новодонецька» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 19000 (Дев’ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відособлений підрозділ «Шахта «Новодонецька» на користь держави судові витрати: судовий збір у розмірі 51,00 гривні; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий: суддя                                   Д.В. Садчиков