справа №2–1998

2010 рік

 Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

18 березня 2010 р.     Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого                                                         - судді  Іваненко Ю.Г.

при секретарі                                                   -    Арнаутові Я.Б.

з участю представника позивача                            - Савіцької Л.М.

відповідача                                                                  - Дзівалківської О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою

                                      Публічного акціонерного товариства „ПроКредит

                                      Банк”

            до                      ОСОБА_3, ОСОБА_2

про                                стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовною заявою  до відповідачів про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 27.02.2008 року між ЗАТ „ПроКредит Банк” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №1.37481, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 2 000,00 дол. США, під проценту ставку 19 % річних на строк 18 місяців.

Відповідно до умов договору, відповідач ОСОБА_3 як позичальник зобов’язувався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, ЗАТ „ПроКредит Банк” та ОСОБА_2 уклали договір поруки №1.37481-ДП1 від 27.02.2008 року.

22 липня 2008 року між ЗАТ „ПроКредит Банк” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №1.39827, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 6 000,00 дол. США, під проценту ставку 21 % річних на строк 18 місяців.

Відповідно до умов договору, відповідач ОСОБА_3 як позичальник зобов’язувався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, ЗАТ „ПроКредит Банк” та ОСОБА_2 уклали договір поруки №1. 39827-ДП1 від 22.07.2008 року.

Однак, ОСОБА_3 не забезпечив своєчасне погашення кредиту, наслідок чого утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

    В судовому засіданні представник позивача – Савіцька Л.М. підтримала позовні вимоги позивача з підстав викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується оголошенням в пресі, про причини неявки суду не відомо.

    Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В даному судовому засіданні, встановлено, що 27.02.2008 року між ЗАТ „ПроКредит Банк” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №1.37481, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 2 000,00 дол. США, під проценту ставку 19 % річних на строк 18 місяців.

22 липня 2008 року між ЗАТ „ПроКредит Банк” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №1.39827, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 6 000,00 дол. США, під проценту ставку 21 % річних на строк 18 місяців.

Відповідно до умов договорів, відповідач ОСОБА_3 як позичальник зобов’язувався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідач – ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору та вимоги чинного законодавства, не забезпечив своєчасне повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

    Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

    Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що за користування кредитом по кредитному договору №1.37481 позичальник сплачує позивачу 19 % річних, а по кредитному договору №1.39827 позичальник сплачує позивачу 21% річних,  а отже ці проценти повинні сплачуватися за весь час прострочення.

    Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

    Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

    Відповідно до умов  кредитних договорів, у випадку прострочення встановлених цим договором строків погашення грошових зобов’язань, позичальник сплачує кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше на 15 грн. у еквівалентів валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості. Починаючи з 31 календарного дня прострочення, вказаний розмір пені збільшується до 1% за умови подання кредитором відповідного повідомлення позичальнику про таке збільшення.

    Таким чином, судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_3 по кредитному договору №1.37481  перед позивачем утворилася заборгованість, яка становить 8 824 грн. та по кредитному договору №39827 утворилася заборгованість, яка становить 52 439,89 грн.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, ЗАТ „ПроКредит Банк” та ОСОБА_2 уклали договір поруки №1.37481-ДП1 від 27.02.2008 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, ЗАТ „ПроКредит Банк” та ОСОБА_2 уклали договір поруки №1. 39827-ДП1 від 22.07.2008 року.

    Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

    Договором поруки, яким забезпечується виконання зобов’язань відповідача ОСОБА_3 не передбачено спеціальних умов відповідальності поручителя, а отже, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Так, 12.11.2009 року позивач в зв’язку з виникненням заборгованості ОСОБА_3, звернувся до поручителя  з вимогою №162 від 12.11.2009 року про виконання зобов’язань відповідача – ОСОБА_3 відповідно до умов договору.

Однак, ці вимоги позивача виконані не були та погашення кредиту на підставі договору поруки не відбулося.

    Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Таким чином, позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є законними та обґрунтованими, тому їх  слід задовольнити.

    Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

    Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, на користь позивача з відповідачів підлягають стягненню сплачені позивачем судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  цивільної справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 536, 551, 554, 611, 625, 1049, 1050 ЦК, 10, 57, 58, 88, 154, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовну заяву  Публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк” до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості  –  задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер №НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк” /р/р 290960001.980 у ЗАТ „ПроКредит Банк”, ідентифікаційний номер 21677333, МФО 320984, м. Київ, пр. Перемоги, 107-а/  -  8 824 (вісім тисяч вісімсот двадцять чотири) гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором №1.37481  від 27.02.2008 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер №НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк” /р/р 290960001.980 у ЗАТ „ПроКредит Банк”, ідентифікаційний номер 21677333, МФО 320984, м. Київ, пр. Перемоги, 107-а/  -  52 439 (п’ятдесят дві тисячі чотириста тридцять дев’ять) гривень 89 копійок заборгованості за кредитним договором №1.39827  від 22.07.2008 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер №НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк” /р/р 290960001.980 у ЗАТ „ПроКредит Банк”, ідентифікаційний номер 21677333, МФО 320984, м. Київ, пр. Перемоги, 107-а/ - 612 (шістсот дванадцять) гривень 64 копійок  судового збору.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер №НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк” /р/р 290960001.980 у ЗАТ „ПроКредит Банк”, ідентифікаційний номер 21677333, МФО 320984, м. Київ, пр. Перемоги, 107-а/  - 120 гривень інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

ГОЛОВУЮЧИЙ                                           Ю.Г.ІВАНЕНКО