Справа №2-2346        2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

    “23“ березня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого                                                              - судді Іваненко Ю.Г.

при секретарі                                                                -           Арнаутові Я.Б.

з участю позивача                                      -            ОСОБА_1

відповідача                                                                      -             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою            ОСОБА_1    

            до      ОСОБА_2

                              про    розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу.

    Свої вимоги мотивує тим, що 7 жовтня 2000 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис №445.

    Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Спільне життя з відповідачем не склалося. Основною причиною розірвання шлюбу є те, що усі намагання створити сімейні стосунки виявилися марними, відповідач не бажає поступатися власними інтересами на користь сім’ї, не підтримує бажання позивачки мати дітей. Останнім часом відповідач зловживає спиртними напоями, що призводить до виникнення сварок, конфліктів, непорозумінь, що призвело до несприятливої обстановки в сім’ї, внаслідок чого подальше спільне життя та збереження шлюбу стало суперечити інтересам позивачки.

Сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних відносин, однак проживають разом, та протягом цього часу у кожного склалося особисте життя.

    За таких обставин вважає, що сім’я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально і тому зберігати його в подальшому є недоцільним та строк на примирення не потрібний.

    В судовому засіданні позивачка – ОСОБА_1   повністю підтримала позовну заяву, просила суд її задовольнити в повному обсязі, шлюб між нею та відповідачем розірвати.

    Відповідач – ОСОБА_2 в судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечував.

    Суд, вислухавши позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

    В даному судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 7 жовтня 2000 року, у Відділі реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції в м. Києві, про що зроблено актовий запис №445.

    Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Спільне життя сторін не склалось, в зв’язку з тим, що виникли непорозуміння, різні погляди на життя, відсутні спільні інтереси.

Сторони припинили шлюбні відносини, ведення спільного господарства.

Відповідно до ст.. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення

Отже, суд приходить до висновку, що шлюб існує лише формально та зберегти його вже неможливо, а тому слід розірвати.

    Також, в даному судовому засіданні встановлено, що подальше спільне  життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін по даній справі.    

    Керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст.10, 57, 58, 130, 174, 175, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

    Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  розірвання шлюбу - задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, укладений  7 жовтня 2000 року та зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції в м. Києві, про що зроблено актовий запис №445 - розірвати.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 17 гривень – судовий збір на користь держави.

    ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧИЙ                         Ю.Г.ІВАНЕНКО