Справа №2-310

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

    12 березня 2010  року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого                                                         - судді  Іваненко Ю.Г.

при секретарях                                                   -  Семенович А.В.,  

                                                                                            Арнаутові Я.Б.

з участю представника позивача                             -   Гвоздікова А.О.

відповідача                                                                   -   ОСОБА_3

представника відповідача                                         -   ОСОБА_4

третьої особи                                                                -   ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою           Автобази Управління справами апарату Верховної                 ради України                    

                            до        ОСОБА_3

третя особа:                  ОСОБА_5

                          про       відшкодування матеріальної шкоди, завданої                     внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача та третьої особи про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги мотивує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_3, автобазі Управління справами апарату ВРУ було завдано матеріальної шкоди, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 17 976, 16 грн.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити.

    Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, однак просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

    Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити в повному обсязі.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

    В даному судовому засіданні встановлено, що 25 червня 2006 року о 00 год. 25 хв., на перехресті вулиці Боженка та вулиці Федорова в м. Києві сталося зіткнення автомобіля „Ауді”, державний номер НОМЕР_1, за кермом якого перебував ОСОБА_3 з автомобілем „Шкода октавіа”, державний номер НОМЕР_2, який належить Автобазі Управління справами апарату ВРУ, що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном НОМЕР_3, за кермом якого перебував водій Автобази ОСОБА_5, що підтверджується подорожнім листом №0629246 від 24.06.2006 року.

    Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення вимог правил дорожнього руху з боку ОСОБА_3, а саме, відповідач не виконав вимогу дорожнього знаку „Дати дорогу”, при цьому не надав дорогу автомобілю марки „Шкода октавіа”, державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого  сталося зіткнення з автомобілем, що належить позивачу.

    Правопорушник визнав свою вину у вчиненні правопорушення та був притягнутий до адміністративної відповідальності, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2006 року.

    Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 27.03.2002 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних прав за позовами про відшкодування шкоди”, володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності).

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу було завдано матеріальну шкоду у сумі 17 586,16 гривень, що підтверджується актом №455 товарного дослідження від 14 липня 2006 року, СПД ОСОБА_6, нарядом-замовлення №100 від 3 липня 2006 року, картками на відпуск зі складу запчастин та матеріалів за липень, серпень, вересень 2006 року, а також видатковими накладними та платіжними дорученнями.

Так, в своїх запереченнях відповідач посилається на те, що в акті №455 товарного дослідження від 14 липня 2006 року, СПД ОСОБА_6 вартість відновлювального ремонту автомобіля зазначена у довідці ДАІ на становить 4686 грн.,  перелік та характер пошкоджень автомобіля позивача не співпадають з переліком пошкоджень вказаних у довідці. Крім того, відповідач зазначає, що між датою ДТП та датою проведення огляду транспортного засобу минуло 8 днів, що суперечить вимогам методики. Також, зазначені позивачем суми не відповідають ринковим цінам на день ДТП, а тому в зв’язку з тим, що експертом було невірно визначено ринкову вартість автомобіля та відповідно не вірно визначено вартість відновлювального ремонту та зазначення показника втрати товарної вартості. Таким чином, відповідач вважає, що розрахунок матеріального збитку був проведений неправильно.

Під час розгляду справи, судом роз’яснювалося сторонам їх право звернутися до суду із клопотанням про проведення по справі експертизи, для визначення матеріальної шкоди, однак вказаних клопотань від сторін не надходило.

Відповідач як на підставу своїх заперечень посилається на те, що запчастини та матеріали, вказані позивачем у відомості використаних матеріалів при ремонті автомобіля від 3.07.06р., не були використані саме для ремонту автомобіля марки „Шкода октавіа”, державний номер НОМЕР_2, який отримав пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 25 червня 2006 року, а також у відомості, видаткових накладних, платіжних дорученнях, нарядах-замовлення є невідповідності у сумах та датах.

Разом з тим, судом не приймаються викладені вище припущення відповідача як безпідставні та не підтверджені матеріалами справи.

    Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми неправомірними діями відповідач завдав матеріальної шкоди позивачу, а тому позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

    Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню  з відповідача сплачений ним судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрати пов’язані з викликом відповідача до суду.

    Керуючись постановою Пленуму ВСУ від 27.03.2002 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних прав за позовами про відшкодування шкоди”, ст.. 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 58, 88, 119, 130, 174, 175, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позовну заяву Автобази Управління справами апарату Верховної ради України до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

     Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь Автобази Управління справами апарату Верховної ради України (м. Київ, вул.. Щорса, 24, ідентифікаційний код 05907124) матеріальну шкоду у сумі 17 586 (сімнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят шість) гривні 16 копійок.

    Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь Автобази Управління справами апарату Верховної ради України (м. Київ, вул.. Щорса, 24, ідентифікаційний код 05907124) - 390 (триста дев’яносто) гривень вартості проведення авто товарознавчого дослідження.

    Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь Автобази Управління справами апарату Верховної ради України (м. Київ, вул.. Щорса, 24, ідентифікаційний код 05907124) - 180 (сто вісімдесят) гривень судового збору.

    Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь Автобази Управління справами апарату Верховної ради України (м. Київ, вул.. Щорса, 24, ідентифікаційний код 05907124) - 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь Автобази Управління справами апарату Верховної ради України (м. Київ, вул.. Щорса, 24, ідентифікаційний код 05907124) – 300 (триста) гривень за розміщення оголошення в газеті „Урядовий кур”єр”.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    ГОЛОВУЮЧИЙ                         Ю.Г.ІВАНЕНКО