Справа № 1-18
2010 року
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Ясельського А.М.,
при секретарях Годинській К.Л., Поліщук О.В., Асадчій А.А., Оберемко М.М.,
з участю прокурора Амельченка В.В., Безрука А.М.,
адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представників потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженця м. Суми, українця,
громадянина України, освіта середня,
одруженого, що працює ст. викладачем НПУ
ім.Драгоманова, зареєстрованого в АДРЕСА_1 не судимого, -
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року
народження, уродженка м. Києва, українка,
громадянка України, заміжня, освіта вища,
що працює тренером в СДЮШОР № 20, зареєстрованої в
АДРЕСА_1, не судимої, -
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3
року народження, уродженця м. Бахмач Чернігівської
області, українця, громадянина України, не одруженого,
освіта вища, працюючого торговим агентом фірми
«SIGCESS»,зареєстрованого в АДРЕСА_2, не судимого, -
в скоєні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5, 14.01.2007 року, приблизно в 11 годин, маючи намір виїхати автомобілем зі свого гаража, розташованого біля подвір’я приватного будинку АДРЕСА_1 в м. Києві, де він в 1\2 частині вказаного будинку мешкає зі своєю родиною, підійшов до гаража. В цей час біля воріт даного гаража знаходився автомобіль, яким керував громадянин ОСОБА_8, тимчасово мешкаючий в іншій 1\2 частині вказаного будинку,і який заважав ОСОБА_5 виїхати своїм автомобілем з гаража.Тоді ОСОБА_5, обурившись на дії ОСОБА_8, покликав останнього з будинку та наказав відігнати від гаража свій автомобіль.
Давши можливість ОСОБА_5 на власному автомобілі виїхати з приміщення гаража, ОСОБА_8, приблизно в 13 годин, цього ж дня знову поставив свій службовий автомобіль біля воріт вказаного гаража та пішов з дому в особистих справах.
Повернувшись, приблизно в 15годин 30 хвилин, цього ж дня на власному автомобілі за місцем свого проживання і, побачивши, що знову не має можливості заїхати в приміщення гаража, ОСОБА_5, обурившись на дії ОСОБА_8, почав голосно кликати останнього вийти з будинку на вулицю. Почувши з вулиці крик ОСОБА_5, в цей час до нього вийшли його дружина ОСОБА_6 та їхній знайомий ОСОБА_7 Виказавши останнім своє невдоволення та неприязнь до громадянина ОСОБА_8, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вирішили розібратися з громадянином ОСОБА_8, включаючи застосування сили і, тим самим заборонити останньому в подальшому залишати свій автомобіль біля воріт гаража, що належить ОСОБА_5
В цей же день, приблизно в 16 годин, побачивши, що громадянянин ОСОБА_8 пішки направляється до місця свого проживання, ОСОБА_7, діючи погоджено з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відчуваючи до нього сильну неприязнь, підбігли до останнього та, наносячи йому удари руками стиснутими в кулак по обличчю і тулубу, схопили його під руки і притягнувши до подвір’я приватного будинку АДРЕСА_1 в м. Києві, збили останнього з ніг. Після того як громадянин ОСОБА_8 впав на землю, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи погоджено між собою, будучи у збудженому стані, почали наносити йому удари руками та ногами по обличчю, голові та тулубу, поки ОСОБА_8 не втратив свідомість.
В результаті побиття, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заподіяли громадянину ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: важкої черепно-мозкової травми з множиними осередками геморрагічного забою головного мозку (переважно в лівій лобно – скроневій та потиличній областях), масивного субарахноїдального крововиливу, з наявністю крововиливів на обличчі та голові в потиличній ділянці, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 561\Є від 12.11.2007 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України не визнав та суду пояснив, що 14.01.2007 року, приблизно в 14 годин, підійшов до свого гаража, що розташований на подвір’ї будинку АДРЕСА_1 в м.Києві, щоб їхати на автомобілі у своїх справах. Однак вхід до гаража перегородив автомобіль ОСОБА_8.Тоді звернувся до останнього, щоб той відігнав автомобіль, на що ОСОБА_8 не погоджувався. Тільки коли його дружина ОСОБА_6 сказала, що викличе працівників міліції, то ОСОБА_8 відігнав автомобіль від гаража. Після чого він виїхав із гаража і поїхав у своїх справах. Повернувшись через де-який час побачив, що автомобіль ОСОБА_8 знову перекриває в’їзд до гаража. Підійшовши до будинку, де мешкав ОСОБА_8, покликав останнього, однак двері відчинила ОСОБА_9 та вигнала його. Потім з дружиною викликали працівників міліції, та стали чекати на подвір’ї на їх приїзд. В цей момент з будинку вийшов ОСОБА_8 і направився в бік траси, на його прохання дочекатись на працівників міліції, останній вдарив його ногою. В цей час до нього підійшов знайомий ОСОБА_7, якому розповів про конфлікт з ОСОБА_8 Після чого, ОСОБА_8 направився по місцю свого мешкання, а він з ОСОБА_7 направились слід за ним.Дійшовши до подвір»я, ОСОБА_8, рухаючись вперед, намагаючись вдарити його ногою,не втримався на ногах і почав падати на землю.В цей час ОСОБА_7, намагаючись підтримати останнього, обхопив ОСОБА_8 рукою за тулуб, та разом з останнім впав на землю.Потім , піднявшись з землі, ОСОБА_8 намагався знову вдарити його ногою, однак не втримався на ногах і впав спиною на асфальт.Потепілому ударів не наносив. Дружина взагалі до даної події немає жодного відношення, так як вона стояла подалі від місця події;
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_6 свою винність в інкримінованому їй злочині, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України не визнала та суду пояснила, що 14.01.2007 року, приблизно в 12 годин, її чоловік вийшовши з будинку направився до гаражу, що розташований на подвір’ї будинку АДРЕСА_1 в м.Києві, однак побачив, що вхід до гаражу закриває машина ОСОБА_8 Тоді її чоловік покликав останнього, щоб той відігнав машину, однак ОСОБА_8 не погоджувався і між ними виникла сварка. Лише коли вона сказала, що викличе працівників міліції, останній відігнав машину, а її чоловік поїхав у справах. Повернувшись через де-який час, її чоловік побачив, що машина ОСОБА_8 знову перекриває в’їзд до гаража. Підійшовши до будинку, де мешкав ОСОБА_8, її чоловік покликав останнього, однак двері відчинила ОСОБА_9 та вигнала його. Потім вона з чоловіком викликали працівників міліції, та стали чекати на подвір’ї на їх приїзд. В цей момент з будинку вийшов ОСОБА_8 і направився в бік траси.Її чоловік пішов за ним, а вона залишилась чекати на подвір’ї. Потім останній вдарив її чоловіка ногою. В цей час до чоловіків підійшов ОСОБА_7.Дальше ОСОБА_8 направився по місцю свого мешкання, а її чоловік з ОСОБА_7 направились слід за ним. Знаходячись вже біля подвір’я будинку ОСОБА_8 намагався знову вдарити її чоловіка ногою, однак не втримався на ногах і впав на землю. В цей час ОСОБА_7, обхвативши ОСОБА_8 ззаду рукою за тулуб, впав разом з останнім на землю Піднявшись із землі, ОСОБА_8 знову хотів вдарити ногою ОСОБА_7, однак не втримався на ногах та впав спиною на асфальтове покриття. Коли він впав, був жахливий удар головою об асфальт.Чоловік тілесних ушкоджень потепілому не наносив.Тілесні ушкодження в потерпілого утворились від того, що він падав, намагаючись вдарити чоловіка;
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України не визнав та суду пояснив, що 14.01.2007 року, приблизно в 16 годин, проходячи по вул. Жовтневій в с.Катеринівка, біля лісопосадки побачив ОСОБА_5 з ОСОБА_8. Підійшовши до них, побачив, що останній вдарив ОСОБА_5 ногою по нозі. ОСОБА_5 йому пояснив, що через те що, ОСОБА_8 перекриває своїм автомобілем йому виїзд із гаража у них виник конфлікт, і він викликав працівників міліції. Також пояснив, що ОСОБА_8 не хоче чекати приїзду працівників міліції, тоді він попросив останнього повернутись за місцем свого мешкання, що він і зробив. Він з ОСОБА_5 йшли слідом за ОСОБА_8. Дійшовши до подвір’я вказаного будинку, останній знову намагався вдарити ногою ОСОБА_5, однак не втримався на ногах і почав падати на землю.Тоді підхватив руками за тулуб ОСОБА_8,та не втримавшись на ногах, разом з ним впав на асфальтове покриття.Після чого ОСОБА_8 піднявся з землі і знову намагався нанести удар ногою і знову не втримався і впав на землю.Після цього пішов до зупинки громадського транспорту. Потерпілого не бив;
Не дивлячись на те, що підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свою вину у скоєному не визнали, їх вина повністю підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_8, який під час судового слідства пояснив, що 14.01.2007 року, знаходився по місцю свого мешкання, що по АДРЕСА_1. В цей час у вікно постукав його сусід ОСОБА_5, який виражаючись нецензурною лайкою, вимагав відігнати автомобіль від гаража, що йому належить. Вийшовши на вулицю, відігнав свій автомобіль від гаража останнього, а коли ОСОБА_5 поїхав на своєму автомобілі у справах, то знову поставив автомобіль на місце. Цього ж дня, повертаючись додому, проходячи повз лісопосадку, побачив, як йому на зустріч йшли ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Підійшовши до нього, вони закрутили йому руки, та повели до подвір’я будинку АДРЕСА_1 в м.Києві. При цьому наносячи йому удари по різним частинам тіла. Потім до нього підбігла ОСОБА_6, яка також стала наносити йому удари. Дотягнувши його до вказаного подвір’я, останні продовжували наносити йому удари по різним частинам тіла, поки не втратив свідомість;
-показаннями свідка ОСОБА_9, яка під час судового слідства пояснила, що 14.01.2007 року, приблизно в 11 годині, з ОСОБА_8 знаходились по місцю свого мешкання, що по АДРЕСА_1. До них у вікно постукав ОСОБА_5, який вимагав відігнати ОСОБА_8 машину, яка стояла біля гаража. На що ОСОБА_8 вийшов до останнього, а коли повернувся, то одразу поїхав у своїх справах. Через де-який час, вийшовши на подвір’я, вона побачила ОСОБА_5, який вимагав покликати ОСОБА_8, щоб останній відігнав машину від гаража. Вона пояснила ОСОБА_5, що ОСОБА_8 зараз немає вдома. Цього ж дня, приблизно в 16 годин, вона побачила, що зі сторони лісопосадки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вели під руки ОСОБА_8, наносячи йому при цьому удари по різним частинам тіла.Тоді вибігла з свого будинку, підбігла до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 і хватаючи їх ззаду за одяг, намагалась припинити бійку. Та в цей час підбігла ОСОБА_6, схопила за руки і тримала її.
Озирнувшись в бік ОСОБА_8, побачила, що останній лежить спиною на землі, а ОСОБА_7 та ОСОБА_6, присівши з обох боків, кулаками рук наносили останньому удари по голові та обличчю.В цей час ОСОБА_6, підбігаючи до ОСОБА_8, ногами наносила йому удари по тулубу. Після цього, ОСОБА_5, припіднявши тулуб ОСОБА_8, з великою силою вдарив потиличною частиною голови останнього об бетонний бордюр, після чого разом з ОСОБА_7 продовжували наносити удари кулаками рук по голові та обличчю ОСОБА_8. Через де-який час приїхав її чоловік, який відвіз ОСОБА_8 до інституту нейрохірургії;
-показаннями свідка ОСОБА_10, який під час судового слідства пояснив, що 14.01.2007 року, після 16 години, йому зателефонувала дружина, та попросила приїхати додому. Вона пояснила, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 побили ОСОБА_8, і останнього терміново необхідно відвезти до лікарні. Після чого він повернувся додому, та на своєму автомобіля відвіз ОСОБА_8 до інституту нейрохірургії;
-показаннями свідка ОСОБА_11, яка під час судового слідства пояснила, що 14.01.2007 року, приблизно о 16 годині, повертаючись із своїм чоловіком ОСОБА_12 із базару, біля свого подвір’я побачили ОСОБА_8, який лежав на спині, з побитим обличчям, без свідомості Поруч стояла ОСОБА_9, яка їм розповіла, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 побили ОСОБА_8 Після чого ОСОБА_8 було госпіталізовано до інститути нейрохірургії, оскільки він перебував в тяжкому стані;
-показаннями свідка ОСОБА_12, який під час судового слідства пояснив, що 14.01.2007 року, приблизно о 16 годині, повертаючись із своєю дружиною ОСОБА_11 із базару біля свого подвір’я побачили ОСОБА_8, який лежав на спині, з побитим обличчям. Поруч стояла ОСОБА_9, яка їм розповіла, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 побили ОСОБА_8 Після чого ОСОБА_8 було госпіталізовано до інститути нейрохірургії, оскільки він перебував в тяжкому стані;
-показаннями свідка ОСОБА_13, яка під час судового слідства пояснила, що 14.01.2007 року, приблизно в 16 годин, разом зі своєю матір’ю ОСОБА_14 повертались до будинку АДРЕСА_3 в м. Києві. В цей момент побачила, як зі сторони лісопосадки, в напрямку будинку АДРЕСА_1 в м. Києві, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вели під руки ОСОБА_8, а поруч із ними йшла ОСОБА_6. При цьому вони втрьох періодично наносили удари по різним частинам тіла ОСОБА_8. Побачивши це, її мати ОСОБА_14 зробила їм зауваження, однак останні на нього не відреагували. Коли вони втрьох довели ОСОБА_8 до зазначеного будинку, то останній впав на землю, а вони продовжували наносити йому удари. Потім її мати ОСОБА_14 покликала на допомогу її чоловіка та батька;
-показаннями свідка ОСОБА_15, який під час судового слідства пояснив, що 14.01.2007 року, приблизно в 16 годин, знаходився разом зі своїм тестем ОСОБА_16 по місцю свого проживання, будинку АДРЕСА_3 в м. Києві. В цей момент до будинку забігла його дружина ОСОБА_13 та покликала їх на допомогу, пояснюючи це тим, що на вулиці вбивають хлопця. Вийшовши на вулицю, вони побачили, як троє осіб наносили удари по різним частинам тіла ОСОБА_8. Підбігши до вказаних осіб, відштовхнув їх від останнього, та пішов до будинку викликати швидку медичну допомогу;
-показаннями свідка ОСОБА_16, який під час судового слідства пояснив, що 14.01.2007 року, приблизно в 16 годин, знаходився в будинку АДРЕСА_3 в м. Києві.Почув крики своєї дружини ОСОБА_14 та доньки ОСОБА_13, які кликали на допомогу. Вийшовши на вулицю, побачив біля подвір’я будинку скупчення людей, та хлопця, який лежав на землю сильно побитий та без свідомості;
-показаннями свідка ОСОБА_17, яка під час судового слідства пояснила, що 14.01.2007 року знаходилась в гостях у ОСОБА_6, та стала свідком сварки між ОСОБА_5 та сусідами з приводу машини. Пізніше вийшовши на подвір’я будинку побачила, що ОСОБА_8 лежав на спині, а біля нього сиділа ОСОБА_18;
-показаннями свідка ОСОБА_14, які згідно ст. 306 КПК України були оголошені в судовому засіданні, що 14.01.2007 року, приблизно в 16 годин, разом зі своєю дочкою повертались за місцем свого мешкання, до будинку АДРЕСА_3 в м. Києві. В цей момент побачила, як зі сторони лісопосадки в напрямку будинку АДРЕСА_1 в м. Києві ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вели під руки ОСОБА_8, а поруч із ними йшла ОСОБА_6 При цьому вони втрьох періодично наносили удари по різним частинам тіла ОСОБА_8. Побачивши це , вона зробила їм зауваження, однак останні на нього не відреагували. Коли вони втрьох довели ОСОБА_8 до зазначеного будинку, то останній впав на землю, а вони продовжували наносити йому удари. Після чого, ОСОБА_5, піднявши ОСОБА_8 за верхній одяг, декілька разів вдарив останнього головою об бетонний бордюр. Потім вона покликала на допомогу свого чоловіка та зятя;
-показаннями свідка ОСОБА_19, яка під час судового слідства пояснила, що 14.01.2007 року проживала у ОСОБА_14 в будинку АДРЕСА_3 в м. Києві. Через де-який час почула крики ОСОБА_14. Вийшовши на подвір’я, побачила, що біля сусіднього будинку в калюжі крові непритомний лежить ОСОБА_8. Біля нього знаходилась якась жінка, яка кликала на допомогу, та осторонь стояли два чоловіки та жінка, яких вона раніше не знала;
-показаннями свідка ОСОБА_20, яка під час судового слідства пояснила, що разом із ОСОБА_7 14.01.2007 року поїхали до с. Катеринівка. Проходячи повз лісопосадку ,побачили двох чоловіків, та жінку між якими виникла бійка. ОСОБА_7 підійшов до останніх, а вона залишилась осторонь;
-протоколом очної ставки від 03.06.2008 року проведеною між потерпілим ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_5 ( т.2а.с.14-22);
-протоколом очної ставки від 07.05.2008 року проведеною між потерпілим ОСОБА_8 та підсудною ОСОБА_6 ( т.2 а.с. 1-8 );
-протоколом очної ставки від 29.08.2008 року проведеною між потерпілим ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_7 (т.2 а.с. 23- 38);
-протоколом очної ставки від 22.10.2008 року проведеною між свідком ОСОБА_9 та підсудним ОСОБА_5 (т.2 а.с. 39-41);
-протоколом очної ставки від 22.10.2008 року проведеною між свідком ОСОБА_9 та підсудною ОСОБА_6 (т.2 а.с. 42-44);
-протоколом очної ставки від 22.10.2008 року проведеною між свідком ОСОБА_9 та підсудним ОСОБА_7 (т.2 а.с. 45-47);
-протоколом очної ставки від 23.10.2008 року проведеною між свідком ОСОБА_13 та підсудним ОСОБА_7 (т.2 а.с. 48-51);
-протоколом очної ставки від 23.10.2008 року проведеною між свідком ОСОБА_13 та підсудною ОСОБА_6 (т.2 а.с.52-55);
-протоколом очної ставки від 23.10.2008 року проведеною між свідком ОСОБА_13 та підозрюваним ОСОБА_5 (т.2 а.с. 56-58);
-протоколом очної ставки від 23.10.2008 року проведеною між свідком ОСОБА_15 та підсудним ОСОБА_5 (т.2а.с. 59-61);
-протоколом очної ставки від 23.10.2008 року проведеною між свідком ОСОБА_15 та підсудним ОСОБА_7 (т.2 а.с.64-66);
-протоколом очної ставки від 23.10.2008 року проведеною між свідком ОСОБА_13 та підсудною ОСОБА_6. (т.2 а.с.62-63);
-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04.09.2008 року за участю потерпілого ОСОБА_8, згідно якого останній розповів та показав, як саме та при яких обставинах 14.01.2007 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заподіяли йому тяжкі тілесні ушкодження (т.2 а.с.173-190);
-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04.09.2008 року за участю свідка ОСОБА_9, згідно якого остання розповіла та показала, як саме та при яких обставинах 14.01.2007 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заподіяли гр. ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження (т.2а.с. 227-234);
-висновком судово – медичної експертизи № 561\Є від 12.11.2007 року, згідно якої у ОСОБА_8 маються тілесні ушкодження у вигляді: важкої черепно-мозкової травми з множиними осередками геморрагічного забою головного мозку (переважно в лівій лобно – скроневій та потиличній областях), масивного субарахноїдального крововиливу, з наявністю крововиливів на обличчі та голові в потиличній ділянці, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння (т.2 а.с. 84-87);
-висновком судово-медичної експертизи № 1819\Е від 27.11.2008 року згідно якої тілесні ушкодження які маються в ОСОБА_8, виникли при тих обставинах, на які він вказує. Можливість виникнення тілесних ушкоджень, які маються у ОСОБА_8, при тих обставинах, на які вказують ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, виключається (т.2 а.с. 105-109).
- висновками комісійної судово-медичної експертизи №19/194 від 12.01.2010 року,які співпадають з висновками вищезазначених судово-медичних експертиз.
Доводи підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про те, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 вони не причиняли ,а він їх міг причинити, коли падав під час бійки на асфальтове покриття, суд вважає не доведеними в судовому засіданні і розцінює, як їх бажання уникнути відповідальності, оскільки вони повністю спростовуються показами потерпілого ,свідків, що наведені вище, які суд відносить до достовірних,висновкам судово-медичних експертиз, відповідно до яких виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 внаслідок самовільного падіння на площину, в тому числі і при обставинах, на які вказують ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7виключається, а при обставинах , на які вказує сам потерпілий та ОСОБА_9 цілком вірогідне, сукупністю досліджених доказів по справі.
Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 доведена повністю та кваліфікація їх дій за ст. 121 ч.2 КК України вірна, оскільки вони, групою осіб, причинили умисне тяжке тілесне ушкодження.
Призначаючи підсудним ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудних, що характеризується тільки позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебувають,їх вік, не судимі, вчинений ними злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно ст.ст. 66,67 КК України, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, судом не встановлено. На підставі чого суд вважає, що їм слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.
Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_8 на загальну суму 366 832 гривень 36 копійок задовольнити частково.При цьому в частині стягнення матеріальних збитків на суму 16832,36 грн відмовити повністю, оскільки до матеріалів справи приєднано не оригінали чеків витрачених коштів на ліки. В той же час потерпілим не наведено доказів, що саме ліки ,зазначені в чеках, були необхідні для лікування його хвороби.
Цивільний позов ОСОБА_8 в частині стягнення моральної шкоди заявлений і підтриманий під час судового слідства на суму 350000 гривень, сукд вважає задовольнити з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, а також з врахуванням вимог розумності і справедливості тільки частково на суму 100000 гривень, яку стягнути солідарно з підсудних.
Цивільний позов заявлений інститутом нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України на загальну суму 5 640 гривень задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнати винними в скоєні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України і призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі кожному.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 рахувати з моменту взяття їх під варту.
Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_8 задовольнити частково, стягнувши із засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно 100 000 гривень моральної шкоди на його користь.
Цивільний позов заявлений інститутом нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України задовольнити, стягнувши з засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно 5 640 гривень матеріальної шкоди на користь останнього (код: 02.011930, р/р: 35225011000051, банк: ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.
СУДДЯ: