ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року № 1751/09/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
Пліша М.А.,
Довгополова О.М., Стародуба О.П.,
Вітер І.П .,
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль» на постанову господарського суду Тернопільської області від 01 грудня 2008 року у справі за позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль» про стягнення заборгованості -
В С Т А Н О В И Л А :
Тернопільська об`єднана державна податкова інспекція звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль» просила стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в розмірі 30106, 20 грн. В процесі розгляду справи представником позивача подано заяву про відмову від позову в сумі 5529,62 грн. у зв’язку з надходженням даної суми. Постановою господарського суду Тернопільської області від 01 грудня 2008 року позов задоволено частково, закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5529,62 грн. заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу штрафи та санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій та стягнуто з Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль» 24576 грн. 58 коп. заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу штрафи та санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Приватне підприємство «Продторг-Тернопіль» оскаржило його в апеляційному порідку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що 14.12.2006року на підприємстві в магазині «Світоч» проводилась позапланова виїзна перевірка щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону торгових патентів. За результатами перевірки працівниками податкової служби було складено Акт перевірки №011059/23-03/1918/34473634 від 14.12.2006 року, де зазначено, що при закупівлі двох пачок сигарет «Вінстон» по ціні 2,8грн. за пачку, на загальну суму 5,6 грн. реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, розрахунковий документ не видавався, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (794,39грн.) сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (6815,63грн.) склала 6021,24грн. За матеріалами перевірки Відповідачем винесено рішення від 22 грудня 2006 року №0012462303/0353, яким підприємству визначено суму заборгованості перед державним бюджетом в розмірі 30106,20 грн.
Підприємство не повідомлено про початок перевірки, сама перевірка проводилась у спосіб та порядок не передбачений законами України «Про державну податкову службу» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Згідно п. 1 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» установлено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки. Однак в Акті не зазначено характеру перевірки (планова чи позапланова), не вказані обставини, наявність яких стали причиною для її проведення.
Згідно п. 13 Інструкції «Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» підставою для прийняття податкового рішення є акт документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказується конкретні їх пункти та статті.
Податковою інспекцією не підтверджено підстави проведення перевірки з врахуванням Указу Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності». Всупереч вимогам зазначених в частині восьмій статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» перевіряючі не пред'явили наказу на проведення перевірки суб'єкта господарювання. У відповідності до ч.2 ст. 11-1 вище вказаного Закону наявність копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення - є однією з умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення виїзних перевірок. Крім того перевіряючі не зробили запису в книзі реєстрації перевірок суб'єктів підприємницької діяльності.
Направлення ОТДПІ Рішення про застосування фінансових санкцій №0012462303/0/353 здійснено з порушенням пункту 13 Інструкції «Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» на 26 день від дня складання акту перевірки.
Повідомлення не відповідає фактичним обставинам і податковому законодавству України отримане апелянтом 11.01.2007року, що є порушенням Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних(фінансових санкцій).
Працівники податкових органів пояснення щодо невиданого чеку та невідповідності суми готівкових коштів до суми зазначеного в денному звіті не відобразили в акті перевірки. Працівник ОСОБА_5 під час проведення перевірки була підмінним продавцем у відділі з продажу алкогольних та тютюнових виробів. У відповідності до податкового та господарського законодавства, підставою відповідальності є винне, передбачене законом суспільно-небезпечне чи шкідливе діяння, а отже винна поведінка, як результат вільного волевиявлення правопорушника. Причиною невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків слугувало проведення зі сторони апелянта дій на виконання пункту 4.2.2. Договору про охорону Службової інкасації, охорони грошових і цінних паперів, що перевозяться, державною службою охорони при УМВС України в Тернопільській області від 15.11.2006року, тобто за ознакою відсутності вини правопорушника до скоєного діяння.
З огляду на це просить постанову суду першої інстанції скасувати.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вказав, що згідно п.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Зобов'язання платника податків сплатити до бюджету або державних цільових фондів суму коштів порядку та у строки, визначені Законами України є податковим зобов'язанням.
Згідно пунктів 5.2.1.,5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання визначене податковою інспекцією вважається узгодженим відповідно у день отримання платником податків податкового повідомлення, а в разі адміністративного оскарження - в день закінчення процедури адміністративного оскарження.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.
14 грудня 2006 року Державною податковою адміністрацією в Тернопільській області було проведено перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль» щодо контролю за додержанням порядку проведення розрахункових операцій у встановленому законом порядку, наявності свідоцтв про державну реєстрацію, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів. За результатами перевірки було складено акт №011059/23-03/1918/34473634 від 14.12.2006 року в якому встановлено порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
За результатами розгляду вищевказаного акту перевірки за встановлені порушення було розраховано штрафні (фінансові) санкції та прийнято 22 грудня 2006 року Тернопільською ОДПІ рішення №0012462303/0/353, яким, за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 30106 грн. 20 коп.
Згідно матеріалів справи, відповідачу було вручено 11.01.2007 року рішення від 22.12.2006 року №0012462303/0/353 (повідомлення №953290 про відправку 10.01.2007 року рекомендованого листа відповідачу та корінець зазначеного рішення знаходяться в матеріалах справи).
Тому ця сума згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є узгодженою сумою податкового зобов'язання, а оскілки вона не сплачена то визнається сумою податкового боргу платила податків. Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Оскільки позивач частково відмовився від адміністративного позову, а саме в частині позовних вимог щодо стягнення 5529 грн. 62 коп. заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу штрафи та санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, то суд прийняв відмову від адміністративного позову в цій частині, бо такі дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та вірно закрив провадження у справі в цій частині, однак суд апеляційної інстанції зазначає, що таку дію процесуально суд повинен був вирішити ухвалою суду , а не постановою, про те це не є підставою для скасування постанови суду.
Оскільки судом встановлено факт несплати відповідачем заборгованості в сумі 24576 грн. 58 коп. то відповідно обгрунтовано задовольнив вимоги про стягнення цієї суми.
З огляду на вище наведене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль» – залишити без задоволення , постанову господарського суду Тернопільської області від 01 грудня 2008 року справі №16/96-1868- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
М.А. Пліш
О.М. Довгополов
О.П. Стародуб
Головуючий суддя
судді
Повний текст ухвали виготовлено 16.02.2010 року.