ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2010 року № 76486/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про перерахунок пенсії,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1 в червні 2009 року звернувся з позовом в суд до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області та просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності. Зобов»язати відповідача зробити перерахунок пенсії та виплатити позивачу пенсію відповідно до ст.ст. 49,50,54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2006 року.
В обґрунтування заявлених вимог посилався та те, що він є інвалідом 2 групи віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач нараховує йому пенсію за рахунок коштів державного бюджету виходячи з постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року, постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року, постанови Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 року якими встановлено базову величину для обчислення відповідних пенсій та послідовне збільшення розміру пенсій, що на думку позивача суперечить чинному законодавству.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 16.07.09 року адміністративний позов було задоволено, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області перерахувати пенсію по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 49,50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 листопада 2006 року, як інваліду 2 групи захворювання пов»язаного з аварією на ЧАЕС виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
З цією постановою не погодилось Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області та подало апеляційну скаргу в якій просить постанову скасувати та направити справу до суду першої інстанції для повторного розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення норм матеріального і процесуального права при винесенні судом постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Його віднесено до категорії 1, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 від 02.08.2000 року та вкладки до посвідчення НОМЕР_2 від 22.06.2007 року. З копії довідки Рівненської спеціалізованої онкорадіологічної МСЕК №120776 від 25.05.2007 року вбачається, що позивачу встановлено 2 групу інвалідності на захворювання, що пов’язано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області. Позивачу як видно з матеріалів справи в період з 01.06.2009 року встановлено пенсію в розмірі 1189,60 грн. /а.с.14/.
Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ст.72 ч.3 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що пенсія позивача у відповідності до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліда 2 групи не може бути нижчою як восьми мінімальних пенсій за віком, цією ж нормою передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом про Державний бюджет України та не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.50 даного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам 2 групи, віднесеним до першої категорії, виплачується у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов»язаного з Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року №1, постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №894 від 13.07.2004 року, постанова Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1293 від 27.12.2005 року, постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008 року, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Разом з тим, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно з ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Однак судом першої інстанції не враховано, що Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до ст.ст. 50 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які були визнані неконституційними з 22.05.2008 року тобто з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 10 – рп від 22.05.2008 року, а тому вимоги позивача є підставними в частині здійснення перерахунку з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 16.07.2009 року, дату прийняття рішення судом першої інстанції.
Оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи факт порушення права позивача в майбутньому відсутній, то підстав для подальшого перерахунку пенсії у визначеному розмірі немає.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову необхідно скасувати та винести нову постанову, якою позовні вимоги позивача задовольнити частково.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.3,4 ч.1 ст.202, 205,207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області задоволити частково.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2009 року у справі №2а-4981/09 скасувати та винести нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області щодо не перерахунку раніше призначеної державної і додаткової пенсії ОСОБА_1.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області провести перерахунок і виплату раніше призначеної державної і додаткової пенсії ОСОБА_1 в розмірі визначеному ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 16 липня 2009 року включно та з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий В.М. Каралюс
Судді І.Я. Олендер
В.З. Улицький
Повний текст постанови виготовлено 05.02.2009 року