ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року № 75350/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.
суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.08.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чортківського ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови, -
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2009 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови від 05.05.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на нього штраф у розмірі 255 грн. за порушення, передбачене ч.1 ст.122 КупАП, а саме перевищення швидкості руху на 38 км/год .
Позовні вимоги мотивував тим, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановленої швидкості руху в населеному пункті, однак на думку позивача порушення зафіксовано не працюючим в автоматичному режимі приладом, фотокопія не може стверджувати про місцевість в якій велася зйомка, а посадовою особою ДАІ повинен був складатись протокол про адміністративне правопорушення з роз»ясненням прав позивача.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.08.2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача правомірно визнано винним у скоєнні правопорушення, працівники Державтоінспекції діяли у межах наданих їм повноважень, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Не погодившись із вищенаведеною постановою, її оскаржив позивач - ОСОБА_1, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити .
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не з’явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.05.2009 року стосовно позивача було винесено постанову серії ВО №73113 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності у зв»язку з перевищенням швидкості при русі на автомобілі «ВАЗ 21099», державний номер НОМЕР_1. Копію вказаної постанови було відправлено позивачу поштою за вих. №5794 від 06.05.2009 року.
Вказані порушення виявлено за допомогою приладу «Візир» №0812489 та в матеріалах справи містяться фотокартки автомобіля на місцевості. (а.с.7).
За порушення вимог ч.1 ст.122 КУпАП з урахуванням положень ст. 14-1 КУпАП власника притягнуто до адміністративної відповідальності і застосовано стягнення у вигляді 255 грн. штрафу за вчинене правопорушення.
Відповідно до фотокопії (а.с.7) 05.05.2009 року о 14 год. 29 хв. вищенаведеним приладом зафіксована швидкість руху автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 - 98 км/год., сталий орієнтир кілометровий стовпчик.
Пунктом 12.9 (б) ПДР України передбачено заборону водієві перевищення максимальної швидкості на ділянці дороги, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, зокрема, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31. Згідно п.12.4. ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП наступає у випадку, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год.
Колегія суддів зазначає, що згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 14.04.97 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п.2, п.4).
Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів (ст.27 Закону України «Про дорожній рух»).
Показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху є доказами по справі (ст.251 КУпАП), висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об»єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
Власники (співвласники) транспортних засобів відповідно до ст.14-1 КУпАП притягаються до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що відповідно до призначення радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості «Візир» та основних технічних характеристик відсутня вказівка на роботу даного приладу в автоматичному режимі.
В оскаржуваній постанові зазначено про застосування приладу «Візир», однак відсутні дані, як він був налаштований, який був встановлений тип цілі, дата повірки, дані чи допущений працівник ДПС, який склав постанову, до роботи зі спеціальними технічними засобами.
В той же час, на момент винесення оскаржуваної постанови та відповідно до листа Держспецзв»язку вих.№ 8/1-817 від 25.03.2009 року пристрій фіксації порушень Правил дорожнього руху «Візир» органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзв»язку не надавався, процедур державної експертизи або сертифікації не проходив, експертного висновку або Сертифіката відповідності у сфері захисту інформації не мав.
Тому колегія суддів не може прийняти як доказ показання цього приладу та долучене фото як достовірно встановлену швидкість руху автомобіля позивача. Крім того відсутність на фото інших транспортних засобів не може свідчити про їх відсутність на дорозі.
Таким чином, відповідачем не було надано документи, які б підтверджували, що вищевказаний прилад «Візир» має усі передбачені законодавством документи, які б підтверджують правильність його роботи.
Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Як видно із оскаржуваної постанови, вона не містить чіткого і повного найменування органу (посадової особи), яка дану постанову винесла. Із оскаржуваної постанови не можна достовірно встановити, що таке ІДПС, ОВ ДПС, ОДДЗ, тощо. Невідома ні адреса, ні номер засобу зв»язку посадової особи, яка винесла постанову або органу, де вона працює, як, власне, і невідома повна назва цього органу.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні постанови ВО №73113 від 05.05.2009 року по справі про адміністративне правопорушення було допущено порушення вимог ст.283 КУпАП.
Колегія суддів приходить до переконання, що відповідно до ст.10 Закону України «Про міліцію», Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України при виявленні правопорушення працівник ДАІ має втрутитись та запобігти правопорушенню. Втручання при правопорушеннях полягає в обов»язковому реагуванні на дії громадян з метою запобігання правопорушенням та їх припинення, застосування до порушників установлених заходів впливу (п.12.11 Інструкції).
Згідно ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних приладів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до відповідальності і протягом трьох днів з дня винесення має бути надіслана цій особі.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Під час виявлення працівником ДПС ДАІ 05.05.2009 року порушення ПДР, а саме перевищення можливої швидкості автомобілем «ВАЗ 21099», державний номер НОМЕР_1», водій не зазнав реагування на обрану ним швидкість руху, зупинений не був, тобто втручання в протиправні дії не зазнав, а продовжував рух з обраною швидкістю. Таким чином, працівник ДПС ДАІ був пасивним спостерігачем дій водія на дорозі, а не посадовою особою, яка згідно до норм чинного законодавства має забезпечувати безпеку дорожнього руху.
Колегія суддів приходить до переконання, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч.2 ст.33 КУпАП, а саме, не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом»якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором необ»єктивно досліджені та враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом
Зідно з ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства колегія суддів прийшла до висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, п.1,3,4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.08.2009 року у справі № 2а-2318/09 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову інспектора ДПС ОВ ДПС ОДДЗ ДАІ м. Чортків Винника О.С. серія ВО №73113 від 05.05.2009 року, стосовно визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 255 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді: І.Я. Олендер
В.З. Улицький
Повний текст постанови виготовлено: 01.03.2010 року