ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року № 66159/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.
суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.07.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної автоінспекції УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови про адмінправопорушення, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2009 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної автоінспекції УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови про адмінправопорушення інспектора ДПС Сірмана О.І. серія ВО №086643 від 04.06.2009 року про визнання її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Просила звільнити позивача від адмінвідповідальності на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю правопорушення.
Позовні вимоги мотивувала тим, що її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за перевищення встановленої швидкості руху, однак даним правопорушення не завдано ніякої шкоди, крім того із фотокарток відповідача не вбачається рух автомобіля в населеному пункті.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.07.2009 року позов задоволено частково. Постанову Інспектора ДПС відділу ДАІ м. Тернополя Сірмана О.І. серія ВО №086643 від 04.06.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення штрафу у розмірі 340 грн. змінено та зменшено суму адміністративного штрафу, що підлягає стягненню з позивача до 255 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача правомірно визнано винним у скоєнні правопорушення, однак враховуючи те, що ОСОБА_1 є матір»ю неповнолітньої дитини, судом першої інстанції зменшено суму штрафу, що підлягає стягненню .
Не погодившись із вищенаведеною постановою, її оскаржив позивач - ОСОБА_1, просить її скасувати а справу закрити.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не з’явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.06.2009 року стосовно позивача було винесено постанову про притягнення останньої до адміністративної відповідальності у зв»язку з перевищенням швидкості при русі на автомобілі «SKODA Octavia», державний номер НОМЕР_1. Копію вказаної постанови було надіслано позивачу.
Вказані порушення виявлено за допомогою приладу «Візір» 0711131 та в матеріалах справи містяться дві фотокартки автомобіля (а.с.4,5).
За порушення вимог ч.1 ст.122 КУпАП з урахуванням положень ст. 14-1 КУпАП власника притягнуто до адміністративної відповідальності і застосовано стягнення у вигляді 340 грн. штрафу за вчинене правопорушення.
Відповідно до фотокопії (а.с.5) 04.06.2009 року о 15.01 год. вищенаведеним приладом зафіксована швидкість руху автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 - 90 км/год., будь-який сталий орієнтир не відображений, відсутнє відображення місцевості, населеного пункту, дорожнього знаку, що обмежує швидкість руху.
Пунктом 12.9 (б) ПДР України передбачено заборону водієві перевищення максимальної швидкості на ділянці дороги, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, зокрема, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31. Згідно п.12.4. ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП наступає у випадку, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год.
Колегія суддів зазначає, що згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 14.04.97 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п.2, п.4).
Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів (ст.27 Закону України «Про дорожній рух»).
Показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху є доказами по справі (ст.251 КУпАП), висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об»єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
Власники (співвласники) транспортних засобів відповідно до ст.14-1 КУпАП притягаються до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
Колегія суддів приходить до переконання, що відповідно до ст.10 Закону України «Про міліцію», Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України при виявленні правопорушення працівник ДАІ має втрутитись та запобігти правопорушенню. Втручання при правопорушеннях полягає в обов»язковому реагуванні на дії громадян з метою запобігання правопорушенням та їх припинення, застосування до порушників установлених заходів впливу (п.12.11 Інструкції).
Згідно ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних приладів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до відповідальності і протягом трьох днів з дня винесення має бути надіслана цій особі.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що відповідно до призначення вимірювача швидкості «Візір» та основних технічних характеристик відсутня вказівка на роботу даного приладу в автоматичному режимі.
В оскаржуваній постанові зазначено про застосування приладу «Візір», однак відсутні дані, як він був налаштований, який був встановлений тип цілі, дата повірки, дані чи допущений працівник ДПС, який склав постанову, до роботи зі спеціальними технічними засобами.
Тому колегія суддів не може прийняти як доказ показання цього приладу та долучене фото як достовірно встановлену швидкість руху автомобіля позивача. Відсутність на фото інших транспортних засобів не свідчить про їх відсутність на дорозі.
Крім того, суду не надано доказів, що автомобіль, швидкість якого зафіксована приладом, рухався саме в зоні дії дорожнього знаку чи населеного пункту, чим обмежено максимальну швидкість руху до 60 км/год.
Під час виявлення працівником ДПС ДАІ 04.06.2009 року порушення ПДР, а саме перевищення можливої швидкості автомобілем «SKODA Octavia», державний номер НОМЕР_1.», водій не зазнав реагування на обрану ним швидкість руху, зупинений не був, тобто втручання в протиправні дії не зазнав, а продовжував рух з обраною швидкістю. Таким чином, працівник ДПС ДАІ був пасивним спостерігачем дій водія на дорозі, а не посадовою особою, яка згідно до норм чинного законодавства має забезпечувати безпеку дорожнього руху.
Колегія суддів приходить до переконання, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч.2 ст.33 КУпАП, а саме, не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом»якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором необ»єктивно досліджені та враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом
Зідно з ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства колегія суддів прийшла до висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, п.1,3,4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.07.2009 року у справі № 2а-2635/09 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого інспектора а/п ОР ДПС ОДДЗ Сірмана Олега Івановича серії ВО №086643 від 04.06.2009 року, стосовно визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП. та накладення штрафу у розмірі 340 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді: І.Я. Олендер
В.З. Улицький
Повний текст постанови виготовлено: 01.03.2010 року