КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-6172/09 Головуючий у 1-й інстанції - Сторчак В.Ю.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Межевича М.В.
при секретарі Дехтяренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Життя» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Життя» до Державної податкової інспекції у м. Вінниця про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Життя» (далі ТОВ «Житя») звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Вінниця про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000752310/0 від 28 травня 2008 року. Заявлені вимоги мотивовані тим, що позапланова перевірка проведена відповідачем з порушенням чинного законодавства, оскільки згідно ч. 8 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду, через що податкові повідомлення-рішення, винесенні за результатам даної перевірки незаконі, а крім того податкові накладні №1 від 28.07.2006 року, №23 від 30.09.2006 року не визнанні судом незаконими.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року у задоволенні позову ТОВ «Життя» відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ «Життя» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача просив суд скасувати постанову суду першої інстанції і винести нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги посилаюсь на законність та об’єктивність рішення суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишеню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26 травня 2008 року працівниками ДПІ у м.Вінниці проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань правильності обчислення податку на додану вартість за період з 01.01.2006 року по 01.06.2007 року, за результатами якої складено акт №1086/2310/20083347.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на 647900 гривень, а саме: липень 2006 року - на 108487 гривень, вересень 2006 року - на 65078 гривень, жовтень 2006 року - на 468335 гривень.
На підставі акту перевірки прийняте податвоке повідомлення-рішення № 0000752310/0 від 28 травня 2008 року та визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 962850 гривень, в тому числі 641900 гривень за основним платежем та 320950 гривень за штрафними санкціями.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позову ТОВ «Життя» прийшов до висновку, що відповідач, при проведені перевірки діяв в межах повноважень та у спосіб встановлений законом, а тому винесене податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, на скасуваню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З матеріалів справи вбачається, що вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.09.2008 року Яремчука Івана Григоровича – директора ТОВ «Життя» визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України (службове підроблення).
Даним вироком було встановлено факт службової підробки документів в тому числі і податкових накладних №1 від 28.07.2006 року, №23 від 30.09.2006 року отриманих позивачем від TOB "ТНС-Сервіс" та податкових декларацій за період: липень 2006 року, вересень 2006 року, жовтень 2006 року. Вирок набув законної сили 23.09.2008 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Через що податкові накладні №1 від 28.07.2006 року, №23 від 30.09.2006 року вважаються недійсними та позбавляють ТОВ «Життя» права на включення до податкового кредиту витрат із сплати ПДВ в суммі 641900, 20 гривень.
Таким чином висновки відповідача щодо порушень ТОВ «Життя» вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на 647900 гривень правомірні.
Через що повадкове повідомлення рішення № 0000752310/0 від 28 травня 2008 року законе та обгрунтоване.
Відносно посилання позивача про невідповідальність проведеної перевірки вимогам ч. 8 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Колегія суддів зазаначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та запланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або спачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установи (далі - платники податків).
Відповідачем проведено позапланову виїздну перевірку відповідно до п.7 ч.6 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на підставі знаходження у провадженні ГВПМ ДПІ у м.Вінниці оперативно-розшукової справи, відносно посадових осіб ТОВ «Життя».
Таким чином відповідач діяв у межах повноважень, та у спосіб передбачений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження позовних вимог, в той же час відповідачем надано достатньо доказів та обґрунтувань правомірності своїх дій.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ТОВ «Життя» не підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 – 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Життя» – залишити без задоволення .
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 26 лютого 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
М.В.Межевич
Повний текст ухвали вигото влений 26 лютого 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-6172/09 Головуючий у 1-й інстанції - Сторчак В.Ю.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частина)
23 лютого 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Межевича М.В.
при секретарі Дехтяренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Життя» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Життя» до Державної податкової інспекції у м.Вінниця про скасування податкового повідомлення-рішення,
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Життя» – залишити без задоволення .
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 26 лютого 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
М.В.Межевич