КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-4228/09 Головуючий у І інстанції – Кротюк О.В.
Суддя-доповідач – Глущенко Я.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого – судді Глущенко Я.Б.,
суддів Земляної Г.В., Федорової Г.Г.,
при секретарі Токар М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні я справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2008 року,
В С Т А Н О В И В :
У 2008 році позивач звернувся у суд з позовом про визнання протиправною бездіяльності Київського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії з 22.07.2000 року по 13.02.2008 року з урахуванням її підвищення як учаснику бойових дій в розмірі 150 процентів від мінімальної пенсії за віком, виходячи з її фактичного розміру, згідно вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати і виплатити різницю між отриманою та належною до сплати суми пенсії за вищевказаний період з урахуванням її підвищення відповідно до наведених вимог закону.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2008 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу щомісячне підвищення до пенсії як учаснику бойових дій виплачується відповідно до чинного законодавства.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідачем підвищення пенсії позивача здійснювалось відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 р. № 1686 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат пенсіонерам», від 03.01.2002 р. N 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» та від 27.08.2003 р. N 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Судова колегія вважає, що норми вказаних постанов Уряду не підлягали застосуванню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачу щомісячного підвищення до пенсії як учаснику бойових дій застосуванню підлягали норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Втім, з 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, статтею 99 якого встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Судовою колегією встановлено, що про порушення свого права на отримання щомісячного підвищення до пенсії як учаснику бойових дій у передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмірі позивач мав дізнатися в момент отримання такого підвищення у меншому розмірі, проте позов було подано лише у 2008 році, що свідчить про пропущення позивачем строку звернення до суду.
Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в суді першої інстанції наполягав на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду та просив відмовити у задоволенні позову на цій підставі, а тому суд правомірно відмовив у задоволенні позову з 22.07.2000 р. по 13.02.2007 р.
Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання провести перерахунок та виплату позивачеві щомісячного підвищення до пенсії як учаснику бойових дій, виходячи із розміру 150 % мінімальної пенсії за віком, з 13.02.2007 року по 13.02.2008 року слід зазначити наступне.
Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, що діяла з 1995 року по 01.01.2006 рік встановлено, що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 5 жовтня 2005 року N 2939-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, крім пунктів 2 і 5, які набирають чинності з 1 липня 2006 року, та пункту 4, який набирає чинності з 1 січня 2007 року, постановлено: частину четверту статті 12 викласти в такій редакції: «Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
Отже, з 2006 року Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чітко встановлено, що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено законами про Державний бюджет України на відповідні роки.
Таким чином, посилання позивача на виплату щомісячного підвищення пенсії, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру пенсії за віком, є необґрунтованими та безпідставними, такими, що протирічить нормам законодавства України, чинним на момент виникнення спірних правовідносин.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та не спростовується колегією суддів положення вказаних законів не були предметом розгляду конституційного провадження та не визнані неконституційними. Тому мають юридичну силу і є обов'язковими для виконання.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2008 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
суддя Г.В. Земляна
суддя Г.Г. Федорова
Повний текст ухвали складений 01 березня 2010 року.