КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-4504/09 Головуючий у І інстанції – Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач - Глущенко Я.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого – судді Глущенко Я.Б.,
суддів Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.,
при секретарі Токар М.Г.,
за участю:
представника позивача – Спасибка А.В.,
представника відповідача – Фесюнова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-Сіті» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2008 року,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2008 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив: визнати неправомірними дії відповідача по зменшенню суми залишку від’ємного значення ПДВ за грудень 2007 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду – у січні 2008 року на суму 866357,00 грн.; зобов’язати відповідача поновити суми залишку від’ємного значення ПДВ за грудень 2007 року на суму 866357,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 11.12.2008 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по зменшенню позивачу від’ємного значення ПДВ є неправомірними.
З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися.
Колегією суддів встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва в період з 07.04.2008 року по 25.04.2008 року проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт № 1365/23-08/31928017 від 27.05.2008 року.
В ході перевірки відповідачем виявлено завищення позивачем суми залишку від’ємного значення ПДВ за грудень 2007 року в розмірі 866357,00 грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду – у січні 2008 року.
За результатами перевірки відповідачем податкове повідомлення-рішення не приймалося.
Перевіряючи правомірність зменшення податковою інспекцією суми залишку від’ємного значення ПДВ за грудень 2007 року, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З акту перевірки вбачається, що позивачем в порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму залишку від’ємного значення ПДВ за грудень 2007 року в розмірі 866357,00 грн.
Таке завищення залишку від’ємного значення відбулося, на думку податкової інспекції, внаслідок здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Агро-Пак-Інвест» та ТОВ «Прайм Аст».
Як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, відповідач посилається на несплату ТОВ «Агро-Пак-Інвест» та ТОВ «Прайм Аст» сум податку на додану вартість, отриманих ними в ціні оплати за послуги (товари), здійсненої позивачем.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності включення позивачем суми залишку від’ємного значення за грудень 2007 року в розмірі 866357,00 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
За правилами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, право позивача на віднесення сум податку на додану вартість за вказаними вище операціями підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними.
Окрім того, на момент укладення угод та їх виконання ані ТОВ «Агро-Пак-інвест», ані ТОВ «Прайм Аст» не були виключені з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод і виданих податкових накладних, укладених (виданих) з моменту державної реєстрації такої особи та отримання свідоцтва платника податку на додану вартість і до моменту скасування свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Таким чином, податкова інспекція помилково дійшла висновку про необхідність зменшення суми залишку від’ємного значення ПДВ за грудень 2007 року на суму 866357,00 грн.
Відтак, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2008 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2008 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
суддя А.Ю. Коротких
суддя Г.Г. Федорова
Повний текст ухвали складений 09 березня 2010 року.