Судове рішення #8420280

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


         Справа № 22-а-39813/08

         № 2-а-9858/08   Головуючий у 1 інстанції Аліменко В.О.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

 


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

             

17 лютого 2010 року                                                                              м. Київ                            

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:


    Головуючого судді

    суддів            

    при секретарі

    за участю: Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Заяць В.С.

Скирді Б.К.

представника позивача – Богданова О.В.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ресурсна компанія» Відкритого акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про скасування та визнання нечинним рішення суб’єкта владних  повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року Дочірнє підприємство «Ресурсна компанія» Відкритого акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» (далі – позивач, ДП «Ресурсна компанія» ВАТ «Концерн Хлібпром») звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області (далі – відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення  відповідача № ІЦ-02-12/53 від 13 червня 2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної  дисципліни цін, яке було  винесене  начальником Державної  інспекції з  контролю  за  цінами у  Вінницькій  області  на  підставі акту  перевірки  від 09.06.2008 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року позовні вимоги Дочірнього підприємства «Ресурсна компанія» Відкритого акціонерного товариства «Концерн Хлібпром»  задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами у  Вінницькій області № ІЦ-02-12/53 від 13 червня 2008 року про застосування економічних санкцій за  порушення  державної  дисципліни  цін.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального та  процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року та постановити нове рішення, яким відмовити в  задоволення  вимог, заявлених  позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з’явилися в судове засідання,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції – скасувати , виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті  (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно довідки ЄДРПОУ № 1891, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво хліба та хлібобулочних виробів, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами,  роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

В період з 25.05.08р. по 09.06.08р. працівниками Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області було проведено планову перевірку ДП "Ресурсна компанія" ВАТ «Концерн Хлібпром», на предмет декларування зміни оптово-відпускних цін на  продукти  харчування, визначені  в розпорядженнях голови Вінницької облдержадміністрації від 28.08.07р. №323 "Про затвердження граничних рівнів рентабельності виробництва борошна, хліба, хлібобулочних виробів" (розпорядження набуло чинності з дня опублікування - 07.09.2007р.) та від 26.10.07р. №399 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (розпорядження набуло чинності з дня опублікування - 03.11.2007р.)

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.3 розпорядження голови Вінницької облдержадміністрації від 28.08.07р. №323, внаслідок чого в період з вересня по листопад 2007р. ним було підвищено оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне першого і другого  ґатунку, а  також борошно житнє обдирне. При цьому, декларування зміни оптово-відпускних цін в Головному управлінні економіки Вінницької облдержадміністрації позивачем  не  здійснювалося.

За  результатами  проведеної перевірки, відповідачем було складено акт від 09 червня 2008 року, в якому зокрема зазначається, що 6 вересня 2007 року позивачем було реалізовано борошно пшеничне першого гатунку відповідно до видаткової накладної № вРН-002224 в кількості 14310 кг. по оптово-відпускній ціні 1,53 грн./кг. без ПДВ. Станом на 12.09.2007 рік дану продукцію позивач реалізував згідно видаткової накладної № вРН-002295 по оптово-відпускній ціні 1,561 грн./кг. з ПДВ.  Різниця в ціні склала 0,0306 грн/кг. При реалізації позивачем борошна пшеничного в кількості 31530кг, сума необгрунтовано триманої ним  виручки склала 964,82грн. з ПДВ. Реалізація борошна пшеничного першого гатунку позивачем здійснювалась за період з вересня по жовтень 2007 року по наступних цінах, а саме: 1,561грн./кг.; 1,601 грн./кг.; 1.703грн./кг.; 1,670грн./кг.; 1,734грн./кг. При цьому різниця в цінах становила відповідно: 0,0306грн., 0,0714грн., 0,1734грн., 0,14грн., 0,204грн. При реалізації позивачем борошна пшеничного першого гатунку за період з 12 вересня 2007 року по 1 листопада 2007 року в кількості 876920 кг., сума необґрунтовано отриманої ним  виручки склала 88011,24грн. з ПДВ.

Аналогічні порушення були виявлені внаслідок реалізації позивачем борошна пшеничного другого ґатунку та борошна житнього обдирного.

Відповідно до видаткової накладної № вРН-002105 ДП «Вінницяхліб» ВАТ «Концерн Хлібпром» 22 серпня 2007 року позивачем було реалізовано борошно пшеничне другого ґатунку в кількості 5970 кг. по оптово-відпускній ціні 1,224 грн./кг. з ПДВ. Реалізація борошна другого гатунку в період з 23 серпня по 06 вересня 2007 року не проводилась. Станом на 09.10.2007р. аналогічна продукція була реалізована згідно видаткової накладної № вРН-002581 по оптово-відпускній ціні 1,377 грн./кг. з ПДВ. Різниця в ціні склала 0,153 грн./кг. При реалізації 6110 кг. борошна сума необгрунтовано отриманої позивачем виручки склала 934,82грн. з ПДВ. При реалізації позивачем в жовтні 2007р. 12600 кг. борошна другого ґатунку, сума необґрунтовано отриманої ним виручки  склала 1927,80 грн. з ПДВ.

24 серпня 2007 року позивач здійснив реалізацію борошна житнього обдирного в кількості 7920кг ДП «Вінницяхліб» ВАТ «Концерн Хлібпром» по оптово-відпускній ціні 1,2954 грн./кг. з ПДВ, що  підтверджується видатковою накладною № вРН-002097. Реалізація вказаної продукції в період з 25 серпня по 06 вересня 2007 року позивачем не проводилась. Станом на 09.10.2007р. борошно житнє обдирне позивачем було реалізовано ДП "Гайсинхліб", згідно видаткової накладної вРН-002815 по оптово-відпускній ціні 1,449 грн./кг. з ПДВ Різниця в ціні склала - 0,15388 грн./кг. з ПДВ. При реалізації позивачем 27900 кг. борошна, сума необгрунтовано отриманої ним виручки склала 4293,25грн з ПДВ. Крім того, борошно житнє обдирне позивачем реалізовувалось ВАТ "Козятинхліб", СП "Могилів-Подільський хлібозавод". ВАТ "Львівський хлібозавод №1,2,3. Реалізація позивачем вказаної  продукції  здійснювалась за період  з вересня по жовтень 2007 року та 1,2 листопада 2007р. по цінах в розмірі 1,449грн./кг., 1,478грн./кг., 1,581грн. з ПДВ, при цьому різниця в ціні відповідно становила: 0,15388грн., 0,18286грн,, 0,286грн. При реалізації позивачем борошна житнього обдирного в кількості 314150 кг., сума необґрунтовано отриманої  ним виручки склала 58674,61грн. з ПДВ.

На підставі акту перевірки та за наявності вчинених позивачем порушень, начальником Державної  інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області було винесено рішення № ІЦ-02-12/53 від 13.06.2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, за яким було вирішено вилучити у позивача в дохід Державного бюджету 148 613,00 грн. необґрунтовано отриманої ним  виручки за період з вересня по листопад 2007 року внаслідок підвищення ним оптово-відпускних цін на борошно пшеничне першого та другого ґатунків та борошно житнє обдирне з порушенням обов’язкового  порядку їх  декларування та  стягнути штраф  в  сумі 297 226,00 грн..    

Позивач  не  погоджується з даним рішенням відповідача, вказуючи на  відсутність з його боку порушень, про які йдеться  мова в  акті  перевірки.

Даючи  правову  оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами визначаються Законом України « Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90 р. N 507-XII.

Відповідно до вимог ст. 191 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення", державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно із приписами ст. 8 Закону України "Про ціни та ціноутворення", державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та іншими методами, введеними Кабінетом Міністрів України.

Статтею 4 Закону України "Про ціни та ціноутворення" передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджується відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" затверджені повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо регулювання (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торговельних (постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності, запровадження обов'язкового декларування зміни) цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг згідно з додатком.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Вінницькою облдержадміністрацією на підставі вищезазначеної постанови КМУ від 25.12.96 N 1548 були прийняті розпорядження від 28.08.2007 року №323 "Про затвердження граничних рівнів рентабельності виробництва борошна, хліба і хлібобулочних виробів" та від 26.10.07р. №399 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари".

Пунктом 3 розпорядження від 28.08.07р. № 323 запроваджено для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, підпорядкованості та місця реєстрації, які здійснюють свою господарську діяльність на території області декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне першого і другого гатунку, борошно житнє обдирне у тому числі на давальницьких умовах в головному управлінні економіки обласної державної адміністрації, а розпорядженням від 26.10.07р. №399 до вказаного переліку додано борошно вищого сорту.

Відповідно до частини 3 статті 189 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Згідно статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг) за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Зі змісту ч. 5 ст. 191 Господарського кодексу України випливає, що державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.

Постановою Кабінетом Міністрів України від 17.10.2007 року затверджено Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари (далі - Порядок) та водночас зобов’язано Державну інспекцію з контролю за цінами забезпечити контроль за додержанням державної дисципліни цін під час реалізації продовольчих товарів.

 Даний Порядок визначає механізм декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого гатунку, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову, передбачене пунктом 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".

Положенням пункту 2 Порядку передбачено, що декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1 відсоток.

Згідно пункту 3 Порядку суб'єкти господарювання, які провадять діяльність з виробництва та/або реалізації продовольчих товарів, у разі зміни їх оптово-відпускних цін подають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій декларацію за встановленою формою і визначений перелік документів.

У випадку  недотримання  суб’єктом господарювання вимог  зазначеного  Порядку, до нього  застосовуються економічні та штрафні  санкції у  визначених  законом  розмірах.

Слід також зауважити, що порядок застосування вказаних санкцій визначений Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами (далі – Інструкція), затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 03.12.2001 р. N 298/519 та  зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238. 

Положенням пункту 1.3 Інструкції передбачено, що відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

 Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства (п. 1.4 Інструкції).

Згідно пункту 3.1 Інструкції,  Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Крім того, відповідно до наданих повноважень Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачено (пункт 3.8 Інструкції).

З  матеріалів справи вбачається, що у зв’язку з підвищенням оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби у Вінницькій області та з метою обгрунтування такого росту цін, Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області на виконання доручення Вінницької облдержадміністрації були зроблені письмові запити у ДП «Ресурсна компанія» ВАТ «Концерн Хлібпром» на витребування інформації про оптово-відпускні ціни на борошно. Дана обставина підтверджується наявністю листів від 16.10.07р. №ІЦ-01-14-6/1182 та від 22.11.07р. №Щ-01-14-6/1387, які надавалися відповідачем під час розгляду  справи в суді першої  інстанції.

В своїх листах від 20.10.07р. та від 30.11.07р. ДП «Ресурсна компанія» ВАТ «Концерн Хлібпром» надало інформацію, з якої вбачається підвищення позивачем цін на борошно різних ґатунків для виробників хліба, що в свою чергу суперечить тим  даним, які  містяться  у  видаткових  накладних, оригінали яких  надавалися  для  огляду  в  суді  першої інстанції (а.с. 26-30), а саме:

-   на реалізацію ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" борошна 2 гатунку
    № вРН- 002105 від 22.08.07р., та № вРН-002581 від 09.10.07р.,

- на реалізацію ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" борошна 1 гатунку
    № вРН-002673 від 06.09.07р., та № вРН-002295 від 12.09.07р.,

- на реалізацію ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" та борошна житнього
    обдирного № вРН-002097 від 24.08.07р., та ДП "Гайсинхліб" ВАТ "Концерн
    Хлібпром" № вРН-002611 від 09.10.07р.

На час запланованих відповідачем перевірок 10.01.2008 року та 28.01.2008 року, вказані  накладні  позивачем  надані  не були.

Крім того, при детальному дослідженні матеріалів вказаної справи, колегією суддів  встановлено, що видаткова накладна № вРН-002673 від 06.09.07р. про реалізацію ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" борошна 1 гатунку по оптово-відпускній ціні 1,445 грн./кг. (без ПДВ) або 1,734грн./кг. (з ПДВ), не була зазначена в листах позивача від 20.10.07р. та від 30.11.07р. про оптово-відпускні  ціни  на борошно різних ґатунків (а.с. 73-74, 125-127), а також у довідці про необґрунтовано отриману виручку в  результаті порушення обов’язкового  декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно за період з вересня по листопад 2007 року (а.с. 9) та в акті перевірки від 09.06.2008 року         (а.с. 5-8).

За таких обставин, колегія  суддів ці  накладні  оцінює критично і до  уваги не  приймає.    

Враховуючи послідовність нумерації видаткових накладних, колегія суддів зауважує, що видаткова  накладна № вРН-002673 від 06.09.2007 року позивачем могла бути  виписана лише упродовж певного  періоду  часу, тобто між  видатковими  накладними № РН-002645 від 16.10.2007 року та № РН-002674  від 18.10.2007 року.

З огляду на те, що  06.09.2007 року позивач реалізував борошно 1 гатунку по оптово-відпускній ціні 1,53 грн. з ПДВ за 1 кг. ( накладна № вРН-002295), то вже 12.09.2007 року (після набрання чинності розпорядження Вінницької облдержадміністрації від 28.08.07р. № 323) ДП «Ресурсна компанія» ВАТ «Концерн Хлібпром» безпідставно підвищило оптово-відпускну ціну на борошно 1 гатунку до 1,561 грн. з ПДВ за 1 кг. (накладна № вРН-002295) без обов’язкового декларування. Тому, внаслідок необґрунтованого  підвищення оптово-відпускних  цін на борошно 1 гатунку позивачем було отримано 88011,24 грн. виручки, що є різницею між фактичною виручкою та вартістю продукції за встановленими  цінами.

 Аналогічне  порушення було вчинене позивачем при  реалізації ним борошна 2 гатунку, де згідно видаткової накладної № вРН-002105 прослідковується реалізація позивачем зазначеної  продукції по  оптово-відпускній  ціні 1,224 грн. за 1 кг. (з ПДВ), а  вже 09.10.2007 року ( із часу введення в дію розпорядження Вінницької облдержадміністрації від 28.08.07р. № 323) ДП «Вінницяхліб» ВАТ "Концерн Хлібпром" згідно видаткової  накладної № вРН-002581 підвищило оптово-відпускну  ціну на  борошно 2 гатунку до 1,377 грн. за 1 кг. (з ПДВ) без обов’язкового декларування. Тому, внаслідок  порушення позивачем державної дисципліни цін, необґрунтована виручка склала 1927,80 грн. (без ПДВ).

Таким чином, позивачем не було застосовано оптово-відпускні ціни, що відображені у накладній № вРН-002105 від 22.08.2007 року на реалізацію борошна 2 гатунку по ціні 1,224 грн. за           1 кг., а застосовано іншу  ціну – 1,1475 грн. за 1 кг. без ПДВ.

Оцінюючи зібрані по справі докази та беручи до уваги вчинені позивачем порушення державної дисципліни цін,  колегія  суддів приходить до висновку, що  за період з вересня по листопад 2007 року  необґрунтовано було  отриману виручку  в  сумі 148 613,00 грн., а тому  рішення відповідача про застосування до ДП «Ресурсна компанія» ВАТ «Концерн Хлібпром» економічних санкцій слід  визнати  правомірним та  таким, що винесене з дотриманням  норм чинного  законодавства України.

Таким  чином, позивачем не було надано належних доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому  позов  задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.  

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких  ґрунтуються її вимоги  та  заперечення, крім  випадків, встановлених  статтею 72  КАС  України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та ухвалення нового  рішення.  

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254  КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року задовольнити.

Постанову   Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Дочірнього підприємства «Ресурсна компанія» Відкритого акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» до Державної інспекції з  контролю  за  цінами у  Вінницькій  області про  скасування та  визнання  нечинним рішення суб’єкта  владних  повноважень – відмовити .

Матеріали справи повернути до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.


Головуючий суддя

                       суддя

                       суддя      

        Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

В.С. Заяць


   Повний  тест  постанови  складено та підписано – 22.02.10

   

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


         Справа № 22-а-39813/08

         № 2-а-9858/08   Головуючий у 1 інстанції Аліменко В.О.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

 


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

             

17 лютого 2010 року                                                                              м. Київ                            

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:


    Головуючого судді

    суддів            

    при секретарі

    за участю: Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Заяць В.С.

Скирді Б.К.

представника позивача – Богданова О.В.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ресурсна компанія» Відкритого акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про скасування та визнання нечинним рішення суб’єкта владних  повноважень, -

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254  КАС України,

                                                 ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року задовольнити.

Постанову   Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Дочірнього підприємства «Ресурсна компанія» Відкритого акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» до Державної інспекції з  контролю  за  цінами у  Вінницькій  області про  скасування та  визнання  нечинним рішення суб’єкта  владних  повноважень – відмовити .

Матеріали справи повернути до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.


Головуючий суддя

                       суддя

                       суддя      

        Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

В.С. Заяць


   

 

 

                 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація