ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року                                                                                          № 87268/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                                               Каралюса В.М.,

суддів:                                                                  Олендера І.Я., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання                        Балко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області на  ухвалу Львівського окружного адміністративного суду  від  09.10.2009 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом  Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до ПП "Молочні дари" про стягнення коштів,-                                                                                                                        

ВСТАНОВИЛА:

Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області у вересні 2009 року звернулась до суду з позовом до  приватного підприємства "Молочні дари" про прийняття рішення про стягнення із відповідача в дохід Державного бюджету Залізничного району м. Львова 17839,77 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що Держінспекцією цін було проведено перевірку порядку встановлення та застосування цін на окремі види продовольства, в результаті чого було виявлено порушення державної дисципліни цін, в зв»язку з чим прийнято рішення про застосування економічних санкцій, яке самостійно відповідачем не виконано. Результати перевірки відображено в акті перевірки від 24 липня 2009 року № 436.

Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області в жовтні 2009 року подала до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчинення дій, спрямованих на відчуження будь-яких активів відповідача, в тому числі і нерухомого майна, що належить йому на праві власності, господарського відання, оперативного управління та інших, незаборонених чинним законодавством, за винятком операцій з Держбюджетом та іншими державними цільовими фондами, на суму застосованих економічних санкцій у розмірі 17839,77 грн , які підлягають стяненню до Держбюджету України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року в задоволенні клопотання Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про забезпечення позову про стягнення економічних санкцій відмовлено.  

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що позивачем необгрунтовано необхідність застосування судом відповідного заходу забезпечення позову, не надано доказів наявності очевидної небезпеки правам, свободам, та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення захисту їх без вжиття заходів забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою суду, її оскаржив позивач, просить її скасувати та винести нову, якою задоволити клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.  

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач не визнав позовні вимоги та відмовляється добровільно виконати рішення суду у випадку винесення його на користь Держінспекції цін . А відтак, для примусового виконання рішення суду слід буде звернутися до органу ДВС, який без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суттєво затягне виконання рішення суду та необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для його виконання.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи приходить до переконання, що апеляційна скарга є безпідставна і до задоволення не підлягає з наступних міркувань.

Згідно ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову є вжиття судом необхідних заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. На думку колегії суддів, підстав вважати, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі та неможливості захисту прав позивача в подальшому не має, а тому підстави для задоволення клопотання про забезпечення позову відсутні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, проаналізувавши всі докази в сукупності, всебічно, повно та об»єктивно розглянувши у судовому процесі всі обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, колегія суддів, -                                                                  

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року про відмову у забезпеченні позову у справі  №2а-5561/09 – без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

  Головуючий:                                               В.М. Каралюс                                                                          

               Судді :                                                                      І.Я. Олендер

                                                                                                В.З. Улицький

      Повний текст ухвали виготовлено 01.03.2010 року.