КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-4513/09                                                 Головуючий у І інстанції – Винокуров К.С.

                                                                                                 Суддя-доповідач – Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 березня 2010 року                                     м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                                      головуючого – судді Глущенко Я.Б.,

                                      суддів                         Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.,

                                      при секретарі             Токар М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до суддів Верховного суду України Редька А.І., Коротких О.А., Шевченко Т.В., Скотар А.М., Мороз М.А., Лавренюк М.Ю. про стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2008 року,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2008 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку грошові кошти на відшкодування моральної шкоди в розмірі 18,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2008 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду – без змін з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про відшкодування шкоди не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку грошові кошти на відшкодування моральної шкоди в розмірі 18,00 грн.

Тобто, предметом даного спору є відшкодування шкоди, заподіяної, на думку позивача, бездіяльністю відповідачів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана справа не є адміністративною, зважаючи на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За правилами ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем поряд з вимогою про відшкодування відповідачами шкоди не заявлено інших вимог про вирішення публічно-правового спору, позовна заява повинна вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Окрім того, ч. 1 ст. 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Та обставина, що відповідачами у справі є суб’єкти владних повноважень не змінює правову природу спірних відносин та не робить даний спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відтак, дана справа не відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з посиланням на те, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1,  200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий   суддя Я.Б. Глущенко

            суддя А.Ю. Коротких

            суддя Г.Г. Федорова

Повний текст ухвали складений 09 березня 2010 року.