ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року №94917/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.
суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора взводу дорожньо-патрульної служби із забезпечення супроводження УДАІ УМВСУ у Волинській області Данилюка Михайла Васильовича про скасування постанови, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в жовтні 2009 року звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови серії АС №021562 від 26 вересня 2009 року у справі про адміністративне правовпорушення. Просив закрити провадження у справі про адміністративне правоворушення відповідно до п.1 ст.247 КУпАП в зв»язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги мотивував тим, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановленої швидкості руху на 42 км./год., однак на думку позивача фіксація правопорушення за допомогою приладу «Редіс» є неправомірною, оскільки останній є не автоматичним засобом фіксації, а працює виключно в режимах вимірювання швидкості як стаціонарний або патрульний.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км./год., а в діях відповідача не встановлено порушення вимог ч.3 ст.2 КАС України, то у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Не погодившись із вищенаведеною постановою, її оскаржив позивач - ОСОБА_1, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не з’явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.09.2009 року стосовно позивача було винесено постанову серії АС №021562 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності у зв»язку з перевищенням швидкості при русі на автомобілі «Мерседес», державний номер НОМЕР_1. Копію вказаної постанови було видано позивачу на місці затримання.
Вказані порушення виявлено за допомогою приладу «Редіс» №2069.
За порушення вимог ч.1 ст.122 КУпАП з урахуванням положень ст. 14-1 КУпАП власника притягнуто до адміністративної відповідальності і застосовано стягнення у вигляді 300 грн. штрафу за вчинене правопорушення.
Пунктом 12.9 (б) ПДР України передбачено заборону водієві перевищення максимальної швидкості на ділянці дороги, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, зокрема, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31. Згідно п.12.4. ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП наступає у випадку, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год.
Колегія суддів зазначає, що згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 14.04.97 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п.2, п.4).
Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів (ст.27 Закону України «Про дорожній рух»).
Показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху є доказами по справі (ст.251 КУпАП), висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об»єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
Власники (співвласники) транспортних засобів відповідно до ст.14-1 КУпАП притягаються до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що відповідно до призначення вимірювача швидкості «Редіс» та основних технічних характеристик відсутня вказівка на роботу даного приладу в автоматичному режимі. Крім того при застосуванні приладу «Редіс» фотозйомка не здійснювалась.
В оскаржуваній постанові зазначено про застосування приладу «Редіс», однак відсутні дані, як він був налаштований, який був встановлений тип цілі, дата повірки, дані чи допущений працівник ДПС, який склав постанову, до роботи зі спеціальними технічними засобами.
Колегія суддів зазначає, що органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів приходить до переконання, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч.2 ст.33 КУпАП, а саме, не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом»якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором необ»єктивно досліджені та враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом
Зідно з ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства колегія суддів прийшла до висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, п.1,3,4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2009 року у справі № 2а-7545/09 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого інспектора ДПС УДАІ УМВС України у Волинській області Данилюка Михайла Васильовича серії АС №021562 від 26.09.2009 року, стосовно визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 300 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили .
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді: І.Я. Олендер
В.З. Улицький
Повний текст постанови виготовлено: 01.03.2010 року