КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-17435/08                                                                   Головуючий у І інстанції – Голуб А.В.                                                                                                                                  

 Суддя-доповідач – Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22 лютого 2010 року                                         м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                      головуючого – судді Глущенко Я.Б.,

                              суддів                         Земляної Г.В., Федорової Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місту Білій Церкві Київської області про зобов’язання провести перерахунок пенсії як дитині війни, за апеляційною скаргою  Управління Пенсійного фонду України в місту Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2008 року,

В С Т А Н О В И В :

У 2008 році позивач звернувся у суд з позовом про зобов’язання нарахувати недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2007 роки.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2008 року позов задоволено частково: визнано протиправною відмову відповідача та зобов’язано провести нарахування та виплату позивачу щомісячне підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в сумі 491,70 грн. за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року включно. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з 01.09.2007 року відповідно до мінімальної пенсії за віком.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів встановлено, що позивач має статус дитини війни (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року).

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак, пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію наведеної норми зупинено з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп-2007 від 09 липня 2007 року зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнано таким, що не відповідає Конституції України.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії з 01.09.2007 року, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 09 липня 2007 року втратили чинність.

Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України   визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни .

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2008 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

    Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місту Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

суддя Г.В. Земляна

суддя Г.Г. Федорова