ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2010 року № 23924/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2009 року у справі за позовом прокурора Дунаєвецького району Хмельницької області в інтересах держави в особі регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по штрафних санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2009 року прокурор Дунаєвецького району Хмельницької області звернувся до суду в інтересах держави в особі державного органу – регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області штрафні санкції в сумі 1700 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області фінансові санкції в сумі 1700 грн.
Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач - приватний підприємець ОСОБА_1, представник якого в поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим просить постанову скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.
Як на доводи в своїй апеляційній скарзі представник відповідача покликається на те, що перевірка здійснювалася в присутності неповнолітньої особи на яку було здійснено психологічний тиск під впливом якого вона змушена була надавати пояснення та підписувати відповідні документи. Перед початком перевірки працівниками ДПІ не було пред’явлено направлення та службового посвідчення, також копії наказу про проведення щодо відповідача позапланової перевірки, не було надано під розписку направлення та копії наказу про проведення позапланової перевірки. Окрім того, вважає, що щодо нього, як суб’єкта підприємницької діяльності не могло бути проведено позапланової перевірки, оскільки позапланова перевірка проводиться у випадку наявності порушень, визначених ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Також зазначає, що рішення згідно акту перевірки було прийняте з порушенням строку його прийняття, з 24.10.2008 р. по 17.11.2008 року пройшло 16 робочих днів, що суперечить п. 4.11 Порядку оформлення де встановлено 10-денний строк.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України, такий проведено у його відсутності.
Представник позивача РУ ДСАТ ДПА України у Хмельницькій обл. заперечив проти доводів апеляційної скарги та дав пояснення згідно яких вважає, що постанова суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстав до її скасування не має.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача на заперечення проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як безспірно встановлено, 24 жовтня 2008 року працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області було проведено перевірку приватного підприємця ОСОБА_1 щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За наслідками проведеної перевірки складено акт № 22070092/2340 від 24 жовтня 2008 року (а.с. 4, 5) згідно якого встановлено факт здійснення відповідачем реалізації алкогольних напоїв без спеціального дозволу (ліцензії), що є порушенням ст. 15 “Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” .
На підставі вищезазначеного акту Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 220388 від 17 листопада 2008 р. та накладено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Колегія суддів вважає покликання відповідача про неправомірність дій РУ ДСАТ ДПА України у Хмельницькій області під час проведення перевірки необгрунтованими, оскільки такі суперечать фактичним обставинам справи.
Так, при вирішенні питання правомірності проведення перевірки колегія суддів вважає, що відсутність права на проведення перевірки є підставою для недопуску працівників податкового органу до проведення перевірки. У розгядуваній же ситуації працівники податкового органу були допущені до проведення перевірки, під час останньої виявили та зафіксували порушення, за результатами такої і було складено Акт перевірки № 22070092/2340 від 24 жовтня 2008 року.
Зазначений акт перевірки, на думку колегії суддів, оформлений у встановленому законодавством порядку та містить усі передбачені його формою відомості, із вказівкою на виявлені під час проведення перевірки порушення.
Розглядаючи спір та приймаючи постанову про задоволення позову суд першої інстанції підставно і обґрунтовано виходив із вимог ст.17 Закону України “Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та з врахуванням предмету доказування, який стосувався правомірності проведення перевірки, наявності порушень та винесення спірного рішення про стягнення штрафу в сумі 1700 грн., дійшов висновку про відповідність вимогам закону, а звідси прийшов до правильного висновку, що сума штрафу підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету.
При цьому судом першої інстанції правильно встановлено, що у відповідності до ст.17 Закону України „Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ” за порушення норм цього закону до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Крім того, судом першої інстанції правильно визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 17 вищезазначеного Закону, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Тому з огляду на зазначене, суд дійшов правильного висновку про те, що наданими позивачем доказами підтверджується той факт, що відповідач здійснював реалізацію алкогольних напоїв без наявності спеціального дозволу (ліцензії) і не подав суду жодних доказів, які б спростовували даний факт на момент розгляду справи по суті.
Судом першої інстанції згідно вимог ст. 17 Закону України „Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” правильно враховано, що у разі невиконання суб’єктом підприємницької діяльності рішення органів, сума штрафу стягується на підставі рішення суду, а окрім того, відповідачем в місячний термін в судовому порядку дії Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області не оскаржені, що передбачено останнім абзацом ст. 17 зазначеного закону.
Постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст.2,10,11,71,72,138,143,159,161-163 КАС України, ст.17 Закону України „Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2009 року у справі № 2а-2609/09 – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
Судді І.Я. Олендер
В.З. Улицький
Повний текст ухвали виготовлено 05.02.10р.