ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2010 року №94474/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лоп»янської сільської ради Рожнятівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання розпорядження незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в квітні 2009 року звернулась до суду з позовом до Лоп»янської сільської ради Рожнятівського району про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Лоп»янської сільської ради Рожнятівського району №9 від 02.03.2009 року про звільнення позивача з посади головного бухгалтера, поновлення її на цій посаді, стягнення з відповідача середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки видачі трудової книжки по дату прийняття рішення по даній справі, а також стягнення судових витрат по справі .
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що розпорядженням голови Лоп»янської сільської ради Рожнятівського району №81 від 07.12.2007 року, вона прийнята на роботу в Лоп»янську сільську раду Рожнятівського району на посаду головного бухгалтера. Оскаржуваним розпорядженням №9 від 02.03.2009 року вона звільнена з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним, і таким, що проведене без дотримання встановленого законом порядку звільнення за вказаною статтею, що порушує її право на працю.
На думку позивача тільки правомірно накладені стягнення можуть враховуватись і бути підставою для звільнення працівника за п.3 ст.40 КЗпП України. Відповідач передбачених ст.ст. 1471, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень не дотримався, порушення, вказані в оскаржуваному розпорядженні позивач не скоювала, достатніх підстав для звільнення позивача з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП відповідач не навів, а послався лише на систематичне невиконання трудових обов»язків.
Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Лоп»янської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області про визнання розпорядження №9 від 02.03.2009 року Лоп»янського сільського голови «Про звільнення з посади головного бухгалтера ОСОБА_1» незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовлено повністю за безпідставністю позовних вимог .
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач систематично невиконувала без поважних причин обов»язків, покладених на неї трудовим договором, за що до неї раніше неодноразово застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани а тому, на переконання суду, звільнення ОСОБА_1 проведено на законних підставах з дотриманням встановленого порядку звільнення.
Не погодившись з оскаржуваною постановою, її оскаржив позивач - ОСОБА_1, просить останню скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити позовні вимоги .
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не встановлено факт доводення до позивача змісту розпоряджень про накладення дисциплінарних стягнень, із змісту актів складених комісією не вбачається доведення до позивача змісту таких розпоряджень чи їх складання у присутності останнього. Судом першої інстанції на думку позивача невірно вказано, що ОСОБА_1 відмовлялась давати письмові пояснення стосовно дисциплінарних стягнень, оскільки жодним доказом така відмова не підтверджується. Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано практику розгляду Верховним судом України аналогічних спорів, що виникають із трудових правовідносин.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши та дослідивши матеріали справи приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, згідно розпорядження голови Лоп»янської сільської ради №81 від 07.12.2007 року, призначена на посаду головного бухгалтера Лоп»янської сільської ради як переможець конкурсу (а.с.191).
Розпорядженням голови Лоп»янської сільської ради від 02.03.2009 року №9 позивача було звільнено з роботи 02 березня 2009 року на підставі ст.40 п.3 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов»язків, покладених на ОСОБА_1 трудовим договором, оскільки до неї раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, а також перевищення позивачем меж своїх поноважень, порушення норм етики поведінки посадової особи органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Згідно розпорядження від 02.09.2008 року №41 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за грубі порушення в бухгалтерському обліку та невиконання нею своїх повноважень (а.с.10).
Розпорядженням від 06.10.2008 року №47 «А» у зв»язку з неодноразовими порушеннями здачі звітностей оголошено догану ОСОБА_1 за невиконання нею своїх посадових обов»язків, порушення норм етики поведінки посадової особи органів місцевого самоврядування. (а.с.12).
Розпорядженням від 18.02.2009 року №6 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за грубі порушення в бухгалтерському обліку та систематичне невиконання працівником без поважних причин обов»язків покладених на неї трудовим договором та посадовою інструкцією головного бухгалтера сільської ради (а.с.14).
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що при звільненні працівника з підстав, передбачених нормою п.3 ст.40 КЗпП України, слід врахувати факти допущеного позивачем невиконання обов»язків та характер вчинених позивачем проступків.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що систематичне невиконання позивачем без поважних причин обов»язків, покладених на неї трудовим договором, а також посадовою інструкцією полягало у ряді порушень, а саме: порушенні терміну здачі фінансової звітності та систематичні недотримання зі сторони позивача фінансової дисципліни при касовому обслуговуванні через УДКУ у Рожнятівському районі (лист УДКУ у Рожнятівському районі №53\01 від 06.02.2009 року (а.с.27), лист №382/01 від 02.09.2009 року (а.с.164); допущення позивачем порушень порядку оформлення звітності поданої за січень 2009 року (лист УПФУ в Рожнятівському районі від 26.02.2009 року №761\04 (а.с.29); порушення правильності нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування (акт №22 від 23.03.2009 року УПФУ в Рожнятівському районі про результати проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства, (а.с.30-35,163); несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків до Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (акт №59 від 24.03.2009 року Рожнятівського районного центру зайнятості (а.с.41); рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу (а.с.45); неправильне ведення меморальних ордерів, не ведення обліку основних засобів, не проведення записів в оборотні відомості, відсутність книги касових та фактичних видатків (довідка від 02.03.2009 року Фінансового управління Рожнятівської РДА Івано-Франківської області (а.с.46).
Колегія суддів також зазначає, що контрольно-ревізійним відділом в Рожнянському районі з 19.05.2009 року по 12.06.2009 року було проведено ревізію бюджету Лоп»янської сільської ради за період з 01.09.2007 року по 01.05.2009 року, включаючи період роботи головним бухгалтером ОСОБА_1, згідно якої встановлено нецільове використання коштів сільради, зайво нараховані заробітні плати, премії, допомоги по тимчасовій непрацездатності, не нарахування індексації грошових доходів в межах прожиткового мінімуму, не проведення інвентаризації основних засобів, матеріальних цінностей та бланків суворої звітності та встановлено інші порушення з вини головного бухгалтера ОСОБА_1 (акт №390-21/09 від 12.06.2009 року.)
Слід також відзначити, що вищенаведені порушення були вчинені саме в період виконання ОСОБА_1 свої посадових обов»язків, хоча деякі з них зафіксовані у відповідних документах після прийняття оскаржуваного розпорядженням №9 від 02.03.2009 року про звільнення позивача із займаної посади.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Лоп»янської сільської ради №33 від 09.12.2008 року «Про стан ведення бухгалтерського обліку в сільській раді» визнано роботу головного бухгалтера сільської ради ОСОБА_1 недостатньою у зв»язку із недотриманням норм чинного законодавства з питань ведення бухгалтерського обліку, порушення термінів здачі фінансової звітності, системних нарікань про порушення фінансової дисципліни та зобов»язано усунути вказані недоліки по веденню бухгалтерського обліку до 31.12.2008 року, що на переконання колегії суддів свідчить про не сумлінне виконнання позивачем своїх посадових обов»язків.
На думку колегії суддів слід також врахувати неодноразове нарікання на незадовільну роботу позивача як головного бухгалтера сільської ради з боку інших фінансових установ.
Актами від 02.09.2008 року (а.с.11), від 06.10.2008 року (а.с.13), від 18.02.2009 року (а.с.15) та наданою інформацією від 28.03.2009 року (а.с.92) підтверджено факт відмови ОСОБА_1 від ознайомлення з розпорядженнями про оголошення дисциплінарних стягнень та її присутності під час оголошення доган.
Враховуючи всі обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено систематичне невиконання позивачем, без поважних причин обов»язків, покладених на неї трудовим договором за що до ОСОБА_1 неодноразово застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, а тому звільнення ОСОБА_1 проведено з дотриманням визначеного КзПП України порядку звільнення.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2009 року у справі №2а-47/09 – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді : І.Я. Олендер
В.З. Улицький
Повний текст ухвали виготовлено 05.02.10 року.