КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а–2131/09 Головуючий у 1 інстанції Гордієць Л.В.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Заяць В.С., Межевич М.В.
при секретарі Дяхтяренко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною , -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що їй щомісячно повинна надаватися грошова допомога у розмірі встановленого законом від прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як особі, що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак, у 2007 році вона виплачувалась відповідачем у неповному розмірі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 2166,12 грн., яку просить стягнути, а також визнати дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною неправомірними.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради – задоволено
Визнано незаконною бездіяльність відповідача та стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради 2046 грн . 51 коп. за період з липня 2007 року по грудень 2007 року. В решті позовних вимог – відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить постанову скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
До суду апеляційної інстанції сторони не з’явилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, ухвала суду першої інстанції – зміні, з наступних підстав:
Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, може зокрема, змінити постанову суду першої інстанції, якщо судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року, та положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав:
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Позивач не працювала і не є застрахованою особою на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Догляд за дитиною здійснюється матір'ю.
Як свідчить довідка Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради, позивач отримала щомісячну грошову допомогу за період з січня 2007 року по грудень 2007 року в розмірі відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з урахуванням обмежень, встановлених Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік"(а.с.5).
Суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що cпірні правовідносини регулюються Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", зокрема в ч.1 ст. 15 якого зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, зокрема статтею 56 було зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Протягом указаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які по-іншому регулювали спірні правовідносини в частині визначення розміру проведення нарахувань та виплат допомоги. Оскільки вказана норма закону була прийнята пізніше в часі, вона мала пріоритет по відношенню до норм Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення ст.56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", отже, з цього часу відновлено дію ст.15 Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Всупереч рішенню Конституційного Суду України вказана допомога позивачу в 2007 році виплачувалася не в повному розмірі, а її заява з цього питання залишена без задоволення.
Визнані неконституційними положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення.
Відповідно до ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Стаття 73 даного Закону кореспондується із ст. 152 Конституції України.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача щодо виплати не в повному розмірі вказаної допомоги позивачу всупереч рішенню Конституційного Суду України після його прийняття та до трирічного віку дитини, тобто з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., є неправомірними.
Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом розгляду судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.
Однак, суд першої інстанції хоч і правильно встановив обставини справи та правильно застосував норми діючого чинного законодавства, при визначенні періоду за який повинні проводитись перерахування вказаних виплат, не конкретизував дати початку та закінчення проведення перерахування виплат, а саме з 09.07.2007р., тобто з моменту прийняття Конституційним Судом України Рішення № 6-рп від 09.07.2007 року по 31.12.2007р., тобто до закінчення бюджетного року.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції хоча і вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку, однак допустив порушення матеріального права, при застосуванні положення Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007 № 6- рп в зв’язку з чим апеляційна скарга
залишаються без задоволення, а постанова Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2008 року підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.4, 8 – 11, 160, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради м. Житомира - залишити без задоволення.
Змінити абзаци другий та третій постанови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2008 року виклавши їх в наступній редакції:
«Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради, щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 різниці недоплаченої допомоги по догляду за дитиною у відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09 липня .2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_2 різницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною у відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року включно, в сумі 2046 грн. 51 коп.
В решті постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2008 року – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 15 лютого 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: В.С. Заяць
М.В. Межевич
Повний текст постанови виготовлений 15 лютого 2009 року
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а–2131/09 Головуючий у 1 інстанції Гордієць Л.В.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
09 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Заяць В.С., Межевич М.В.
при секретарі Дяхтяренко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради м. Житомира на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради м. Житомира про визнання дій протиправними та стягнення щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною , -
Керуючись ст.ст.4, 8 – 11, 160, 197, 198, 201, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради м. Житомира - залишити без задоволення.
Змінити абзаци другий та третій постанови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2008 року виклавши їх в наступній редакції:
«Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради , щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 різниці недоплаченої допомоги по догляду за дитиною у відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09 липня .2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_2 різницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною у відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року включно, в сумі 2046 грн. 51 коп.
В решті постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2008 року – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 15 лютого 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: В.С. Заяць
М.В. Межевич