КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-3437/09 Головуючий у 1 інстанції Клопот С.Л.
Суддя-доповідач Літвіна Н.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Хрімлі О.Г.
Ситникова О.Ф.
при секретарі: Овчіннікові А.А.
розглянувши апеляційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ППН – Агро плюс» до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції у Чернігівській області про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень ,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ППН – Агро плюс» до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції у Чернігівській області про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень – було задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення видане Варвинською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області № 0000232300/0 від 08 вересня 2008 року. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення видане Варвинською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області № 0000222300/0 від 8 вересня 2008 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач – Варвинська міжрайонна державна податкова інспекція у Чернігівській області, звернувся з апеляційною скаргою та просив суд скасувати постанову суду та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
28 серпня 2008 року Варвинською міжрайонною державною податковою інспекцією у Чернігівській області було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «ППН – Агро Плюс» вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
За результатами вказаної перевірки було складено акт перевірки від 28 серпня 2008 року № 219/2300/33677736. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000222300/0 від 08 вересня 2008 року, згідно із яким позивачу визначена до сплати сума податкового
зобов'язання із акцизного збору із вироблених в Україні товарів (бензин моторний
для автомобілів) у розмірі 241 833,00 грн., у тому числі основний платіж - у розмірі
159 635,00 грн. та штрафні санкції - у розмірі 82 198,00 грн.
Податкове зобов'язання було визначено відповідачем згідно із п. п. «а» п. п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 та п. п. 17.1.1., 17.1.2. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно із ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір».
В ході проведення перевірки співробітниками відповідача було встановлено, що протягом періоду, що перевірявся, позивач реалізовував такі види виробленої продукції як: фракція бензинова газова стабільна, фракція газоконденсатна спеціальна «ГРАС-С», абсорбент (компонент дизельних палив) газоконденсатний, згідно переліку, наведеного в додатку № 4 до Акту перевірки.
Відповідачем було зроблений висновок, що уся вказана продукція позивача відноситься до підакцизної та на її реалізацію повинен був нараховуватись акцизний збір за ставками, які були визначені перевіряючими відповідно до ст. 1 Закону України від 11 липня 1996 року № 313/96-ВР «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)».
Згідно зі ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 «Про акцизний збір» - акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів
(продукції).
Відповідно до п. а ст. 2 цього Декрету - платниками акцизного збору є суб'єкти
підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені
підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому
числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки
акцизного збору у твердих сумах.
Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, Висновком експерта № С5-265 від 12 грудня 2005 року Сумської Торгово-промислової палати було встановлено, що фракція бензинова газова стабільна та абсорбент (компонент дизельних палив) газоконденсатний відноситься до товарної позиції «2709» із кодом виробів за УКТ ЗЕД - «2709 00 90 00».
Згідно із Законом України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» від 11 липня 1996 року № 313/96-ВР - продукція із кодом виробів за УКТ ЗЕД «2709 00 90 00» не визначена як підакцизна.
Представник відповідача посилався на ту обставину, що вищезазначений висновок експерта був переданий ТОВ «ППН – Агро Плюс» згідно Акту прийому – передачі від ТОВ «ППН – Трейд» при взятті в оренду установки первинної переробки нафти, а тому він не може бути взятий до уваги.
Між тим, колегія суддів вказані доводи до уваги не приймає, оскільки ТОВ «ППН – Агро Плюс» прийнявши в експлуатацію установку первинної переробки нафти продовжила випуск вказаної продукції, а тому вироблена продукція зберегла свої властивості.
Крім того, підтвердженням того, що вказана продукція не відноситься до підакцизних товарів є й сертифікати, видані органом Сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА-СЕПРО», термін дії яких частково перекриває період проведення перевірки.
Посилання відповідача на те, що термін дії сертифікатів не співпадає з перевіряємим періодом, а тому не може свідчити про характерні властивості товару, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки сертифікати підтверджують властивості та якість продукції, яка виготовляється позивачем для третіх осіб, а тому відсутність сертифікату не може свідчити, що продукція є підакцизною.
Крім того, вищезазначеним висновком експерта, який був чинний на момент розгляду справи, було встановлено, що спірна продукція не відноситься до підакцизних товарів.
Також на підставі вказаного акту перевірки від 28 серпня 2008 року № 219/2300/33677736 було прийнято та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000232300/0 від 08 вересня 2008 року, згідно із яким позивачу визначена до сплати сума податкового зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 62 069,00 грн., у тому числі основний платіж - у розмірі 39 791,00 грн. та штрафні санкції - у розмірі 22 278,00 грн.
Податкове зобов'язання було визначено згідно з п. п. «б» п. п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 та п. п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі встановленого порушення п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. З, п. 4.1. ст. 4, п. п. 7.4.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000232300/0 від 08 вересня 2008 року є неправомірним та підлягає визнанню недійсним, оскільки суми податку на додану вартість із орендних, маркетингових та юридичних послуг підлягають включенню до складу податкового кредиту позивача, в зв»язку з тим, що використання цих послуг в господарській діяльності позивача підтверджено первинними бухгалтерськими документами, а саме:
договір оренди об'єкту установки первинної переробки нафти №01202001/07 від 20 січня 2007 року, що був укладений позивачем із ТОВ «ППН-Трейд», акт прийому-передачі об'єкта оренди, який підтверджує передання об'єкту оренди в оренду позивачу, щомісячні акти наданих послуг з оренди за цим договором
оренди, які підтверджують щомісячне отримання позивачем цих послуг та щомісячні податкові накладні, також позивачем перевіряючим були представлені всі первинні документи, які підтверджують оплату позивачем комунальних послуг,
спожитих в об'єкті оренди;
договір про надання юридичних послуг № 17/06.07 від 01 червня 2007 року та щомісячні акти наданих послуг, виконаних робіт за цим договором, які підтверджують факт надання цих послуг позивачу та факт їх отримання позивачем у кожному місяці, щомісячні податкові накладні;
договір про надання маркетингових послуг № 02/04-07 від 02 квітня 2007 року та акт наданих маркетингових послуг, якій підтверджує факт надання позивачу та отримання Позивачем цих маркетингових послуг та податкова накладна.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0000232300/0 від 08 вересня 2008 року підлягає визнанню нечинним.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про визнання недійсними спірних повідомлень-рішень діяв у відповідності з нормами матеріального та процесуального законодавства та з урахуванням всіх обставин справи.
Відповідно до ст..200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції у Чернігівській області - залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 02 лютого 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 01 лютого 2010 року