Судове рішення #8418655

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                 

Справа № 22-а-6193/09                                                         Головуючий у І інстанції Прокопчук А.В.

                                                                                                                                       Суддя-доповідач Літвіна Н.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16 лютого 2010 року        Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                    головуючого – судді       Літвіної Н.М.,

                    суддів                 Хрімлі О.Г.

                                        Ситникова О.Ф.

                при секретарі                                  Овчіннікові А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2008 року позивач звернулась із вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість з виплати державної соціальної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 2005 року по 2007 роки в сумі 14143,62 грн., зазначаючи, що вказана допомога була виплачена їй у значно меншому розмірі, що не відповідає розміру мінімального прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 -2007 роки».

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 грудня 2008 року у задоволенні позову було відмовлено.  

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що позивач є матір’ю малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження, які містяться в матеріалах справи .

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до пункту 3 розділу VІІІ Прикінцевих положень названого Закону, розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.  

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах: з 1 січня 2007 року  - 434,00 грн., з 1 квітня 2007 року і до 30 вересня 2007 року  - 463,00 грн., з 1 жовтня 2007 року по 1 січня 2008 року – 470, 00 року.  

Проте, дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зупинено на 2007 рік, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, статтею 56 якого встановлено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї, в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23-х відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»,  якими зупинено дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Втім, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України  визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.

А тому виплата вказаної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років в період до 09 липня 2007 року задоволенню не підлягають.

Отже, суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги про стягнення вказаної допомоги за 2007 рік задоволенню не підлягають.

А тому виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вбачає правові підстави для стягнення вказаної допомоги за 2007 рік за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів по стягненню вказаної допомоги за 2005 – 2006 роки, встановлений ст. 99 КАС України, оскільки позивач звернулася до суду 24 січня 2008 року, а тому позовні вимоги про стягнення вказаної допомоги за 2005 - 2006 роки задоволенню не підлягають.

  Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 – задовольнити частково.    

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 грудня 2008 року  – скасувати та винести нову.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_3  допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_3  допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В іншій частині позову відмовити.

    Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 23 лютого 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

    Головуючий суддя:            

                     

                                   Судді:

Повний текст постанови виготовлений 22 лютого 2010 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація