Судове рішення 22-а-37860/08 від 20.09.2010

Судове рішення #8418394

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-37860/08 Головуючий у 1-й інстанції –Островська О.О.

Суддя-доповідач – Земляна Г.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Земляної Г.В.

суддів Зайця В.С., Межевича М.В.

при секретарі Копистко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква про зобов’язання сплатити доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом в якому просила зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква провести з 01 липня 2007 року перерахунок доплати відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати передбаченої ст.76 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2008 року позов задоволено. Зобов’язано Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, який встановлюється Законом України «Про державний бюджет» з 01 липня 2007 року в сумі в сумі 440 гривень щомісячно, з 01 жовтня 2008 року - 460 гривень щомісячно, на весь період коли така сума передбачена чинним законодавством.

Не погоджуючись з вказаною вище постановою суду, Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

До суду апеляційної інстанції сторони не з’явилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з винесенням нової постанови, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із положень ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і виніс рішення про задоволення позивних вимог і стягнення щомісячно доплати до пенсій позивача починаючи з 09.07.2007 року на весь період коли передбачена чинним законодавством.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись в повній мірі виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в м. Білій Церкві

Позивач зареєстрований та постійно проживає в місцевості, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно із ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №797-Х 11 від 28.02.1991 року (далі Закон №797) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в наступних розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону №797 пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату, тобто відповідно до ч.1 ст.39 Закону.

До пенсії позивача проводиться доплата відповідно до ч.2 ст.39 вказаного Закону в розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто в розмірі 05 гривень 20 копійок.

Відповідач керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Виходячи з положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фактично змінено положення Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Разом з тим, судовою колегією враховується, що Конституційним Судом України положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Отже, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з 09.07.2007 року право позивача на отримання доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на територіях радіоактивного забруднення, було порушено, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами.

Разом з тим, відповідно до ст. 62 Закону № 797, роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Зазначені Роз’яснення містяться у Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936.

Згідно Порядку, виплати, передбачені ст. 39 Закону № 796 мають проводитись центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації Позивача.

На підставі Додатку "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2007 рік" № 3 до Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489 передбачено, що Пенсійному фонду України виділено дотацію у певній сумі на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Тобто, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489 передбачено здійснення відповідних перерахувань бюджетних коштів на рахунок Пенсійного Фонду України для виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, в зв’язку з чим, саме його органи на місцях мають бути відповідачами.

Крім того, як вбачається з позовної заяви Позивачем фактично оскаржується бездіяльність Відповідача, щодо проведення доплат, передбачених ст.39 Закону № 796 у заниженому розмірі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції по суті правильно вирішивши питання, однак помилково зобов’язав відповідача проводити перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачу відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на майбутнє, тобто зобов’язавши проводити зазначені виплати з 09 липня 2007 року на весь період коли таки доплати передбачені.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В зв’язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та винесення нової постанови якою вирішити питання щодо зобов’язання Відповідача провести перерахунок доплат до пенсії позивача з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року включно відповідно до ст.39 Закону № 797 з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати передбаченої ст.76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не було вирішено питання, щодо надання оцінки діям (бездіяльності) відповідача, та зазначає, що необхідність надання такої оцінки витікає із змісту позовної заяви та суті спірних правовідносин.

Колегія суддів, в даному випадку, приходить до однозначного висновку щодо можливості вийти за межі апеляційної скарги та визнати бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Білоцерківському районі щодо не проведення перерахунку та проведення доплат до пенсії позивача з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року включно відповідно до ст.39 Закону № Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати передбаченої ст.76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» - неправомірною, хоча така вимога апелянтом в апеляційній скарзі не ставилася.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198 п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, та рішення суду винесене з порушенням норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції хоча і правильно встановив обставини справи однак ухвалив судове рішення з порушенням процесуального права, в зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити в частині, постанову суду першої інстанції скасувати, винести по справі нове рішення яким визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати Відповідача провести перерахунок доплат до пенсії позивача з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року включно відповідно до ст.39 Закону № 797 з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати передбаченої ст.76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква – задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2008 року – скасувати .

Винести нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква щодо не проведення перерахунку та виплати доплат до пенсії ОСОБА_2 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно відповідно до ст.39 Закону № Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати передбаченої ст.76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок та виплату доплат до пенсії ОСОБА_2 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно відповідно до ст.39 Закону № Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати передбаченої ст.76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 08 лютого 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючий: Г.В. Земляна

Судді: В.С. Заяць

М.В. Межевич

Повний текст постанови виготовлений 08 лютого 2010 року.