КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ    АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД  

Справа № 2-а-15469/08                     Головуючий 1-ої інстанції – Попової О.Г.

                               Суддя-доповідач – Літвіна Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                23 лютого 2010 року                             м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді         Літвіної Н.М.

Суддів:                   Ситникова О.Ф.

                    Хрімлі О.Г.

при секретарі                     Овчіннікові А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Чуднівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Чуднівському районі Житомирської області про стягнення невиплаченої пенсії як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2007 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом про стягнення з відповідача підвищення до пенсії, як дитині війни у 2007 році, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті надбавки до пенсії як дитині війни за період з липня по грудень 2007 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Статтею  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.  

Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом України «Про Державний бюджет України», який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  

Оскільки предмет Закону України «Про Державний бюджет України» чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

З урахуванням зазначеного, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.

Судом першої інстанції також було вірно враховано, що позовні вимоги позивача за 2007 рік підлягають задоволенню з моменту прийняття вищезазначеного рішення Конституційного суду України, тобто з 09 липня 2007 року.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року - залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з  02 березня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

    Головуючий суддя

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 01 березня 2010 року