КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ    АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД  

Справа № 2-а-2729/08                 Головуючий 1-ої інстанції – Щавінський В.Р.

                          Суддя-доповідач – Літвіна Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                23 лютого 2010 року                             м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді         Літвіної Н.М.

Суддів:                   Ситникова О.Ф.

                    Хрімлі О.Г.

при секретарі                     Овчіннікові А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3  звернувся з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року позов було задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоплату матеріальної допомоги  на оздоровлення за 2007 рік  в розмірі 2000, 00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувану постанову місцевого суду, і прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Статтею 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що щ орічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії  – п»яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в квітні 2007 року.

 Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення та встановлено інший розмір такої виплати, виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету.  

Проте, пункт 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

Між тим, розмір щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік позивачу було виплачено до прийняття рішення Конституційним Судом України у розмірах, встановлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, а саме у травні 2007 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України – закони та інші нормативно-правові  акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким  чином, колегія суддів вважає, що державою було в повному обсязі виконано свої обов»язки по виплаті вказаної допомоги позивачу за 2007 рік в повному обсязі.

 Відповідно до ст. 202 КАС України – підставами для скасування постанови  або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення  є, зокрема, порушення  норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення  справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

  Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації – задовольнити .

  Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року - скасувати .

   Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 02 березня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:            

                      Судді:

Повний текст постанови виготовлений 01 березня 2010 року.