КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-7033/09 Головуючий 1-ої інстанції – Ярмола О.Я.
Суддя-доповідач – Літвіна Н.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
Суддів: Ситникова О.Ф.
Хрімлі О.Г.
при секретарі Овчіннікові А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, -
В С Т А Н О В И Л А :
В жовтні 2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2008 року позов було задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману матеріальну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2475, 00 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувану постанову місцевого суду, і прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що щ орічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: учасникам ліквідації – 5 мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Між тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення та встановлено інший розмір такої виплати, виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету.
Проте, пункт 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Враховуючи те, що позивачу вказані виплати були здійснені в січні 2008 року, тобто після винесення рішення Конституційного суду України, а тому суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог за 2007 рік, правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 09 липня 2007 року втратили чинність.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
А тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області - залишити без задоволення , а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2008 року – без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 02 березня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 01 березня 2010 року.