КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-49/09 Головуючий 1-ої інстанції – Корбут В.М.
Суддя-доповідач – Літвіна Н.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 березня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Хрімлі О.Г.
Ситникова О.Ф.
при секретарі: Овчіннікові А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 06 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни з підвищення на 30% від розміру мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 - 2008 роки.
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 06 березня 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу заборгованість по виплаті надбавки до пенсії як дитині війни за період з 01 лютого 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 1064, 60 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в цій частині на відповідність Конституції та законів України не переглядався, а тому відповідачем була проведена виплата вказаної допомоги у повному обсязі.
З приводу вимог позивача про стягнення надбавки до пенсії як дитині війни за 2007 рік колегія суддів вважає за можливе зазначити наступне.
Пунктом 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки, предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру підвищення пенсії позивачеві застосуванню підлягають норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У свою чергу, цим Законом передбачено, що розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.
Окрім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» о сновні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивача як дитині війни .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення вказаної надбавки до пенсії за 2006 – 2007 роки задоволенню не підлягають.
Що стосується вказаного підвищення до пенсії за 2008 рік, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 41 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Між тим, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» було визнано неконституційним з 22 травня 2008 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, який прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 01 лютого 2008 року.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що дітям війни допомога, у розмірі передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2008 рік підлягає виплаті з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Крім того, судовою колегією не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання надбавки до пенсії як дитині війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Відповідно до ст. 202 КАС України – підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області – задовольнити частково .
Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 06 березня 2009 року - скасувати .
Прийняти нову постанову, якою зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 09 березня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлений 05 березня 2010 року.
- Номер: 2-ар/524/4/15
- Опис:
- Тип справи: на заяву у адміністративних справах (2-асз, 2-ар, 2-аво, 2-адр, 2-азз, 2-аі)
- Номер справи: 2-а-49/09
- Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
- Суддя: Літвіна Наталія Миколаївна
- Результати справи: роз'яснення рішення суду
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.05.2015
- Дата етапу: 25.06.2015