Судове рішення #841754
Справа №2-23/07

Справа №2-23/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року                                                                                                    смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням

судді                                                                                                      Гапончука В.В.

за участю секретаря                                                                            Літвинчук І.М.

позивача                                                                                              ОСОБА_1

представника позивача                                                                      ОСОБА_2.

третьої особи на стороні позивача,                                                   ОСОБА_3.

яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

відповідача                                                                                          ОСОБА_4.

відповідача                                                                                          ОСОБА_5.

представника відповідачів                                                                 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любешів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_4., в якій зазначає, щоІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_6. керував автомобілем марки ВАЗ 21091, державний номер НОМЕР_1, володілцем якого являється вона на підставі доручення від 29.01.2003 року та договору доручення. На дорозі Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП Дольськ він потрапив в дорожньо-транспортну пригоду внаслідок зіткнення з автомобілем марки МАЗ-500, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4. та за кермом якого був ОСОБА_5.

В результаті даного ДТП була пошкоджена передня ліва сторона автомобіля, а саме крило, капот, бампер, фара, радіатор та дах. Оскільки ОСОБА_5. визнав свою вину у пригоді, відповідачі ОСОБА_4. та ОСОБА_5. запропонували відремонтувати автомобіль і забрали його з місця ДТП. 26.03.2006 року чоловіком позивача було виявлено, що відремонтований автомобіль змонтований із частин різних автомобілів без дозволу компетентних органів, внаслідок чого ОСОБА_1 відмовилася від прийняття ВАЗ 2109 і звернулася в міліцію. На даний час матеріальна шкода, яку позивач оцінює в розмірі 19000,00 гривень, відповідачами їй не відшкодована.

Крім того вважає, що внаслідок ДТП їй була заподіяна моральна шкода в розмірі 20000,00 гривень, яка полягає в ушкодженні здоров'я, душевних і психологічних переживаннях та моральних стражданнях.

 

В судовому засіданні позивач заявила клопотання про залучення в якості співвідповідача ОСОБА_5 та уточнивши свої позовні вимоги просила стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4. та ОСОБА_5. на її користь 19000,00 гривень матеріальної шкоди та 20000,00 моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

До участі у справі були залучені ОСОБА_5, як співвідповідач, та ОСОБА_3, як третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Представник позивача ОСОБА_2. дав аналогічні ОСОБА_1 пояснення та просив позов задовольнити повністю. Крім того зазначив, що на дату дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 та ОСОБА_6. володіли та користувалися автомобілем ВАЗ 21091 на підставі договору доручення від 30.01.2006 року, укладеного між ними та власником автомобіля ОСОБА_7.

Відповідачі ОСОБА_4., ОСОБА_5. та їх представник ОСОБА_6. позовні вимоги не визнали повністю, зазначивши, що ОСОБА_6.ІНФОРМАЦІЯ_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21091, державний номер НОМЕР_1, не маючи такого права керування, тобто без відповідних документів. Крім того, термін дії доручення, виданого власником даного автомобіля ОСОБА_7. на ім'я ОСОБА_1, закінчився 29.01.2006 року, а довіреність на підставі якої позивач на даний час володіє автомобілем видана лише 10.03.2006 року, що позбавляє останню права на відшкодування шкоди. Крім того вказали, що безпосереднім учасником дорожньо-транспортної пригоди та належним відповідачем являється ОСОБА_5., який здійснював керування автомобілем марки МАЗ-500, державний номер НОМЕР_2, на підставі тимчасового реєстраційного талона серії НОМЕР_3.

Також ОСОБА_5. пояснив, що дійсно був учасником ДТП, яке сталосяІНФОРМАЦІЯ_1 на дорозі Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП Дольськ, як водій автомобіля МАЗ-500, але його вини в цьому немає. Обов'язок відремонтувати автомобіль ВАЗ 21091, який позивач відмовилася прийняти, він взяв на себе лише з добровільних міркувань.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6. підтримав повністю позовні вимоги ОСОБА_1 Також пояснив, що з вини ОСОБА_5. сталося ДТП ІНФОРМАЦІЯ_1 на дорозі Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП Дольськ між автомобілями ВАЗ 21091, яким він керував, та МАЗ-500 під керуванням ОСОБА_5. Так, ОСОБА_5. повертаючи зі смуги зустрічного руху на прилеглу територію, не надав його автомобілю переваги в русі, що призвело до зіткнення та отримання пошкоджень їх автомобілів. Визнавши свою вину на день вчинення ДТП ОСОБА_5. провів неякісно ремонтні роботи щодо ВАЗ 21091, а також замінив кузов без дозволу відповідних органів, що унеможливлює користування цим автомобілем. Крім того вказав, що здійснював керування автомобілем ВАЗ 21091 на підставі договору доручення від 30.01.2006 року без наявності тимчасового реєстраційного талону на його ім'я.

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11. підтвердили, щоІНФОРМАЦІЯ_1 на дорозі Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП Дольськ між автомобілями ВАЗ 2109, яким керував ОСОБА_6., та МАЗ-500 під керуванням ОСОБА_5. сталася дорожньо-транспортна пригода.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Як стверджують особи, які беруть участь у справі, а також підтверджується іншими матеріалами справи, дорожньо-транспортна пригода на дорозі Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП Дольськ між автомобілями ВАЗ 2109, яким керував ОСОБА_6., та МАЗ-500 під керуванням ОСОБА_5. мала місцеІНФОРМАЦІЯ_1.

Власником автомобіля ВАЗ 21091, реєстраційний номер НОМЕР_4, являється ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5.

 

Згідно доручення від 29.01.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №299 ОСОБА_7. уповноважив ОСОБА_1 керувати належним йому автомобілем ВАЗ 21091, державний номерний знак НОМЕР_4. Дане доручення було видане терміном на три роки, а саме з терміном дії до 29.01.2006 року.

Як зазначено в ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно ч.1 ст. 1007 ЦК України довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Відповідно до ч.1 ст. 1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

В ч.1 ст.245 ЦК України встановлено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Як вказано в тексті договору доручення, укладеного 30.01.2006 року між ОСОБА_7. та ОСОБА_1 довіритель надає право повіреним укладати та розривати договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження та експлуатації транспортного засобу ВАЗ 21091, державний номерний знак НОМЕР_4, в тому числі договору купівлі-продажу та позички.

Відповідно до ч.4 ст.828 ЦК України договір позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Аналогічне положення щодо форми договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи, який являється договором цивільно-правового характеру, встановлено ч.2 ст.799 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Тобто, виходячи зі змісту викладених вище статей Цивільного кодексу України повірені ОСОБА_1 та ОСОБА_6. мали право вчиняти дії, передбачені договором доручення, після отримання довіреності від ОСОБА_7., яка повинна була бути нотаріально посвідчена.

Відповідно до довіреності від 10.03.2006 року, зареєстрованої в реєстрі за НОМЕР_6, ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_1 представляти свої інтереси перед третіми особами з питань, пов'язаних з продажем належного йому автомобіля ВАЗ 21091, державний номерний знак НОМЕР_4, а також з правом експлуатації, проведення ремонту, зняття транспортного засобу з обліку та виконанням всіх інших юридично значимих дій.

Крім того, як вказано в тексті довіреності від 10.03.2006 року, зареєстрованої в реєстрі за НОМЕР_6, виданої ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_1. перший уповноважив позивачку вчиняти всі вказані в довіреності дії, які передбачені усним договором доручення, укладеним між ним та повіреним, дата укладення якого в довіреності не визначена. ОСОБА_1 було надано копію договору доручення від 30.01.2006 року, укладеного в письмовій формі.

В ст.22 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

На момент підписання власником автомобіля ВАЗ 21091 ОСОБА_7. довіреності від 10.03.2006 року на ім'я ОСОБА_1 остання знала, що автомобіль право володіння яким вона набуває, зазнав пошкоджень внаслідок ДТП і не є технічно справним.

 

Оскільки на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а самеІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 не була володілцем транспортного засобу ВАЗ 21091, державний номерний знак НОМЕР_4, то, відповідно, і не були порушені її цивільні права.

Керуючись ст. 22, 23, 245, 828, 1000, 1004, 1007 ЦК України, ст. ст. 209, 212, 213, 214,215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, встановлений Кодексом, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд Волинської області. Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Крім цього, апеляційна скарга на дане рішення може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація