Справа  №22ц/1040         Головуючий  у  1  інст.   Збицька  К.Д.

Категорія  15                                                                                    Доповідач  Кашапова  Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21  червня  2007  року

Апеляційний  суд  Житомирської  області  в  складі:

головуючого       -  Кашапової  Л.М.

суддів                       -  Омельчука  М.І.,   Худякова  A.M.

при  секретарі  -  Константіновій  І.А.

з  участю                      апелянта.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за     позовом        Малинського    комунального    підприємства    «Паперовик»    до

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оренду житла та комунальні  послуги

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малинського  районного  суду     від     16  березня  2007  року  -

встановив:

В листопаді 2006 року об'єднання Малинське комунальне підприємство «Паперовик» звернулося в суд з вказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідачів заборгованість по найму жилого приміщення та за спожиті комунальні послуги в розмірі 2330грн. 18коп.,637грн., а також  судові  витрати.

Позивач посилався на те, що відповідачі користуються квартирою АДРЕСА_1 та комунальними послугами з водо-, теплопостачання та водовідведення, які надаються позивачем. За період з серпня 2004 року по жовтень 2006 року внаслідок несвоєчасної оплати жилого приміщення та комунальних послуг створилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 2330грн. 18коп.

В   процесі   розгляду   справи   позивач   уточнив   розмір   позовних   вимог, зменшивши  розмір   стягнення   заборгованості   до   1035грн.   26коп.   в   зв'язку з   переглядом   тарифів   на   водопостачання   і   водовідведення   та   часткового погашення  відповідачами  боргу.

Рішенням Малинського районного суду від 16.03.2007 року позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Малинського комунального підприємства «Паперовик» 1035грн.55коп. заборгованості по оплаті комунальних послуг та  оренди  житла   за  період  з   01.04.2002  року  по  31.102006  року,   а  також

по          10грн.             з           кожного            на  відшкодування      витрат      по      оплаті

інформаційно-технічного    забезпечення   розгляду    справи    та    по    17грн.    з кожного  судового  збору  в  доход  держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, прийняв рішення з порушенням норм  матеріального  та  процесуального  права.

Зокрема,   апелянт   зазначає,   що   в   порушення   вимог   ст.267   ЦПК  України суд     стягнув      заборгованість      за     період,      що      перевищує      три     роки, незважаючи   на    те,    що    відповідачі    поставили   питання   про   застосування строку  позовної   давності,   та   не   прийняв  до  уваги   докази,   які   свідчили про  тимчасову  відсутність  за  місцем  реєстрації  двох  членів  сім'ї.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, апеляційний  суд  вважає,   що  апеляційна  скарга  не  підлягає  задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі проживають і зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 на умовах договору найму та користуються послугами з водо-, теплопостачання і водовідведення згідно договору, укладеного  з  позивачем.

Внаслідок несвоєчасного внесення плати за оренду житла та комунальні послуги виникла заборгованість за період з 01.04.2002 року по 31.06.2006 року в сумі 1035грн. 55коп., що підтверджується наданими суду  розрахунками.

За даних обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що відповідачі належним чином не виконують умов договорів найму жилого приміщення та надання комунальних послуг, а тому заборгованість по оплаті житла та комунальних послуг підлягає стягненню  в  примусовому  порядку.

Посилання апелянта на те, що судом безпідставно не застосовано трирічний строк позовної давності, є необгрунтованим, оскільки судом достовірно встановлено, що відповідачі фактично визнавали борг за 2002-2003 роки, проводячи одноразові оплати рахунків в сумах, які в десятки разів перевищували щомісячні нарахування. Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у відповідності до вимог ст.264 ч.1 вчинення особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, перериває перебіг строку позовної давності, після  чого  перебіг  позовної  давності  починається  заново.

Безпідставними являються доводи апеляційної скарги щодо права відповідачів на несплату вартості послуг за спірний період, з врахуванням тимчасової відсутності двох членів сім'ї у вказаному жилому приміщенні, які ними не користувалися, оскільки спірні правовідносини між сторонами випливають з виконання договорів, а одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов відповідно до вимог ст.525  ЦК  України  не  допускається.

В судовому засіданні відповідачі підтвердили, що про вказані обставини вони позивача не повідомляли, а тому відхилення судом документів,   наданих  з  цього  приводу  відповідачами,   є  правомірним.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не містять посилань на порушення судом норм процесуального закону чи неправильне   застосування      норм   матеріального   закону,    яке   призвело   чи

могло    призвести    до    неправильного  вирішення    справи,     а    тому    підстав для  скасування  рішення  суду  немає.

Керуючись   ст.ст.218,307,308,314,317  ЦПК  України,   апеляційний  суд  -

ухвалив   :

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Малинського районного суду від 16 березня 2007 року залишити  без  змін.

Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.