Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ Іменем   України

21 червня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі судового

засідання Хоменко Р.В.

з участю: апелянта ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну

скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м.

Житомира від 16 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування майнової

та моральної шкоди,

встановила:

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 608 грн. 12 коп. на відшкодування майнової шкоди та понесені судові витрати а також стягнути з ОСОБА_4 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позову зазначав, що 12 жовтня 2004 року біля 18 год. 40 хв. на перехресті вулиць Щорса та Домбровського у місті Житомирі з вини ОСОБА_4 сталася дорожньо - транспортна пригода в результаті якої зазнав механічних ушкоджень належний йому автомобіль ЗAЗ 110307. За висновком товарознавчого дослідження матеріальний збиток, заподіяний йому пошкодженням автомобіля, складає 1603 грн. 12 коп. Страхове відшкодовано майнової шкоди склало 995 грн., а тому просив стягнути з власника автомобіля ВАЗ - 2106 невідшкодовану частину майнової шкоди, а з водія, винного у скоєні ДТП - 3000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 квітня 2007 року позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 608 грн. 12 коп. на відшкодування майнової шкоди та судові витрати в сумі 1483 грн. 17 коп.; у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди відмовлено за безпідставністю.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо відшкодування моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 12 жовтня на перехресті вулиць Щорса та Домбровського в м. Житомирі біля 18 год. 40 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода - водій автомобіля ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4, порушивши п. 12.3 Правил  дорожнього  руху   України,   скоїв   зіткнення   з   автомобілем   ЗАЗ-110307,

державний номер НОМЕР_2, належним позивачу (а.с.7). Внаслідок зіткнення вказаних автомобілів ОСОБА_1 завдано майнову шкоду в сумі 1603 грн. 12 коп. (а.с.9-16). Вказані обставини сторонами не заперечуються, рішення суду першої інстанції в частині відшкодування майнової шкоди не оскаржується.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що власником автомобіля ВАЗ-2106 є ОСОБА_3, який передав право керування цим автомобілем ОСОБА_4, і останній не мав відповідного доручення та посвідчення водія, а тому відповідальність за завдану моральну шкоду теж повинен нести власник джерела підвищеної небезпеки.

Проте, такий висновок суду є помилковим.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, заподіяна одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 24 грудня 2004 року ОСОБА_4. визнаний винним у скоєні ДТП, що мала місце 12 жовтня 2004 року за участі сторін.

Враховуючи викладене та положення ч. 1 ст. 1167 ЦК України, колегія суддів вважає, що відповідальність за завдання позивачу моральної шкоди слід покласти на відповідача ОСОБА_4

При визначенні розміру завданої ОСОБА_1 моральної шкоди, колегія суддів враховує моральні страждання, яких зазнав позивач у зв'язку з пошкодженням його автомобіля та необхідність докладати додаткових зусиль для відновлення його звичного способу життя і визначає розмір відшкодування у сумі 1500 грн.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 квітня 2007 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. на відшкодування моральної шкоди та 8 грн. 50 коп. сплаченого судового збору (державного мита). У решті позову (1500 грн.) про відшкодування моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

У решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Справа № 22ц/1287                                               Головуючий у суді 1 -ї інстанції Слюсарчук Н.Ф.

Категорія 40       Суддя-доповідач Матюшенко І.В.