УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2009 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Баранник Н.П. (доповідач),
суддів:
при секретарі:
за участюпредставників позивача:
представника відповідача: Мірошниченка М.В., Юхименка О.В.
Красота А.О.
Скидан Л.Ф., Житнікова А.І., Кірія О.К.,
Лукашевич Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків
у м. Дніпропетровську
на постанову господарського суду Дніпропетровської області
від 21.02.2008 р. у справі № А23/63
(категорія статобліку 2.11.1)
за позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерної компанії «Комбінат «Придніпровський»
до
про Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків
у м. Дніпропетровську
визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,
встановила:
Відкрите акціонерне товариство Акціонерної компанії «Комбінат «Придніпровський» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі відповідач) від 14.06.07р. №0000638822/0/18523, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 188851,50 грн, із яких 125901,00 грн. – основний платіж, 62950,50 грн. – штрафні(фінансові) санкції.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2008р. у справі №А23/63 позов задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.06.07р. №0000638822/0/18523.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову від 21.02.2008 року у даній справі скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення судом прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме: пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та приписів ч.2 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства.
Під час розгляду справи відповідачем подавалися доповнення до апеляційної скарги, в яких, не змінюючи основних вимог, відповідач посилався на існуючу судову практику з приводу спірних правовідносин.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, та просив апеляційну скаргу задовольнити.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що суд прийняв законну та обґрунтовану постанову і підстави для скасування судового рішення відсутні.
У судовому засіданні представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги відповідач, просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін
Заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суть спору. 14.06.07 відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі великими платниками податків у м. Дніпропетровську прийнято податкове повідомлення-рішення №0000638822/0/18523, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 188 851,50грн., із яких 125901,00 грн. - основний платіж, 62950,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є акт № 219 - 08-03/2-01528186 від 06.06.07, складений відповідачем за результатами планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.10.05 по 31.12.06.
Під час перевірки відповідачем встановлено, що в порушення пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п7.7 ст.7, з урахуванням вимог п.1.3, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №165, позивачем занижено податок на додану вартість у 2006 році на суму 125901,00 грн., в т.ч.: січень 2006 року - 19184,00 грн., лютий 2006 року - 20914,00 грн., березень 2006 року - 37380,00 грн., квітень 2006 року - 20471,00 грн., травень 2006 року - 27952,00 грн..
До такого висновку відповідач дійшов з огляду на наступне.
В межах укладеного позивачем договору з ПП "Орнеда" від 01.03.06 № 6975 на поставі молока позивачем отримано від ПП "Орнеда" молоко за накладними про приход молока на загальну суму 514818,32 грн. з урахуванням ПДВ, в т.ч. у березні 2006 року на суму 224276,74 грн., у квітні 2006 року - на суму 122828,20 грн, у травні 2006 року - на суму 167713,38 грн.
На поставку молока ПП "Орнеда" видані податкові накладні: № 25 від 31.03.06 на загальну суму 224276,74 грн., в т.ч. ПДВ - 37379,44 грн.; № 52 від 30.04.06 на загальну суму 122828,20 грн., в т.ч. ПДВ - 20471,36грн.; № 151 від 31.05.06 - на загальну суму 167713,38 грн., в т.ч. ПД - 27952,23 грн., на підставі яких позивачем зазначені в них суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів.
Розрахунки за отримане молоко здійснені позивачем в загальній сумі 514188,18 грн., що підтверджено платіжними дорученнями за період 16.03.06-22.05.06.
ПП "Орнеда" з жовтня 2004 року не надає звітність з податку на додану вартість, станом на 23.01.06 підприємство знаходиться у розшуку, в зв'язку з чим відповідачем зроблений висновок, що включення до податкових зобов'язань ПП "Орнеда" сум податку на додану вартість по наведеним вище податковим накладним та, відповідно, сплата до бюджету податку на додану вартість не підтверджується, внаслідок чого позивач з огляду на приписи п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.61 п.7.2 ст.7, пп.7.71 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не має права на податковий кредит в сумі 85803,03 грн., який не підтверджується податковими накладними, виданими ПП "Орнеда".
Крім того, відповідачем в обґрунтування своїх доводів надана копія акту Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 392/29/332432275, затвердженого 18.02.08, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Орнеда", відповідно до якого встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.11.07 № 2-а-412/07, яке набрало законної сили 26.11.07, визнано недійсною реєстрацію ПП "Орнеда" платником податку на додану вартість від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість, тобто з 08.11.04.
Одночасно платнику податку на додану вартість - ПП "Орнеда" за рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя актом від 29.09.06 № 137/33243275 анульовано реєстрацію латника податку на додану вартість з причини відсутності протягом дванадцяти послідовних податкових місяців оподаткованих поставок.
Комісія, за якою складений акт № 392/29/332432275 від 18.02.08, вирішила акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 29.09.06 № 137/33243275 вважати таким, що втратив чинність у зв'язку з набранням чинності з 26.11.07 постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.11.07 у справі № 2-а-412/07.
За актом № 392/29/332432275 від 18.02.08 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість - ПП "Орнеда" з 08.11.04.
В межах укладеного позивачем договору з ТОВ «Газтрейд ЛТД» від 30.12.05 № 1/ДП/2006 на постачання природного газу позивачем від постачальника - ТОВ «Газтрейд ЛТД» отриманий природний газ на загальну суму 415790,60 грн. з урахуванням ПДВ відповідно до актів прийому-передачі від 31.01.06 на загальну суму 205496,97 грн., від 28.02.06 - на загальну суму 144498,97 грн., від 28.02.06 - на загальну суму 65794,61 грн..
ТОВ «Газтрейд ЛТД» виписані податкові накладні № 1-27/1 від 31.01.06 на загальну суму 209690,78 грн., в т.ч. ПДВ - 34948,46 грн.; № 2-24/1 від 28.02.06 - на загальну суму 140305,15 грн., в т.ч. ПДВ - 23384,19 грн.; № 2-28/9 від 28.02.06 - на загальну суму 65794,62 грн., в т.ч. ПДВ- 10965,77 грн..
Загальна сума податку на додану вартість - 69298,42 грн. на підставі вказаних податкових накладних віднесена позивачем до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.
Розрахунки між позивачем та ТОВ «Газтрейд ЛТД» за отриманий позивачем природний газ здійснені в повному обсязі на суму 415790,60 грн..
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.07 у справі №2-1587/15 визнано недійсними установчі документи ТОВ «Газтрейд ЛТД"», а саме: Статут в новій редакції з дати державної перереєстрації - з 25.04.05, та реєстрацію (перереєстрацію) ТОВ «Газтрейд ЛТД» платником податку на додану вартість (свідоцтво № 37103570) з моменту перереєстрації - з 25.04.05, що є підставою для визнання недійсними податкових накладних, виписаних від імені ТОВ «Газтрейд ЛТД» після вказаної дати - 25.04.05.
На підставі зазначеного рішення суду, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва актом від 19.04.07 № 6582/29-203 анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Газтрейд ЛТД» з 25.04.05.
Крім того, відповідач посилається на висновки почеркознавчої експертизи від 22.03.07 № 70/04-155, проведеної у зв'язку з порушенням кримінальної справи № 70/04-03, відповідно до якої підписи на первинних документах, наданих позивачеві у підтвердження взаєморозрахунків з ТОВ «Газтрейд ЛТД», не належать керівнику ТОВ «Газтрейд ЛТД», що свідчить про безпідставне віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в сумі 40098,44 грн. за податковим накладними, виписаними неплатником ПДВ - ТОВ «Газтрейд ЛТД», в тому числі по періодах: січень 2006 року - 19184,45 грн., лютий 2006 року - 20913,99 грн..
Позивач не погодився із висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, та прийнятим на підставі акту податковим повідомленням-рішенням №0000638822/0/18523 від 14.06.07р. і звернувся до суду з відповідним позовом про визнання рішення відповідача недійсним.
Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, позовні вимоги задовольнив, визнав недійсним спірне податкове повідомлення-рішення відповідача, виходячи при цьому з наступного.
Стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює певний порядок включення платником податків сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, який передбачає особливі вимоги до таких операцій, наявність певних умов для виникнення у платника податку права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді, зокрема, це наявність у особи, яка складає і видає податкову накладну, визначеного в установленому порядку статусу платника податку на додану вартість (ця особа повинна бути зареєстрована як платник податку в податковому органі і їй повинен бути присвоєний індивідуальний податковий номер платника податку на додану (вартість).
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на яку посилається відповідач, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно пп ."б" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається в тому числі, якщо платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання).
У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.
При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.
Підпунктом 25.2.1 пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 №79, встановлено, що органи державної податкової служби приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, судового рішення щодо припинення юридичної особи або судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва.
Виходячи з вищенаведених правових норм, висновок відповідача про відсутність у позивача права на включення суми до податкового кредиту в результаті господарських операцій з ТОВ «Газтрейд ЛТД», а також ПП «Оренда» за наявності рішень суду про визнання недійсними свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, відповідно, ТОВ «Газтрейд ЛТД», ПП «Оренда», анулювання їх реєстрації як платника податку на додану вартість актами, складеними вже після здійснення господарських операцій, за якими вказаними підприємствами були видані податкові накладні, є помилковим.
Визнання в судовому порядку недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Податкові накладні, на підставі яких позивач вносив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту, складені відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та наказу ДПА України від 30.05.097 № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення.
ТОВ «Газтрейд ЛТД», ПП "Орнеда" на момент складення цих податкових накладних були зареєстровані в установленому порядку як платники податку на додану вартість, що свідчить про правомірність видачі ними податкових накладних. Таким чином, податковий кредит у спірні періоди сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від осіб, які на момент їх видачі були належним чином зареєстровані в якості платників податку на додану вартість.
Крім того, під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, було встановлено, що заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.07р. у справі 2-1587/15, на якому ґрунтуються висновки відповідача, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.07.2007р. скасоване, а провадження у справі було закрито (т.3 а.с 185-186).
Посилання відповідача на висновки почеркознавчої експертизи від 22.03.07 № 70/04-155 та положення п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165, суд першої інстанції цілком слушно не прийняв до уваги, оскільки цим висновком не встановлено факт, що податкові накладні заповнювались особою, іншою ТОВ «Газтрейд ЛТД». Спірні податкові накладні складені та заповнені ТОВ «Газтрейд ЛТД», яке на момент їх заповнення в установленому порядку було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість.
Також є помилковими висновки відповідача і щодо відсутності права у позивача на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по операціях з ПП «Оренда» через відсутність факту визначення ПП «Оренда» податкових зобов'язань з цих операцій та сплати податку на додану вартість до бюджету.
Жодною нормою діючого законодавства, зокрема, Закону України «Про податок на додану вартість», що встановлює порядок та умови формування податкового кредиту, право покупця товарів (робіт, послуг) на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту не ставиться в залежність від виконання зобов'язань продавцем цих товарів (робіт, послуг) щодо включення відповідних сум податку на додану вартість до складу його податкових зобов'язань і фактичного виконання обов'язку перед бюджетом. Саме на продавця товарів (робіт, послуг) покладається обов'язок по сплаті цього податку до бюджету, і саме продавець товару несе відповідальність за порушення вказаного обов'язку.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в діях позивача не вбачається порушень пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 з урахуванням вимог п.1.3, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165, тому підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість з цього приводу відсутні.
Враховуючи вищезазначене, норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, і прийняв рішення з дотриманням норм процесуального та матеріального права, тому підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення відсутні.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області у даній справі залишити без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - залишити без задоволення .
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2008 року у справі №А23/63 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
У повному обсязі ухвалу виготовлено 01.03.2010р.
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Судді: М.В. Мірошниченко
О.В. Юхименко