Справа № 2-205

                                                                                                                          2010р.

                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    4 березня 2010р. Печерський районний суд м. Києва

    в складі : головуючого – судді Рейнарт І.М.

                           при секретарі – Довгій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, ОСОБА_4

-   про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на приватне житло –

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа: відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Печерського району м. Києва

- про усунення перешкод у здійсненні права власності, виселення та зняття з реєстраційного обліку -

                                                встановив:

позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 24 червня 2009р між відповідачем ОСОБА_2 та від її імені, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, а також визнати за нею право влас-ності на дану квартиру, посилаючись на те, що вказаний договір вона не укладала та не підписувала.

    Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначає, що їй на праві приват-ної власності на підставі договору купівлі-продажу від 19 травня 1999р. нале-жить квартира АДРЕСА_1, яку 08 березня 2009р. вона здала в оренду ОСОБА_6

    07 липня 2009р. до неї звернувся ОСОБА_2 та пояснив, що він являється новим власником квартири, так як придбав цю квартиру у ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24 червня 2009р., який посвід-чений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Позивачка стверджує, що вона вказаний договір не підписувала, крім того не мала жодного наміру щодо продажу вказаної квартири та не здійсню-вала жодних дій по її відчуженню.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов та його підстави підтримала, додавши, що відповідач ОСОБА_2 у приватних бесідах з нею підтвердив, що підписував договір купівлі-продажу квартири не з нею, а з ін-

                                   - 2 -

 шою особою, яка назвалася її прізвищем.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні позов не визнали та звернулися до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просять зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_5 усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1, виселити їх з квартири та зобов'язати відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Печерського району м. Києва зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_5 за вказаною адресою.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги та заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1 відповідач та його представник зазначають, що 24 червня 2009р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу зазначеної квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 відповідно до вимог діючого законодавства та зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Представник ОСОБА_2 зазначає, що після укладення договору від-повідачка ОСОБА_1 знялася з реєстраційного обліку у спірній квартирі, однак, відповідачка ОСОБА_5 відмовляється звернутися до відповідного органу із заявою про зняття її з реєстраційного обліку за вказаною адресою, всупереч умовам договору купівлі-продажу не звільняють займану ними квартиру, чим порушують права ОСОБА_2 як власника спірної квартири.

Відповідачка приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про час та дату судо-вого засідання була повідомлена належним чином, направила до суду пояснення по позову, в яких просить проводити розгляд справи без її участі, тому суд визнав за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутність відповідачки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

У своїх пояснення нотаріус зазначила, що 24 червня 2009р. до неї звер-нулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з проханням посвідчити договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Нотаріус стверджує, що нею було встановлено особу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за їх паспортами, сторонами були надані необхідні документи для укладення дого-вору купівлі-продажу квартири, тому нею були виконані всі вимоги, передба-чені Законом України "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Під час попереднього розгляду справи приватний нотаріус ОСОБА_3 пояснила, що до неї з проханням посвідчити спірний договір зверталася не позивачка, а інша особа, яка представилася ім'ям позивачки, та надала від-повідні документи, дійсність яких у неї не викликала сумніви.

Також приватний нотаріус ОСОБА_3 вважає, що не є належним відповідачем по даному позову, оскільки наслідки визнання договору недійс-ним не зачіпають її інтересів, і до неї не пред'явлені конкретні позовні вимо-

                                        - 3 -

ги.

Представник третьої особи Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був повідом-лений належним чином, начальник Київського міського БТІ направив до суду пояснення  по  позову ОСОБА_1, в яких просить суд прийняти рішення згід-но вимог чинного законодавства та розглядати справу без участі представни-ка Бюро, тому суд визнав за можливе проводити розгляд справи у відсутність представника Київського міського БТІ.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримав.

Відповідачка ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, про час та дату судового засідання була повідомлена належним чином, направила до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає та просить проводити розгляд справи без її участі, тому суд визнав за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідачки ОСОБА_5

Представник третьої особи відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був повідом-лений належним чином. Представник Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві направила до суду заяву, в якій зазначила, що Печерське районне управління не має заперечень проти позову ОСОБА_2 і просить проводи-ти розгляд справи у відсутність їх представника, тому суд визнав за можливе проводити розгляд справи у відсутність представника третьої особи відділу ГІРФО Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві.

Вислухавши сторони, приймаючи до уваги позицію приватного нота-ріуса ОСОБА_3 та третіх осіб, вивчивши надані докази, судом встанов-лено, що на підставі договору купівлі-продажу від 19 травня 1999р., посвід-ченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 та зареєстрованого в Київському міському БТІ 17 червня 1999р., ОСОБА_1 стала власником квартира АДРЕСА_1 (с.с.11).

Згідно договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріу-сом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, 24 червня 2009р. ОСОБА_1 продала вищезазначену квартиру ОСОБА_2 (с.с.64).

Даний договір був зареєстрований у Київському міському БТІ 26 червня 2009р. (с.с.100).

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець на-буває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ч. 2 та 3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повин-на мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

                                          - 4 -

Як вбачається зі змісту ст. 215 ЦК України підставою недійсності пра-вочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 стверджувала, що вона не укладала з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу спірної квартири і не під-писувала його.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні категорично не підтвер-див, що саме з позивачкою ОСОБА_1 укладав договір купівлі-продажу спірної квартири. Також відповідач пояснив, що при укладенні договору купівлі-продажу ключі від спірної квартири йому передані не були, а у пода-льшому продавець квартири уникала з ним зустрічей і припинила спілкуван-ня.

Приватний нотаріус ОСОБА_3 під час попереднього судового засідання підтвердила, що спірний договір купівлі-продажу у її присутності підписувала не позивачка ОСОБА_1

З наданих суду приватним нотаріусом ОСОБА_3 копій доку-ментів, які були надані сторонами при укладенні спірного договору, вста-новлено, що особа, яка діяла при укладенні договору, як ОСОБА_1, та позивачка по справі, не є однією і тією ж особою, хоча серія і номер паспортів вказаних осіб є тотожними (с.с.80, 126).

Позивачкою ОСОБА_1 суду був наданий оригінал договору купівлі-продажу спірної квартири від 19 травня 1999р. (с.с.21), а при укладені спірно-го договору купівлі-продажу використовувався дублікат даного договору, який був виданий 29 квітня 2009р. замість втраченого (с.с.75).

08 липня 2009р. прокурором Печерського району м. Києва за заявою ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за фактом шахрайського заволо-діння невстановленими особами квартирою ОСОБА_1 та підроблення невстановленими особами документу, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України, кримінальна справа № 56-2360 (с.с.18).

Аналізуючи вищезазначені документи, суд вважає, що саме позивачка ОСОБА_1, яка звернулася до суду із даною позовною заявою, мала право на розпорядження квартирою АДРЕСА_1 будучи її власником на підставі договору купівлі-продажу від 19 травня 1999р.

Відповідно до висновку експерта № 6 від 26 січня 2010р., складеного експертом науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у м. Києві, та проведеного за матеріалами кримінальної справи № 56-2360, копія якого направлена суду Печерським РУ ГУ МВС України у м. Києві, підпис від імені ОСОБА_1 в договорі купівлі-продажу квартири  від 24 червня 2009р. в пункті "продавець" біля прізвища ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (с.с.208-214).

Таким чином, у судовому засіданні було доведено, що позивачка, як власник спірної квартири, її не продавала, не розпоряджалася своєю влас-ністю, тобто не укладала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, тому вказаний договір купівлі-продажу від 24 червня 2009р. суд визнає недійсними.

                                      - 5 -

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не передавав позивачці гроші при підписані договору купівлі-продажу, тому у суду відсутні підстави для застосування реституції.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 1 ст. 236 ЦК України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи викладені норми, відсутня необхідність у прийнятті окремого рішення про визнання за позивачкою права власності на зазначену вище квартиру, так як це прямо визначено у законі.

Суд вважає необхідним зазначити, що приватний нотаріус ОСОБА_3 не є належним відповідачем по даному спору, так як позивачкою не оскаржуються її дії, не зазначаються конкретні позовні вимоги, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що судом визнається недійсним договір купівлі-продажу квартири, на підставі якого ОСОБА_2 набув права власності на квартиру АДРЕСА_1 його позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні даної квартирою, виселення ОСОБА_5 з даної квартири та зняття її з реєстрації, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 236, 658 ЦК України, ст.ст. 60, 154, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, суд

                                             вирішив:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 24 червня 2009р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, недійсним.

    В іншій частині позовних вимог відмовити.

    В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності, виселення та зняття з реєстраційного обліку відмовити.

    Рішення набирає законної сили, якщо протягом десяти днів з дня його проголошення не було подано заяву про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

                                          СУДДЯ