№2-953/2010 р.                      

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

          16 березня  2010 року                               Печерський районний  суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                                                                                                 Волкової С.Я.

при секретарі                                                                                                             Соловей Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування,

                                                                  в с т а н о в и в :

          Позивач ОСОБА_1 у грудні 2009 р. звернувся  до суду із вимогами до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, просить зобов’язати відповідачів усунути перешкоди користування земельними ділянками загального користування, розташованими за адресою: м. Київ, пров. Землянський, а саме: звільнити самовільно захоплені землі проїзду до садиб АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, знести паркан, розташований в м. Києві на проїзді від АДРЕСА_3 до садиби по АДРЕСА_2, та в подальшому не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою загального користування. Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є власником  будинку та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_2 в м. Києві та власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, і має право на вільний в’їзд до своєї власності. Відповідачі самовільно захопили землі проїзду площею близько 95 кв.м. та землі проїзду площею 0,01 га, встановивши паркан на ділянці, яка являється повноцінним проїздом.

          В судовому засіданні представник позивача  ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити.

          В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, він же є представником відповідачки ОСОБА_3,  заперечував проти задоволення вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх безпідставність.

          В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_6  заперечувала проти задоволення вимог ОСОБА_1 з тих же підстав.

          Встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку від 24.11.2008 р., державних актів на право власності на земельні ділянки НОМЕР_1 від 26.05.2008 р., НОМЕР_2 від 23.12.2008 р. належать житловий будинок, житловою площею 59,30 кв.м., і земельні ділянки, площами 0,1000 га та 0,1048 га, розташовані  по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1. Договір дарування 24.11.2008 р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міської нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №7002, зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, 26.11.2008 р. записаний у реєстрову книгу №д.230-286 за реєстровим №20991.

Землекористувачами суміжної земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3, є відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідно до рішення Київської міської ради №32-4/753 від 24.02.2000 р. відповідачам передана у спільну часткову власність земельна ділянка площею 0,06 га; на підставі рішення Київської міської ради підготовлена технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку.

          Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобіганню такому порушенню.

          Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

          Відповідно до п.”г” ч.1 ст.96 ЗК України землекористувачі зобов’язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

          Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що  відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 своїми діями, які виразилися у зайнятті проїзду до садиби по АДРЕСА_2 в м. Києві шляхом встановлення паркану, позбавляють позивача ОСОБА_1 на вільний проїзд до своєї власності, при цьому земельна ділянка із кадастровим номер НОМЕР_3, що розташована по АДРЕСА_3, є проїздом та землями, на наданими у власність чи користування, земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_4, що розташована по АДРЕСА_1, є землями, на наданими у власність чи користування. Так, з листа Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) №043-1280 від 16.03.2009 р. вбачається, що Головне управління повідомляє заступнику генерального прокурора України - прокурору міста Києва ОСОБА_9, що працівниками Головного управління при черговому обстеженні території Печерського району м. Києва виявлено факт зайняття проїзду до садиби по АДРЕСА_2 в м. Києві, що проектно-дозвільна документація та ордер Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) на встановлення паркану на вищезазначеному проїзді відсутні, що паркан встановлено власником садиби АДРЕСА_3 ОСОБА_2, що останній на приписи Головного управління щодо демонтажу вказаного паркану не реагує; що за дане порушення на фізичну особу ОСОБА_2 складено адміністративний протокол №320173 за порушення правил благоустрою території м. Києва. Акт Головного управління земельних ресурсів Київської міської держадміністрації перевірки дотримання вимог земельного законодавства №3300/06 від 19.03.2009 р. свідчить, що перевіркою земельної ділянки по АДРЕСА_3 встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 самовільно захопили землі проїзду (кадастровий номер 82:100:32) – землі, не надані у власність чи користування, площею близько 95 кв.м., та землі проїзду (кадастровий номер НОМЕР_4) – землі, не надані у власність чи користування, площею 0,01 га. Протокол про адміністративне правопорушення №320173, складений 25.11.2008 р.  Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації), свідчить про встановлення паркану на проїзді від АДРЕСА_3 до садиби по АДРЕСА_2 в м. Києві, що заважає вільному пересуванню людей, чим порушені вимоги Правил благоустрою території м. Києва, затверджені рішенням Київської міської ради №47/207 від 26.09.2002 р. (п.6.11).

          Відповідно до ч.2 ст.95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

          Відповідно до ч.2 ст.90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

          Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

          Суд, враховуючи викладене, враховуючи позовні вимоги ОСОБА_1, дійшов висновку, що його права порушені та підлягають захисту.

          Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача слід присудити понесені ним і документально підтверджені судові витрати у розмірі 45,50 грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.78,90,91,96,152 ЗК України, ст.386 ЦК України, ст.ст.3,4,10,11,60,88,169,209,212-215,290 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

          Позов - задовольнити.

          Зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, маркова ОСОБА_10 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельними ділянками загального користування по АДРЕСА_1 шляхом знесення паркану, розташованого на проїзді від АДРЕСА_3 до садиби по АДРЕСА_2 в м. Києві, звільнення самовільно зайнятих земель проїзду до садиб АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

          Зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельними ділянками загального користування по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_3.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, маркова ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 45,50 грн. судових витрат.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.  Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          СУДДЯ