Справа № 2-109/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

         2 березня  2010   року                               Печерський районний  суд м. Києва  в складі:

головуючого   - судді                                                                                               Волкової С.Я.

при секретарі                                                                                                             Соловей Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного страхового товариства  “Вексель”, третя особа: ВАТ “Ерсте Банк”, про стягнення пені, відшкодування збитків та моральної шкоди,

                                                                в с т а н о в и в :

          Позивачка ОСОБА_1 звернулася  до суду із вимогами  про стягнення з Акціонерного страхового товариства  “Вексель”  8524,92 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання, 6608,67 грн. збитків, понесених у зв’язку з виплатою процентів по кредитному договору, 50096,20 грн. збитків, понесених внаслідок різниці курсу національної валюти, що існувала на 19.09.2008 р. та 3.03.2009 р., 9633,16 грн., що відповідає індексу інфляції, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, відшкодування судових витрат, посилаючись на те, що 23.04.2008 р. придбала в кредит автомобіль Volkswagen Golf V, 2007 р.випуску, кузов №НОМЕР_1, 29.04.2008 р. уклала договір добровільного страхування №202-0102/СВ, а 17.08.2008 р. о 16-10 год. на 85 км + 320 м автодороги Сімферополь-Феодосія водій невстановленого автомобіля при здійсненні обгону виїхав на смугу зустрічного руху, тим самим створив аварійну ситуацію її автомобілю під її керуванням, вона з метою уникнення зіткнення, виїхала за межі проїзної частини, де трапилося перекидання транспортного засобу, після чого викликала представника ДАІ, повідомила відповідача про пошкодження транспортного засобу, 20.08.2008 р. транспортний засіб був оглянутий експертною компанією “Укравтоекспертиза”, проте протягом тривалого часу страхове відшкодування не було сплачено, у зв’язку з чим вона звернулася зі скаргою до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, а 26.02.2009 р. на її рахунок було перераховано 40000 грн. страхового відшкодування, 3.03.2009 р. - 45249,27 грн.,  загалом 85249,27 грн., із зазначеною сумою вона погоджується, проте не погоджується з терміном виплати, чим були порушені її права, а також завдано втрат майнового характеру.

          В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_2, ОСОБА_3  підтримали позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

          В судове засідання відповідач Акціонерне страхове товариство  “Вексель” не з’явився,  про час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку.

          В судове засідання третя особа: ВАТ “Ерсте Банк” не з’явилася, про час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку.      

          Судом встановлено, що 29.04.2008 р. між  Акціонерним страховим товариством  “Вексель” (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-0102/08-СВ, терміном до 29.04.2009 р. Вказана обставина підтверджується наданим суду договором.

          Встановлено, що 17.08.2008 р. до страховика звернулася страхувальник із повідомленням про страховий випадок, що мав місце 17.08.2008 р. із автомобілем Volkswagen Golf V, 2007 р.випуску, кузов №НОМЕР_1.

          Відповідач Акціонерне страхове товариство  “Вексель” своїм листом №ФА-303 від 19.12.2008 р. повідомив позивачці про розгляд заяви відносно події, що мала місце 17.08.2008 р. за участю її автомобіля та про замовлення автотехнічного дослідження її автомобіля. Позивачка в позовній заяві, її представники в судовому засіданні стверджують, що жодних висновків та результатів по цьому дослідженню позивачці не було надано, тому вони дійшли висновку, що дане дослідження і не проводилося. У суду відсутні підстави не довіряти зазначеним показам позивачки, її представників, оскільки будь-яких доказів в їх спростування в судовому засіданні здобуто не було.

          При цьому суд вбачає, що сума страхового відшкодування виплачена позивачці двома  платежами 26.02.2009 р. та  3.03.2009 р.

          Відповідно до ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальнику страхової виплати, страховик зобов’язаний сплатити неустойку у розмірі, що встановлюється в договорі чи законом.

          Пунктом 13.1 укладеного договору передбачено відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми боргу.  

          Відповідно до умов договору, а саме: п.10.1 рішення про здійснення виплати приймається страховиком не пізніше 10  календарних днів з моменту отримання всіх необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків.  

          При таких обставинах відповідач мав прийняти рішення щодо здіснення виплати страхового відшкодування або про відмову у здійсненні виплати до 19.09.2008 р. Дійсно, відповідач  в обґрунтування своєї позиції зазначив, що йому не було надано повного комплекту документів, передбачених п.8.1.5 договору, проте  суд вбачає, що відповідач, виплативши повну суму відшкодування 3.03.2009 р., тим самим погодився, що ОСОБА_1 надано всі необхідні документи вчасно.

          Суд при визначенні суми пені, яку слід стягнути на користь позивачки, керується наданим ОСОБА_1 розрахунком, із яким погоджується, тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 8524,92  грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання, при визначенні суми пені суд також враховує п.13.1 договору страхування.

          Щодо інших вимог ОСОБА_1, а саме: відшкодування збитків, пов’язаних з виплатою відсотків  кредитному договору з фізичною особою №014/3950/5/34547, укладеного 25.04.2008 р. між  ВАТ “Ерсте Банк” (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник), відшкодування збитків, яких позивачка зазнала внаслідок різкого підвищення курсу національної валюти до долару США, компенсації, пов’язаної із знеціненням грошової маси, то суд знаходить такі вимоги необґрунтованими, в судовому засіданні не доведеними, такими, що не передбачені ані укладеною угодою, ані чинним законодавством, в їх задоволенні слід відмовити.

          Судом не встановлено факту заподіяння позивачці моральної шкоди будь-якими діями відповідача, тому в задоволенні вимог ОСОБА_1 про відшкодування   моральної шкоди слід також відмовити.

          Відповідно до ст..88 ЦПК України на користь позивачки  слід присудити понесені та документально підтверджені судові витрати: 2500 грн. витрат на правову допомогу, 110,25 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,22,23,549,611,625,992 ЦК України,  ст. ст.3,4,10,11,60,169,209,212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

          Позов – задовольнити частково.

          Стягнути з  Акціонерне страхове товариство  “Вексель” на користь ОСОБА_1 8524,92 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання, 2500 грн. витрат на правову допомогу, 110,25 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          В задоволенні інших вимог позову – відмовити.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

          СУДДЯ