Справа №22ц-591/2010

Головуючий  у  першій  інстанції – Ченцова С.М.

Доповідач – Заболотний В.М.

У  Х  В  А  Л  А

і м е н е м       У к р а ї н и

09 березня 2010 року                                                                              місто Чернігів

          А п е л я ц і й н и й  с у д  Чернігівської  області  в  складі :

                           головуючого  -  судді  Шарапової О.Л.

                           суддів  -  Заболотного В.М.,  Євстафіїва О.К.

                           при  секретарі  -  Коваленко Ю.М.

          з  участю  –  позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 28 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

          У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, вказуючи на те, що за рішенням суду від 08.04.2008 року з нього на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини усіх видів його заробітку щомісяця. Проте, на даний час у нього змінилося сімейне становище. 11 вересня 2009 року він уклав шлюб з ОСОБА_5, від якого у них народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. А тому, стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, а також перебування на його утриманні нової сім’ї, ставить позивача в скрутне матеріальне становище. Крім того, у нього загострились хронічні захворювання, в результаті чого він потребує затрат на лікування. В зв’язку з цим, ОСОБА_2 просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання доньки від першого шлюбу, до 1/9 частини усіх видів його заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного  віку.

          Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 28 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.           Суд прийшов до висновку, що позивач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини від першого шлюбу у раніше визначеному розмірі.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове по суті його позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянт вказує, що всупереч ст. 182 СК України, суд не врахував всіх обставин справи, а саме не взяв до уваги наявність у позивача нової сім’ї та обмежив права другої дитини стосовно її повноцінного розвитку. Крім того, судом не враховано, що із його доходу у сумі 2000 грн. ще вираховуються податки та аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, а решта залишається на утримання сім’ї з трьох чоловік.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

По справі встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до травня 2006 року, від якого мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5, 12, 39).

За рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 08.04.2008 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, в розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку щомісячно (а.с.41-42).

11 вересня 2009 року ОСОБА_2 уклав новий шлюб з ОСОБА_5, і від цього шлюбу у нього народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11, 34).

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_3 перебувала на обліку як безробітна в Чернігівському міському центрі зайнятості і до 05.02.2010 року отримувала допомогу по безробіттю в середньому по 500грн. на місяць (а.с.21). В даний час відповідачка ніде не працює, допомоги по безробіттю не отримує, що підтверджується копією її трудової книжки.

          В той же час, позивач працює в КП „Чернігівське тролейбусне управління” і одержує заробітну плату в середньому 1890грн. на місяць (з урахуванням сплачуваних аліментів), що підтверджується довідкою про доходи ОСОБА_2 (а.с.29). Крім того, його дружина в даний час отримує державну допомогу при народженні другої дитини і допомогу до досягнення дитиною трирічного віку.

За таких обставин суд прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для зменшення ОСОБА_2 розміру аліментів, що стягуються з позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4.  

    Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.  

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319  ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити , а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2009 року – залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

          Головуючий:                                         Судді: