Справа № 22ц-655/2010 р. Головуючий у 1 інстанції - Бечко Є.М.
Категорія - цивільна Доповідач - Коренькова З.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2010 року м.Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Шевченка В.М.,
суддів: Коренькової З.Д., Лакізи Г.П.,
при секретарі Марченко О.О.,
за участю: позивача ОСОБА_1, представникв позивачів ОСОБА_2, директора ТОВ „ІРА-АВТО” Стретовича П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ТОВ „Іра-Авто”, ЗАТ „Страхова компанія „Провідна” про відшкодування шкоди,
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 січня 2010 року в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди змінити та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задовольнити в повному обсязі. А рішення в частині відмови у задоволенні вимог до ТОВ „Іра-Авто” та ЗАТ „Страхова компанія „Провідна” скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 січня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 110 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 30 грн. збору на ІТЗ, а всього 110030 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 60 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 30 грн. збору на ІТЗ, а всього 60030 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 30 грн. збору на ІТЗ, а всього 50030 грн. В решті вимог та у задоволенні вимог до ТОВ „Іра-Авто” до ЗАТ „Страхова компанія „Провідна” відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 8-50 грн. судового збору на користь держави.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, таким, що не відповідає матеріалам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що суд не проаналізував належним чином обставини справи у їх сукупності та фактично не застосував до спірних правовідносин положення ч.2 ст.1187, ст.1194 ЦК України, ст.ст. 22, 23 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Так, апелянт наполягає на тому, що беручи до уваги положення ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, підлягає стягненню як з ОСОБА_6, так і з ТОВ „Іра-Авто” солідарно, оскільки останній є власником автомобіля CHEVROLET NIVA, д.н НОМЕР_1, яким під час скоєння ДТП керував ОСОБА_6 Також шкода має бути відшкодована і страховиком ЗАТ „СК „Провідна”, оскільки у нього була застрахована цивільна відповідальність власника автомобіля. Також висновок суду про недоведеність факту понесення ОСОБА_5 витрат на лікування спростовується матеріалами справи, а саме фіскальними чеками та переліком лікарських препаратів, які призначалися та були нею придбані. Апелянт вважає, що, враховуючи межі визначених законом лімітів для виплат страховика, позивачами правомірно було заявлено вимоги про стягнення з ЗАТ „СК „Провідна” 113659,05 грн. страхового відшкодування матеріальної шкоди, такими ж правомірними та обгрунтованими були позовні вимоги про стягнення з ТОВ „Іра-Авто” та ОСОБА_6 солідарно 18812,06 грн.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом по справі встановлено, що 01 листопада 2008 року на автодорозі Київ-Суми-Онакіївка в районі повороту до с. Густиня Прилуцького району Чернігівської області дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7 В результаті даної ДТП водій автомобіля „Деу-Ланос”, д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_7 та пасажири ОСОБА_8 і ОСОБА_9 загинули на місці ДТП, а позивачі по справі ОСОБА_9 ОСОБА_10 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження.
По факту даної ДТП було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України. Вироком Прилуцького міськрайонного суду від 11.03.2009 року ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні ДТП та присуджено йому покарання. Вироком апеляційного суду Чернігівської області від 15.05.2009 року скасовано вказаний вирок міського суду лише в частині призначеного покарання та в частині вирішення питання про речові докази і змінено міру покарання та вирішено питання про речові докази. Ухвалою Верховного Суду України від 18.08.2009 року вирок апеляційного суду Чернігівської області змінено в мотивувальній частині, виключано визнання скоєного злочину особливо тяжким.
Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 керував автомобілем CHEVROLEN NIVA на підставі довіреності, виданої 20 вересня 2008 року (а.с. 80) власником автомобіля ТОВ „ІРА АВТО” тобто він на правовій підставі володів транспортним засобом і як володілець джерела підвищеної небезпеки зобов’язаний відшкодовувати завдану з його вини матеріальну і моральну шкоду, а тому суд правомірно відмовив у задоволені вимог позивачів до ТОВ „ІРА АВТО” про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.
Також суд взяв до уваги, що між ТОВ „ІРА АВТО” та ЗАТ „СК „Провідна” 14.01.2008 року на підставі Закону України ”Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів” був укладений ОСОБА_3 обов’язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до даного полісу було застраховано відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує на законних підставах належний товариству автомобіль. Страхова компанія, відповідно до обсягу завданої позивачам шкоди, вимог Закону та умов полісу страхування провела в межах встановленого ліміту відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Враховуючи, що позивачам була завдана значна моральна шкода, суд частково задовольнив їх позовні вимоги та з ОСОБА_6 стягнув на користь кожного позивача на відшкодування моральної шкоди кошти у відповідному розмірі. Відшкодування витрат на поховання загиблих, на спорудження пам’ятника, огорожі, ритуальні обряди передбачено нормами ч.1 ст.1201 ЦК України та Законом України „Про поховання та похоронну справу”. Ці витрати сплатила позивачам страхова компанія, відповідно до їх граничної вартості в даному населеному пункті, що підтверджено листом КП „Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування Чернігівської міської ради ( а.с.57). Витрати на лікування та придбання лікарських препаратів також було відшкодовано з урахуванням наданих на їх підтвердження доказів.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог і вірно визначив особу, якою і повинна бути відшкодована завдана шкода та її розмір.
За таких обставин рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді:
Справа № 22ц-655/2010 р. Головуючий у 1 інстанції - Бечко Є.М.
Категорія - цивільна Доповідач - Коренькова З.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вступна та резолютивна частини
12 березня 2010 року м.Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Шевченка В.М.,
суддів: Коренькової З.Д., Бобрової І.О.,
при секретарі Марченко О.О.,
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ТОВ „Іра-Авто”, ЗАТ „Страхова компанія „Провідна” про відшкодування шкоди,
в с т а н о в и в :
На підставі ст.ст. 209, 218 ЦПК України складання повної ухвали відкладається на 5 днів, до 17 березня 2010 року.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: