Справа № 22ц-635/2010 Головуючий у першій інстанції – Соловей В.В.
Категорія – цивільна Доповідач – Коренькова З.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 року м.Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Шевченка В.М.,
суддів: Коренькової З.Д., Бобрової І.О.,
при секретарі Марченко О.О.,
за участю: представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4 та їх представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Козелецького районного суду від 22 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Рішенням Козелецького районного суду від 22 січня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним в силу невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначає, що суд приймаючи рішення керувався нормами Цивільного кодексу, що регулюють питання права власності, і ст.392 ЦК України. Проте, зняті балконна рама-вікно та лічильники гарячої і холодної води є конструктивними елементами та інженерним обладнанням квартири і не можуть в зв’язку з цим вважатись окремими об’єктами права власності. В даному випадку суд мав керуватися нормами Житлового кодексу. Крім того, апелянт вважає, що нею надано достатньо доказів того, що їй завдано моральної шкоди, оскільки вона 21 день була позбавлена гарячого і холодного водопостачання, що призвело до нервових переживань, необхідності докладати додаткових зусиль для налагодження нормальних умов для життя. В зв’язку з тим, що вона являється інвалідом другої групи, вона не змогла протистояти зняттю балконної рами-вікна та лічильників гарячої і холодної води, хоча вона була проти всього цього свавілля.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що позивачка ОСОБА_6 є наймачем квартири АДРЕСА_1.
Також судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 придбав і встановив у квартирі позивачки два лічильники гарячої та холодної води, а також, що він виготовив і встановив балконну раму-вікно за свої кошти.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що балконна рама-вікно та лічильники гарячої і холодної води тимчасово знаходились у квартирі позивачки і належать ОСОБА_3 – відповідачу по справі. А тому, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог. У зв’язку з відмовою в задоволені позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції вирішив, що нема і підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції.
ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_6 і з вересня 2006 року була зареєстрована в квартирі своєї матері. За рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 23 грудня 2008 року вона була визнана такою, що втратила право користування даною квартирою на підставі правил ст..107 ЖК України, так як здійснювала тільки догляд за матір’ю та надавала їй відповідну допомогу. Позивач визнавала, що раму-вікно та лічильники холодної і горячої води в квартирі встановлював чоловік її доньки , відповідачі по справі, але вона йому сплатила їх вартість. Отримання грошей від позивача ОСОБА_3 заперечує, а ОСОБА_6 не надала будь-яких доказів щодо передачі йому грошей.
Рама та лічильники були зняті відповідачем у присутності комісії та позивача 29 травня 2009 року, а через 20 днів у червні 2009 року позивач встановила свої лічильники та раму на балкон. Дані обставини спростовують доводи позивача, що з настанням осінньо-зимового періоду в квартирі із-за відсутності рами стало значно холодніше. Також не відповідає дійсності, що позивач була позбавлена можливості користуватись горячою водою, прати одяг, митися, користуватися ванною, з вини відповідача, так як постачання горячої води було відсутнє з 25 травня по 20 жовтня 2008 року у зв’язку з відключенням газової котельні від газопостачання і за цей період комунальні послуги не надавались і оплата за них не нараховувалась, що підтверджується довідкою КЕЧ від 18.12.2009 року (а.с.41).
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити .
Рішення Козелецького районного суду від 22 січня 2010 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: