Справа №22ц-632/2010

Категорія – цивільна                                             Головуючий  у  першій  інстанції – Непочатих В.О.

                                                                                                                 Доповідач – Заболотний В.М.

У Х В А Л А

І м е н е м       У к р а ї н и

 16 березня 2010 року                                                                              місто  Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі:

                           головуючого  -  судді  Шарапової О.Л.

                           суддів  -  Заболотного В.М.,  Скрипки А.А.

                           при  секретарі  -  Штупун О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2010 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Держави України в особі Міністерства юстиції України про визнання незаконною бездіяльності та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Держави України в особі Міністерства юстиції України про визнання незаконною бездіяльності та стягнення грошових коштів.

Ухвалою судді Козелецького районного суду від 18.01.2010 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк до 29 січня 2010 року для усунення недоліків позовної заяви.

У зв’язку з невиконанням вимог ухвали судді від 18.01.2010 року, ухвалою судді Козелецького районного суду від 02 лютого 2010 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто ОСОБА_2

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу судді та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення суддею положень Конституції України, Закону України „Про судоустрій України”, ЗУ ?ро статус суддів”, а також норм процесуального права. Апелянт вказує, що в ухвалі про залишення позову без руху не було вказано рахунків, на які слід здійснити оплату судових витрат, та їх розмір, що унеможливило виконання вимог ухвали. Крім того, зміст позовних вимог був викладений ним чітко, проте судом безпідставно обмежене його право на судовий захист.

         Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Підставами для залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху, як зазначено в ухвалі судді від 18 січня 2010 року, є неконкретне викладення змісту позовних вимог, ненадання доказів сплати судового збору та витрат на  ІТЗ.

Визнаючи неподаною та повертаючи ОСОБА_2 позовну заяву, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачу було запропоновано усунути недоліки позову, однак вимоги ухвали залишились невиконаними.

    Проте, з таким висновком судді погодитись не можна.

          Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення дотримання положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушення розумних строків розгляду справи в суді, а також стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 4500 грн. та понесені по справі судові витрати.

Отже, позивачем були чітко викладені заявлені ним позовні вимоги, а тому вимога судді, викладена в ухвалі про залишення позову без руху, щодо необхідності чіткого викладення позовних вимог, є безпідставною. Крім того, згідно з положеннями ч.6 ст.130 ЦПК України, суддя мав можливість з’ясувати дане питання при підготовці справи до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Також, як роз’яснив Пленум ВСУ у п.7 постанови №2 від 12.06.2009 року „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”, якщо заява не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог ст.121 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків.

Отже, залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без руху та пропонуючи останньому сплатити судовий збір та витрати на ІТЗ, суддя повинен був визначити конкретний розмір судових витрат, що підлягають сплаті.  

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цих Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.    

Апеляційний суд при вирішенні даної справи враховує, що ОСОБА_2 скористався наданим йому правом звернення до суду за захистом свого порушеного права і вправі розраховувати на належний захист його права судом.

За таких обставин ухвалу судді не можна визнати законною і обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права. Така ухвала підлягає скасуванню, з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд порушив порядок, встановлений для його вирішення.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307, п.3 ч.1 ст. 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,      

У Х В А Л И В :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити .

Ухвалу судді Козелецького районного суду від 02 лютого 2010 року - скасувати  і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

          Головуючий:                                         Судді: