Справа № 22ц-627/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Кантур А.М.
Категорія – цивільна Доповідач – Коренькова З.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Позігуна М.І.,
суддів: Коренькової З.Д., Заболотного В.М.,
при секретарі Марченко О.О.,
за участю: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 05 січня 2010 року по справі за позовом ВАТ КБ „Надра” до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ВАТ КБ „Надра”, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору поруки,
в с т а н о в и в :
В серпні 2009 року ВАТ КБ „Надра” звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в солідарному порядку борг за кредитним договором № 03-08/МК/2007-840 від 31.01.2007 року в розмірі 80410,48 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 618990,90 грн. та судові витрати.
В вересні 2009 року ОСОБА_6 звернувся із зустрічним позовом до ВАТ КБ „Надра”, ОСОБА_5, в якому просив визнати договір поруки від 31.02.2007 року недійсним як вчинений під впливом обману.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 05 січня 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано іпотечний договір від 31 січня 2007 року, укладений між ВАТ КБ „Надра” та ОСОБА_6, позичальником по якому є ОСОБА_5 – недійсним. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ВАТ КБ „Надра” 618999 грн. 90 коп. заборгованості по кредитному договору №03-08/МК/2007-840 від 31 січня 2007 року в солідарному порядку та по 865 грн. судових витрат з кожного, а на користь державного бюджету м.Прилуки – по 45 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 45 грн. 50 коп. судових витрат по справі. В частині позову щодо стягнення за кредитним договором №03-08/МК/2007-840 від 31 січня 2007 року з ОСОБА_6 відмовлено.
Додатковим рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 04 лютого 2010 року визнано договір поруки від 31 січня 2007 року, укладений між ВАТ КБ „Надра” та ОСОБА_6, позичальником по якому є ОСОБА_5 – недійсним, а визнання недійсним договору іпотеки від 31 січня 2007 року за рішенням Прилуцького міськрайонного суду визнано помилковим.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду від 05 січня 2010 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповноту з’ясованняі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Так, апелянт зазначає, що п.1.2 кредитного договору не відповідає вимогам ст.524 ЦК України, відповідно до якої зобов”язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні, проте в порушення вказаної норми валютою зобов”язання в договорі зазначено долар США. Судом не взято до уваги акт звірки, яким підтверджено сплату кредиту в розмірі 24680 доларів США на протязі 19 місяців. Також судом не взяті до уваги доводи ОСОБА_5 щодо того, що він зараз перебуває у скрутному фінансовому становищі. Крім того, апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права, зазначаючи при цьому, що позовна заяву банку та зустрічна позовна заява ОСОБА_6 не відповідають вимогам процесуального закону. Визнавши іпотечний договір недійсним, суд вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_6, який просив визнати недійсним договір поруки. Ухвала суду про об’єднання зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 із позовною заявою банку є незаконною на підставі порушення п.1 ст.121 ЦПК України.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до слідуючого висновку.
Судом по справі встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 31.01.2007 року між ВАТ КБ „Надра” та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №03-08/МК/2007-840 про надання кредиту в сумі 70 000 доларів США на споживчі потреби, строком до 31.01.2014 року, зі сплатою 14,5 відсотків річних за користування кредитом.
В забезпечення виконання взятих зобов’язань, що випливають з кредитного договору, 31.01.2007 року були укладені договори поруки між ВАТ КБ „Надра” та ОСОБА_7 і ОСОБА_6, відповідно до якого поручителі взяли на себе зобов”язання перед банком відповідати по зобов’язанням ОСОБА_5
Також кредитний договір забезпечений іпотечним договором від 31.01.2007 року, предметом якого є належний ОСОБА_6 будинок АДРЕСА_1
В установлені графіком терміни позичальником ОСОБА_5 не було повернуто належні кошти, у зв’язку з чим сума боргу становила 80410,48 доларів США, що за курсом НБУ становить 618999,90 грн.
Судом першої інстанції рішення ухвалено з порушенням як норм процесуального, так і норм матеріального права.
Так, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Проте, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_6 та визнавши недійсним іпотечний договір від 31.01.2007 року, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки ОСОБА_6 не заявлялися вимоги щодо визнання недійсним іпотечного договору, що є грубим порушенням норм процесуального закону.
Визнавши недійсним договір іпотеки, суд в порушення норм матеріального права, за наявності чинного договору поруки між ВАТ КБ „Надра” та ОСОБА_6, прийняв рішення про стягнення заборгованості в солідарному порядку з боржника ОСОБА_5 та лише з одного з поручителів ОСОБА_7
Зазначені порушення норм матеріального і процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі.
Відповідно до роз’яснень, викладених в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 „Про судове рішення у цивільній справі” у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Так, відповідно до ч.1 ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Судом достовірно встановлено, що при укладанні договору поруки від 31.01.2007 року ОСОБА_6 був ознайомлений з його умовами, він погодився з ним шляхом вчинення власноручно виконаного особистого підпису, ним не подані докази протиправного впливу на нього в момент укладення договору поруки з боку інших осіб, а тому немає підстав для визнання договору поруки недійсним.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору поруки, укладеного між ВАТ КБ „Надра” та ОСОБА_6 і підлягають задоволенню вимоги ВАТ КБ „Надра” в силу ст.ст. 553, 554 ЦК України, відповідно до яких, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню.
Керуючись ст.ст. 553, 554, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 05 січня 2010 року залишити скасувати.
Позов ВАТ КБ „Надра” – задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ВАТ КБ „Надра” 618999 грн. 90 коп. заборгованості по кредитному договору №03-08/МК/2007-840 від 31 січня 2007 року та по 606 грн. 22 коп. судових витрат з кожного.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до ВАТ КБ „Надра”, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору поруки відмовити.
Зобов”язати міський бюджет м.Чернігова повернути ОСОБА_5 зайво сплачені витрати на ІТЗ в розмірі 730 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: