Справа № 22ц-398/2010р. Головуючий у 1 інстанції –
Категорія – цивільна Артюх К.В.
Доповідач – Шемець Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., ГУБАР В.С.,
при секретарі: з участю: РАЧОВІЙ І.І.
заступника начальника Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ Міщенка Є.О., заінтересованих осіб- ОСОБА_13., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою заступника начальника Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Міщенка Євгена Олександровича на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22 грудня 2009 року у справі за скаргою КП „Ремонтно – будівельна дільниця” Чернігівської міської ради на дії державного виконавця – заступника начальника Новозаводського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції, заінтересовані особи - ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_12, -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі державний виконавець - заступник начальника Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ Міщенко Є.О. просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22 грудня 2009 року, якою скаргу КП „Ремонтно-будівельна дільниця” Чернігівської міської ради задоволено, визнано його дії по винесенню постанови від 26 листопада 2009 року про накладення арешту на кошти боржника в межах суми боргу 90394 грн.64 коп. неправомірними, скасовано зазначену постанову, та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Апелянт посилається на порушення на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Зазначає, що при виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з КП „Ремонтно-будівельна дільниця” ЧМР заборгованості по заробітній платі на користь заінтересованих осіб ним було винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на його рахунку, в межах суми боргу 90 394 грн.64 коп.
Відповідно до вимог Законів України „Про виконавче провадження” та „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під час порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника (введення процедури санації) та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів державний виконавець має право звертати стягнення на майно боржника у спосіб та у порядку, визначеним Законом України „Про виконавче провадження”, якщо дія мораторію не розповсюджується на задоволення вимог кредиторів, а саме щодо стягнення заробітної плати.
Тому вважав, що його дії є правомірними, узгоджуються з вимогами чинного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області 16 березня 2009 року порушено провадження у справі про банкрутство КП „Ремонтно-будівельна дільниця” Чернігівської міської ради, введені мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедура розпорядженням майном боржника; ухвалою від 24 вересня 2009 року відносно боржника відкрито процедуру санації та призначено арбітражного керуючого.
Ухвалами зазначеного суду від 30 вересня 2009 року та 26 листопада 2009 року роз”яснено ухвалу суду від 24 вересня 2009 року таким чином: після введення процедури санації органи державної виконавчої служби не мають права накладати арешт на майно чи грошові кошти, що належать КП „Ремонтно-будівельна дільниця” Чернігівської міської ради, та будуть надходити, відповідно на санаційний рахунок та змінений санаційний рахунок № 26004090396003 в Чернігівському відділенні Київської філії АТ „Укрінбанк”, МФО 300250.
Оскаржуваною постановою від 26 листопада 2009 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з КП „Ремонтно-будівельна дільниця” ЧМР на користь 12 стягувачів заборгованості по заробітній платі державним виконавцем накладено арешт на кошти в межах суми боргу 90 394 грн.64 коп., що містяться на рахунку №26004030396003 в Київській філії АТ „Український Інноваційний банк” м.Київ, МФО 300250, та належать боржнику (код 33904443).
Задовольняючи скаргу КП суд першої інстанції виходив з того, що ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 30 вересня та 26 листопада 2009 року роз”яснено про відсутність права у державної виконавчої служби накладати арешт на майно чи грошові кошти, що належать боржнику та будуть надходити на санаційний та змінений санаційний рахунки, зазначені ухвали набрали законної сили та є обов”язковими для виконання на території України і ця обставина в силу ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню при розгляді скарги.
Суд вважав, що суб”єктом оскарження в порушення зазначених ухвал господарського суду накладено арешт на кошти боржника в межах суми боргу, та врахував, що рахунок, на який накладено арешт, не має відношення до боржника, тому визнав дії державного виконавця неправомірними, а оскаржувану постанову про арешт коштів боржника скасував.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов”язань і зобов”язань щодо сплати податків і зборів(обов”язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов”язань та зобов”язань щодо сплати податків і зборів(обов”язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно з частиною 1 статті 11 та частиною 4 ст.12 цього Закону мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду, а ч.7 ст.12 Закону визначено, що дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Тобто, дія мораторію триває протягом усього строку провадження у справі про банкрутство, включаючи усі його процедури, за винятками, передбаченими Законом.
Ч.6 ст.12 Закону встановлено, що дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров”ю та життю громадян, це стосується як виплати, так і стягнення зазначених платежів і ,зокрема, заробітної плати.
Враховуючи зазначене, не підлягає зупиненню виконавче провадження за виконавчими документами, що підтверджують зазначені категорії вимог.
Тобто, зведене виконавче провадження про стягнення на користь заінтересованих осіб заборгованості по заробітній платі підлягає виконанню державним виконавцем, який наклав арешт на кошти боржника в межах суми боргу відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження”.
За таких обставин, за наявності норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, посилання суду першої інстанції на ухвали господарського суду Чернігівської області від 30 вересня 2009 року та від 26 листопада 2009 року про роз”яснення ухвали суду від 24 вересня 2009 року є необґрунтованими.
Крім того, суд першої інстанції встановив, що арешт накладено на рахунок, що не має відношення до боржника.
Дану обставину підтвердив в судовому засіданні апеляційного суду державний виконавець, пояснивши, що ним допущено технічну помилку у номері рахунку і банк не прийняв до виконання постанову.
Відповідно до положень ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження вправі звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи під час виконання судового рішення порушено їх права та свободи.
Оскільки встановлено, що арешт накладено на рахунок не боржника, апеляційний суд вважає, що такою дією державного виконавця права боржника у виконавчому провадженні не порушені.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що дії державного виконавця по винесенню постанови про арешт коштів боржника є правомірними, при цьому не порушують прав боржника, і тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови, відповідно, ухвала суду від 22 грудня 2009 року підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні скарги КП „Ремонтно-будівельна дільниця” Чернігівської міської ради.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2п.2, 312ч.1 п.2, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу заступника начальника Новозаводського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції – задовольнити.
Ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22 грудня 2009 року - скасувати.
Відмовити КП „Ремонтно- будівельна дільниця” Чернігівської міської ради в задоволенні скарги на дії державного виконавця.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: