КОПІЯ

ВИРОК

ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ

ОПІЯ

16 березня 2010 року м. Харків

Військовий місцевий суд Харківського гарнізону у відкритому судовому засіданні в   приміщенні суду, в складі: головуючого підполковника юстиції Савенка М.Є., за участю секретаря Мяснянкіної А.П., державного обвинувача – заступника військового прокурора Донецького гарнізону майора юстиції Каменева О.А., потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5, захисника-адвоката ОСОБА_6, розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини 3057, солдата,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лебедин Сумської області, українця, з середньою освітою, раніше не судимого, неодруженого, призваний на строкову військову службу в травні 2009 р., до призиву проживав за адресою: АДРЕСА_1

у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд,—

ВСТАНОВИВ:

Бажаючи продемонструвати свою уявну перевагу над військовослужбовцями більш пізнього призову, з метою підтримання негативних традицій, Гордіяш, в світлиці 1 патрульної роти військової частини 3057, дислокованої в м. Маріуполь Донецької області, в порушення вимог ст. ст. 11, 49, 50, 127, 128 Статуту внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, застосував до співслужбовців фізичне насильство, з якими не перебував у відносинах підлеглості, а саме: 04 січня 2010 року близько 16 годин наніс солдату ОСОБА_3 кулаком правої руки три удари по схрещеним на лобній частині голови долоням рук, та два удари у груди; 16 січня 2010 року близько 19 годин наніс солдату ОСОБА_4 кулаком правої руки три удари у груди чим спричинив кожному з вказаних військовослужбовців побої.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину визнав повністю та дав пояснення які за своїм змістом відповідають вище викладеному.

Враховуючи, що фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорює, беручи до уваги побажання сторін про обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, суд керуючись положенням ч. 3 ст. 299 КПК України, визнав за можливим обмежитись лише допитом ОСОБА_5 та дослідженням доказів, які характеризують особу підсудного.

Оскільки, ОСОБА_5, завдавши удари, не перебуваючим з ним у відносинах підлеглості ОСОБА_3 та ОСОБА_4, порушив передбачені ст. ст. 11, 49, 50, 127, 128 Статуту внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями, чим заподіяв кожному потерпілому побої, то суд, ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 406 КК України.

Разом з тим, органи досудового слідства ставили у вину підсудному порушення останнім вимоги ст. 9 Статуту внутрішньої служби та ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Проте суд виключає з обвинувачення вказівку на порушення вказаних положень статуту оскільки вважає, що вони мають загальний характер і не визначають конкретних обов’язків по службі.

При визначенні ОСОБА_5 покарання суд визнає обставинами, що пом’якшують його відповідальність – щире каяття в скоєному і активне сприяння розкриттю злочину, враховує клопотання потерпілих про пом’якшення покарання і поблажливість до підсудного, крім того приймає до уваги молодий вік ОСОБА_5 й те, що характеризується він в цілому позитивно, враховує складні сімейні обставини.

Крім того, суд виходячи з положень ч. 2 ст. 32 КК України, враховуючи характер вчиненого злочину, не визнає повторність злочинів в якості обставини, що обтяжує покарання підсудному і виключає її з обвинувачення як зайву.

Зазначені обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, дають суду можливість застосувати до ОСОБА_5 положення ст. 69 КК України, призначивши йому більш м’який вид покарання ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 406 КК України, а передбачений ст. 60 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 323, 324, 332-337, 349 КПК України, військовий місцевий суд,—

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 2 ст. 406 КК України і на підставі цього Закону, із застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України призначити йому покарання у виді арешту на гауптвахті строком 3 (три) місяці.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді нагляду командування військової частини 3057 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 відраховувати з часу поміщення його на гауптвахту у Дніпропетровському гарнізоні.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Харківського гарнізону на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

ВІРНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ

Головуючий по справі: САВЕНКО М.Є.