ВІЙСЬКОВИЙ   МІСЦЕВИЙ   СУД   МИКОЛАЇВСЬКОГО   ГАРНІЗОНУ

54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, б.41, тел. (0512) 35-44-33

Справа №1-4/2010

копія

В И Р О К                                  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 березня 2010 року                                                                                           місто Миколаїв .

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Академії, при секретареві Божок О.В. з участю державного обвинувача полковника юстиції Кашука О.В., захисника – адвоката ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього військовослужбовця військової частини А-2536 підполковника запасу

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Прибужани Вознесенського району Миколаївської області, українець, раніше не засуджений, з повною вищою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 1994 року народження, звільнений з військової служби в жовтні 2003 року, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

 в скоєні злочинів передбачених ст.ст. 358 ч.2; 364 ч.1; 366 ч.1 КК України.

Судовим слідством військовий суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, будучи спеціалістом 2 категорії ОСОБА_5 об’еднаного районного військового комісаріату Миколаївської області і бажаючі підтримати дружні стосунки з своїми знайомими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вирішив допомогти їх синам неправомірно ухилитися від призову на строкову військову службу.

При цьому, являючись службовою особою, на яку спеціальним наказом військового комісару покладені повноваження складати адміністративні протоколи на порушників законодавства про загальний військовий обов’язок і військову службу, вирішив шляхом вчинення зловживання владою і службовим становищем всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, а також неодноразових службових підроблень та підроблень інших документів, які видаються і посвідчуються державною установою, і які надають права і звільняють від обов’язків з метою використання їх іншою особою, допомогти ОСОБА_8 і ОСОБА_9 неправомірно отримати дублікати військових квитків з відмітками про нібито пройдену військову службу, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Реалізуючи задумане, ОСОБА_4 в один з днів літа 2008 року підробив документ основного обліку військовозобов’язаних, якій видається військовим комісаріатом - обліково-послужну картку до військового квитка НОМЕР_1, внісши до неї завідомо неправдиві данні про нібито проходження ОСОБА_8 у період з 14 грудня 2003 до 20 травня 2005 року строкової військової служби у військової частині А-2536, з метою використання його останнім (в порушенні кримінальної справи стосовно військових службових осіб ОСОБА_5 ОРВК Миколаївської області за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 425 КК України, відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України).

Продовжуючи виконувати свій умисел ОСОБА_4 22 червня і на початку серпня 2009 року повторно підробив документи, які видаються і посвідчуються державною установою і які надають права або звільняють від обов’язків – довідку №424 від 22 червня 2009 року за підписом командира військової частини А-2536 (в якій служив начальником штабу) про нібито проходження ОСОБА_8 військової строкової служби з 30 листопада 2003 року до 20 травня 2005 року, а також подібну довідку про нібито проходження ОСОБА_10 військової строкової служби у вказаній військовій частині з 6 травня 2008 року по 23 квітня 2009 року, що повністю не відповідало дійсності, які в наступному останніми було використано.  

Не припиняючи реалізовувати свій умисел на сприяння ухиленню від призову на строкову військову службу ОСОБА_8 і ОСОБА_10, ОСОБА_4, бажаючи створити видимість підстав для видачі останнім дублікатів військових квитків замість нібито втрачених, маючи вищевказані службові повноваження щодо складання адміністративних протоколів, неодноразово - 25 липня 2008 і 6 серпня 2009 року умисно зловживаючи владою і службовим становищем в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, порушуючи вимоги ст.254 КУпАП склав і видав завідомо неправдиві документи – протоколи №8 і №29 про нібито скоєння ОСОБА_8 і ОСОБА_10 адміністративних правопорушень, передбачених ст.211 КУпАП – нібито втрату ними з необережності військових квитків, що не відповідало дійсності - в зв’язку з чим останні неправомірно були притягнуті районним військовим комісаром до адміністративної відповідальності (в порушенні кримінальної справи стосовно військових службових осіб ОСОБА_5 ОРВК Миколаївської області за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 425 КК України, відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України).

Використання останніми вищевказаних завідомо неправдивих документів в наступному потягло за собою неправомірну видачу ОСОБА_8 і ОСОБА_10 дублікатів військових квитків та сприяння їм в ухиленні від військового обліку як призовників, своєчасному проходженню призовних комісій, призову на строкову військову службу, а також сприяло працевлаштуванню ОСОБА_8 та вступу до вищого навчального закладу ОСОБА_10. (Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.335; 358 ч.3 КК України, направлено з обвинувальним висновком до Вознесенського районного суду Миколаївської області. Матеріали кримінальної справи стосовно ОСОБА_8 виділені та направлені в порядку ст.97 КПК України до територіальних органів прокуратури для вирішення питання про притягнення останнього до кримінальної відповідальності).  

Вищезазначені дії ОСОБА_4 заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді порушення охоронюваних Конституцією України та іншими  законами прав та свобод людини і громадянина, підрив авторитету та престижу органів державної влади, органів місцевого військового управління, створення обстановки й умов, що ускладнюють виконання ОСОБА_5 об’єднаним районним військовим комісаріатом Миколаївської області як підрозділом Міністерства Оборони України своїх функцій щодо військового обліку і призову громадян на строкову військову службу, приховування протиправних вчинків громадян.

Підсудний ОСОБА_4 винним себе у викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення, які за своїм змістом в цілому повністю відповідають описаному вище і пояснив, що будучи спеціалістом 2 категорії ОСОБА_5 об’єднаного районного військового комісаріату Миколаївської області і бажаючі підтримати дружні стосунки з своїми знайомими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вирішив допомогти їх синам неправомірно ухилитися від призову на строкову військову службу.

При цьому, являючись службовою особою, на яку спеціальним наказом військового комісару покладені повноваження складати адміністративні протоколи на порушників законодавства про загальний військовий обов’язок і військову службу, вирішив шляхом вчинення зловживання владою, а також неодноразових службових підроблень та підроблень інших документів, які видаються і посвідчуються державною установою, і які надають права і звільняють від обов’язків з метою їх використання іншою особою, допомогти ОСОБА_8 і ОСОБА_9 неправомірно отримати дублікати військових квитків з відмітками про нібито пройдену військову службу.

Реалізуючи задумане, він в один з днів літа 2008 року підробив документ основного обліку військовозобов’язаних, якій видається військовим комісаріатом - обліково-послужну картку до військового квитка НОМЕР_1, внісши до неї завідомо неправдиві данні про нібито проходження ОСОБА_8 у період з 14 грудня 2003 до 20 травня 2005 року строкової військової служби у військової частині А-2536, з метою використання його останнім.

Продовжуючи виконувати свій умисел він 22 червня і на початку серпня 2009 року повторно підробив довідку за підписом командира військової частини А-2536 №424 від 22 червня 2009 року про нібито проходження ОСОБА_8 військової строкової служби з 30 листопада 2003 року до 20 травня 2005 року, а також подібну довідку про нібито проходження ОСОБА_10 військової строкової служби у вказаній військовій частині з 6 травня 2008 року по 23 квітня 2009 року, що повністю не відповідало дійсності, які в наступному останніми було використано.  

В наступному, - продовжував пояснювати ОСОБА_4, - він, бажаючи створити видимість підстав для видачі останнім дублікатів військових квитків замість нібито втрачених, маючі вищевказані службові повноваження щодо складання адміністративних протоколів, неодноразово - 25 липня 2008 і 6 серпня 2009 року умисно зловживаючи владою в інтересах названих осіб, в порушення вимог ст.254 КУпАП склав і видав завідомо неправдиві документи – протоколи №8 і № 29 про нібито скоєння ОСОБА_8 і ОСОБА_10 адміністративних правопорушень, передбачених ст.211 КУпАП – втрату ними з необережності військових квитків, що не відповідало дійсності - в зв’язку з чим останні неправомірно були притягнуті районним військовим комісаром до адміністративної відповідальності.

Використання останніми вищевказаних завідомо неправдивих документів потягло за собою неправомірну видачу ОСОБА_8 і ОСОБА_10 дублікатів військових квитків та сприяло їм в наступному в ухиленні від військового обліку як призовників та своєчасному проходженню призовних комісій, призову на строкову військову службу.  

Крім визнання ОСОБА_4 своєї провини його винність в скоєному підтверджується сукупністю доказів, досліджених в суді.

Свідок ОСОБА_6 в суді пояснив, що влітку 2008 року за його просьбою Морфенко погодився сприяти його сину – ОСОБА_8 неправомірно отримати дублікат військового квитку з відмітками про нібито пройдену останнім строкову військову службу. Для виконання цього, - продовжував пояснювати свідок, - отримавши заяву Шевцова-молодшого про нібито втрату військового квитка, а також інші документи, ОСОБА_4 видав йому тимчасове посвідчення замість військового квитка, а також обліково-послужну картку, які містили неправдиві відомості щодо проходження його сином військової служби, які було використано останнім при працевлаштуванні до органів Пенсійного фонду України.  В наступному – в кінці липня 2009 року ОСОБА_4, склавши протокол про нібито скоєння його сином адміністративного правопорушення – нібито втрату військового квитка – після сплати адміністративного штрафу передав йому дублікат військового квитка НОМЕР_2 з необ’єктивними даними про нібито проходження його сином строкової військової служби у військовій частині А-2536 у 2003-2005 роках.

Свідок ОСОБА_8 показав, що в літку 2008 року, написавши заяву до ОСОБА_5 ОРВК Миколаївської області про втрату військового квитка, що не відповідало дійсності, через свого батька в осені 2008 року отримав тимчасове посвідчення замість військового квітка, а також обліково-послужну картку, які було використано при працевлаштуванні до органів Пенсійного фонду України.  В наступному – в кінці липня 2009 року ОСОБА_4, склавши протокол про нібито втрату ним військового квитка і зобов’язавші сплатити адміністративний штраф, через деякий час передав батьком дублікат військового квитка НОМЕР_2 з необ’єктивними даними про нібито проходження ним строкової військової служби у військовій частині А-2536 у 2003-2005 роках.

Свідок ОСОБА_7 показав, що в літку 2009 року за його просьбою Морфенко погодився сприяти його сину – ОСОБА_9 неправомірно отримати дублікат військового квитку з відмітками про нібито пройдену останнім строкову військову службу. Для виконання цього, - продовжував пояснювати свідок, - отримавши заяву Кривоуса-молодшого про нібито втрату ним військового квитка, а також інші документи, ОСОБА_4 на початку серпня 2009 року, склавши протокол про скоєння адміністративного правопорушення – нібито втрату військового квитка – після сплати адміністративного штрафу передав йому дублікат військового квитка НОМЕР_3 з даними про проходження його сином строкової військової служби у військовій частині А-2536 у 2008-2009 роках, що не відповідало дійсності, але в наступному було використано для вступу до ВУЗу.

Аналогічні свідчення дав в суді свідок ОСОБА_9.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_11 - ОСОБА_5 районний військовий комісар – показав, що під час розслідування кримінальної справи йому стало відомо про те, що ОСОБА_4, будучи вповноваженим спеціальним наказом складати протоколи про адміністративні правопорушення на порушників законодавства про загальний військовий обов’язок і військову службу, в липні і серпні 2009 року умисно зловживаючи владою в інтересах ОСОБА_8 і ОСОБА_9, в порушення вимог ст.254 КУпАП склав і видав завідомо неправдиві документи – протоколи №8 і № 29 про нібито скоєння останніми адміністративних правопорушень, передбачених ст.211 КУпАП – втрату ними з необережності військових квитків, що не відповідало дійсності - в зв’язку з чим останні неправомірно були притягнуті до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_11 пояснив, що на протязі 2008 – 2009 років ОСОБА_4, бажаючи допомогти ОСОБА_9 і ОСОБА_8 ухилитися від призову на строкову військову службу, користуючись довірою керівництва військомату, як колишній начальник штабу військової частини А-2536, що дислокувалася у місті Вознесенськ Миколаївської області, підробляв інші документи, що надають права та звільняють від обов’язків: обліково-послужну картку до військового квітка на ім’я ОСОБА_8, а також довідки на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з необ’єктивними даними про нібито проходження ними строкової військової служби у вищевказаної військової частині.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 дали в суді аналогічні свідчення.

Порядок призову громадян на військову службу, обліку військовозобов’язаних, призовників, правила оформлення та видачі документів військового обліку передбачені Законом України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», «Положенням про військові комісаріати», затвердженим постановою КМУ №1235 від 26 вересня 2001 року, «Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу», затвердженим постановою КМУ №352 від 21 березня 2002 року «Положенням про військовий квиток…», впровадженим Указом Президента України №263/94, наказами Міністра Оборони України №165-1996, №35- 2002.

Згідно п.2.1 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, введеної в дію наказом Миколаївського обласного військового комісара №150 від 14 липня 2008 року, повноваження на складання протоколів про адміністративні правопорушення у ОСОБА_5 ОРВК (в порядку ст.ст.254; 255 КУпАП) надані ОСОБА_4.

Як видно з адміністративних протоколів №8 від 25 липня 2008 і № 29 від 6 серпня 2009 року про нібито скоєння ОСОБА_8 і ОСОБА_9 адміністративних правопорушень, передбачених ст.211 КУпАП – вони складені ОСОБА_4.

Факт притягнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності вбачається з доданих до справи постанов ОСОБА_5 районного військового комісару, а також квитанцій про сплату ними адміністративного штрафу.

З оглянутої в суді довідки №424 від 22 червня 2009 року вбачається, що вона видана на ім’я ОСОБА_8 про те, що він проходив строкову військову службу у військовій частині А-2536 з 30 листопада 2003 по 20 травня 2005 року, що не відповідає дійсності.

З матеріалів особової справи №01.03-15 Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва на ім’я ОСОБА_8 видно, що останнім під час працевлаштування використані Тимчасове посвідчення замість військового квитка, а також обліково-послужна картка з необ’єктивними даними про нібито проходження строкової військової служби у військовій частині А-2536 у 2003-2005 роках, які видані йому у ОСОБА_5 ОРВК Миколаївської області.

Як вбачається з повідомлення ректора ОСОБА_1 митної служби України за вих.№11/2157 від 25 листопада 2009 року під час вступу до вказаного вищого навчального закладу ОСОБА_9 серед інших документів використав дублікат військового квітка НОМЕР_3.

Як видно з оглянутого в судовому засіданні дублікату військового квитка НОМЕР_4 виданого на ім’я ОСОБА_15 у пунктах 5 і 8 маються відмітки про його призов на строкову військову службу 6 травня 2008 року і звільнення 23 квітня 2009 року, в пунктах 7, 17 та 19, відповідно, дані про прийняття останнім військової присяги, проходження військової служби у військових частинах А-1478 та А-2536, а також присвоєння військового звання «солдат», що повністю не відповідає дійсності.

Крім того, у розділи IV вказаного квитка вбачаються дві відмітки про взяття останнього на військовий облік та відмітка про зняття з обліку.  

Згідно висновків судово-почеркознавчої експертизи рукописні записи на сторінках військового квітка НОМЕР_3, виданого на ім’я ОСОБА_9, виконані ОСОБА_4.  

Згідно архівної довідки №179/1/10 виданої Галузевим Державним Архівом Міністерства оборони України від 5 лютого 2010 року військова частина А-2536 розформована з 30 жовтня 2003 року. Крім того, у зазначеній довідці вказано, що громадяни ОСОБА_8 та ОСОБА_9 серед особового складу військової частини А-2536 не виявлені.

Органи досудового слідства звинувачували ОСОБА_4 в тому, що крім декількох епізодів службового підроблення та зловживання владою і посадовим становищем, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, а також державним інтересам, які були кваліфіковані за ст.ст.366 ч.1 та 364 ч.1 КК України, він наприкінці 2003 року, будучи начальником штабу з військової частини А-2536, скоїв в інших особистих інтересах викрадення офіційних документів – бланків обліково-послужної картки, довідки військової частини А-2536 і двох чистих аркушів паперу з відтисками гербової печатки та кутового штампу військової частини А-2536, а також в один з днів серпня 2009 року, будучи спеціалістом 2 категорії ОСОБА_5 ОРВК Миколаївської області, в приміщенні військомату вчинив в інших особистих інтересах умисне знищення офіційного документу – тимчасового посвідчення замість військового квитка від 8 квітня 2008 року на ім’я ОСОБА_8 і таки його дії вони кваліфікували за ст.357 ч.1 КК України.

При обґрунтуванні такої кваліфікації органи досудового слідства виходили з того, що ОСОБА_4 наприкінці 2003 року, будучи начальником штабу військової частини А-2536, скоїв в інших особистих інтересах викрадення з названої військової частини офіційних документів з метою їх подальшого використання.

Між тим, в судовому засіданні ОСОБА_4 показав, що вищевказані бланки опинилися в нього випадково серед інших особистих документів і ніякого умислу на викрадення саме їх  в нього в той час не було. Крім того, зазначені бланки являли собою незаповнені аркуші паперу з відтисками гербової печатки та кутового штампу військової частини А-2536 в зв’язку з чим не можуть визнаватися офіційними документами.

Що ж стосується звинувачення у навмисному знищенні тимчасового посвідчення на ім’я ОСОБА_8, то ОСОБА_4 пояснив, що ніякого наміру знищувати вказане тимчасове посвідчення в нього не було. До того ж, згідно керівних документів таки дії знаходяться у компетенції спеціальної комісії районного військомату.

В судовому засіданні не встановлено фактів, які спростовували би вищеописані пояснення ОСОБА_4 в зв’язку з чим державний обвинувач до закінчення судового слідства у порядку ст.277 КПК України виніс постанову про зміну пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення з ст.ст. 357 ч.1; 364 ч.1; 366 ч.1 КК України на ст.ст.358 ч.2; 364 ч.1; 366 ч.1 того ж КК.

Під час розгляду справи судом підсудний ОСОБА_4 повністю підтверджуючи всі вищеописані фактичні обставини скоєного, не погодився з юридичною кваліфікацією своїх дій, заявивши про необхідність кваліфікувати всі його дії як службове підроблення, але суд вважає його заяву необ’єктивною і розцінює її як позицію захисту.

Оскільки ОСОБА_4 у літку 2008 року з метою використання підробив обліково-послужну картку до військового квитка НОМЕР_1, а в наступному 22 червня 2009 року підробив довідку за підписом командира військової частини А-2536 №424 від 22 червня 2009 року про нібито проходження ОСОБА_8 військової строкової служби з 30 листопада 2003 року до 20 травня 2005 року, а також на початку серпня 2009 року знову підробив подібну довідку про нібито проходження ОСОБА_10 військової строкової служби у вказаній військовій частині з 6 травня 2008 по 23 квітня 2009 року, тобто повторно з метою використання підробив документ, якій видається установою, яка має право видавати такі документи і які надають право або звільняють від обов’язків, то такі його дії військовий суд кваліфікує за ч.2 ст.358 КК України.

Дії ж ОСОБА_4 25 липня 2008 року і 6 серпня 2009 щодо складання і видачі завідомо неправдивих документів – протоколів №8 і № 29 про нібито скоєння ОСОБА_8 і ОСОБА_10 адміністративних правопорушень, передбачених ст.211 КУпАП у вигляді необережної втрати ними військових квитків, що повністю не відповідало дійсності – на підставі яких останні були неправомірно притягнуті до адміністративної відповідальності - військовий суд кваліфікує за статтями 364 ч.1 та 366 ч.1 КК України як зловживання владою і службовим становищем та службове підроблення, оскільки він, будучи службовою особою, на яку наказом військового комісару покладені повноваження складати адміністративні протоколи на порушників законодавства про загальний військовий обов’язок і військову службу, умисно, в інтересах третіх осіб, використав владу і службове становище всупереч інтересам служби, склав і видав завідомо неправдиві документи, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Суд прийшов до висновку про те, що вищезазначені дії ОСОБА_4 заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, оскільки вони порушили охоронювані Конституцією України та іншими  законами права та свободи людини і громадянина, підірвали авторитет та престиж органів державної влади, органів місцевого військового управління, створили обстановку й умови, що ускладнюють виконання ОСОБА_5 об’еднаним районним військовим комісаріатом Миколаївської області як підрозділом Міністерства Оборони України своїх функцій щодо військового обліку і призову громадян на строкову військову службу, дозволили певний час приховувати протиправні вчинки громадян.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд враховує, що він раніше ні в чому негідному замічений не був, до кримінальної відповідальності не притягувався і не був засуджений, військову службу проходив тривалий час і звільнений на пенсію, командуванням як під час військової служби, так і по місцю роботи у військовому комісаріаті характеризувався тільки позитивно, на утриманні має неповнолітню дитину, стан його здоров’я, а також щире каяття і активне сприяння розкриттю злочинів.

Дві останніх обставини військовий суд визнає пом'якшуючими покарання ОСОБА_4.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, військовий суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбуття покарання і вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від покарання з випробуванням.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 - визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч.2; 364 ч.1; 366 ч.1 КК України на підставі яких, піддати його покаранню:

- за статтею 358 ч.2 – у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за статтею 364 ч.1 – у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік із позбавленням права обіймати посади в місцевих органах військового управління на строком на 1 (один) рік;

- за статтею 366 ч.1 – у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців із позбавленням права обіймати посади в місцевих органах військового управління строком на 2 (два) роки.

За сукупністю скоєних злочинів, у відповідності до ст.70 КК України остаточно визначити ОСОБА_4 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки із позбавленням права обіймати посади в місцевих органах військового управління строком на 2 (два) роки.

У відповідності до ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, протягом в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, згідно ст.76 того ж КК обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 – підписка про невиїзд з постійного місця проживання - до набрання вироком чинності залишити без змін.

Речові докази після набрання вироком чинності – зберігати в справі.

На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

ДІЙСНО ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ

КОПІЯ ВІРНА: ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ А.  РУДЯК