АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-84/2010 Головуючий в 1 інстанції – Кухта В.О.
Категорія – ч. 2 ст. 185 КК Доповідач – Широян Т.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого – Щербакова О.С.
суддів – Широян Т.А., Антипець.М.
з участю прокурора Гапеєвої Н.П
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 3 грудня 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, який ніде не працює, неодружений, раніше судимий :
- 20.03.1995 року Менським районним судом Чернігівської області за ст. 86 1 , ст. 44, ч. 2, 3 ст. 140, ст. 142 КК України (в редакції 1960 року) до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- 27.11.1997 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 101, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років 8 місяців позбавлення волі;
- 08.07.2003 року Менським районним судом Чернігівської області ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 296, ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 21.12.2007 року постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області звільнений умовно-достроково від відбування покарання на 8 місяців 29 днів,
- засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі,
- за ст. 190 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підстав ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання - 4 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз у розмірі 459 гривень 60 копійок на користь держави.
ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 31.07.2009 року, близько, він перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2, умисно, таємно, здійснив крадіжку мобільного телефону моделі „NOKIA 1110-І”, вартість якого, складає 135 гривень. На момент крадіжки в телефоні перебувала сім-картка оператора мобільного зв’язку „Діджус” вартістю 25 гривень та на рахунку якої були кошти в сумі 15 гривень. Даним злочином потерпілий ОСОБА_2 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 175 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 11.08.2009 року близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в будинку АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_3, умисно, таємно, повторно здійснив крадіжку мобільного телефону моделі „Самсунг Х-461”, вартість якого складає 405 гривень із сім-карткою оператора мобільного зв’язку „Білан” вартість якої складає 25 гривень, та на рахунку якої були кошти в сумі 17 гривень. Даним злочином потерпілій ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 447 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 в період часу з 10.08.2009 року по 14.08.2009 року, з метою отримання коштів, умисно, повторно, неодноразово прибував додому до ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, де, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом обману та зловживання довірою останнього, користуючись тим, що ОСОБА_4 у зв’язку із великою кількістю випитого спиртного не пам’ятає про події, які відбулися на протязі дня 10.08.2009 року, отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі близько 1100 гривень, для розрахунку за нібито завдану жителям с. Киселівка матеріальну шкоду , а саме, за розбитий шиферний паркан та пошкоджені меблі. Отримані гроші ОСОБА_1 витратив за власними потребами, а факти на підставі яких він отримував від потерпілого гроші не знайшли свого підтвердження, оскільки даних випадків не було взагалі.
Не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію його дій, засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, у якій просить вирок суду щодо нього змінити та пом’якшити призначене йому покарання. На його думку суд прийняв до уваги не всі підстави, що пом’якшують покарання, а саме: визнання ним вини, щире каяття, відшкодування потерпілим завданої злочином шкоди.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду щодо ОСОБА_1 без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Винуватість ОСОБА_1 у викраденні чужого майна, вчиненому повторно та заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому повторно при обставинах, викладених у вироку, є доведеною і ґрунтується на доказах, стосовно тих фактичних обставин справи, які сам засуджений у судовому засіданні не оспорював. За цих обставин за згодою засудженого слухання справи у суді І інстанції відбувалось у порядку, передбаченому ст. 299 КПК України. Наслідки такого порядку розгляду справи засудженому роз’яснено у встановленому законом порядку.
Дії ОСОБА_1 судом за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та за ст. 190 ч. 2 як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою вчиненому повторно кваліфіковано вірно.
Покарання ОСОБА_1 призначено з урахуванням тяжкості вчиненого, даних про його особу, з урахуванням обтяжуючих та пом'якшуючих його покарання обставин. Суд взяв до уваги те, що ОСОБА_1 у вчиненому щиро кається і частково повернув викрадене майно, втім раніше судимий за корисливі злочини, ніде не працює, за місцем проживання характеризується негативно. З урахуванням наведеного суд правильно визначив, що покарання ОСОБА_1 має відбувати у місцях позбавлення волі.
На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 3 грудня 2009 року щодо нього – без змін.
Головуючий Судді