КОПІЯ

Справа № 2-3/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

10 березня 2010 року м. Носівка

 Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Корзаченка В.М.,

за участю секретарів Прищепи С.А., Ями С.С.,

позивачки ОСОБА_4,

представників позивачки ОСОБА_5, ОСОБА_6,

відповідача ОСОБА_7,

представника відповідача ОСОБА_8,

третьої особи ОСОБА_9,

представника третьої особи ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Носівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без укладення шлюбу та визнання права власності на Ѕ частину спільного майна, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_9,

В С Т А Н О В И В:

До Носівського районного суду звернулася ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_7 про розподіл спільного майна придбаного за час проживання однією сім’єю, зокрема, автомобілів ГАЗ-5307, номерний знак НОМЕР_1, ГАЗ-24 СПГ, номерний знак НОМЕР_2, житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та визнання за нею права власності на Ѕ частину вказаного майна.

У подальшому позивачка уточнила позовні вимоги та просила суд про встановлення факту спільного її проживання однією сім’єю без укладення шлюбу з ОСОБА_7 у період з 17 травня 2004 року до 22 березня 2008 року та визнання за нею права власності на Ѕ частину спільного майна, зокрема, Ѕ частину автомобіля ГАЗ-24 СПГ, номерний знак НОМЕР_2 та Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Решту її вимог просила залишити без розгляду.

Позивачка обґрунтовує позов тим, що починаючи з березня 2003 року і до 22 березня 2008 року вона з відповідачем проживали однією сім’єю без укладення шлюбу. Однак, зважаючи на те, що до 17 травня 2004 року ОСОБА_7 перебував у шлюбі з ОСОБА_9, то вона просить суд встановити факт проживання однією сім’єю з відповідачем без укладення шлюбу саме з 17 травня 2004 року і до 22 березня 2008 року. Позивачка також зазначає, що у вказаний період було придбано та зареєстровано на ім’я відповідача автомобіль ГАЗ-24 СПГ, номерний знак НОМЕР_2 та житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, а тому вона має право на Ѕ частину вказаного майна і просить суд визнати за нею право власності на Ѕ частину автомобіля ГАЗ-24 СПГ, номерний знак НОМЕР_2 та Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1.

Позивачка ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та пояснила, що починаючи з березня 2003 року ОСОБА_7 проживав у неї в будинку по АДРЕСА_2, де вони вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Він приїхав до неї на велосипеді, без речей, йому ще доводилося купувати одяг на ринку у місті Ніжині. Проживали вони як чоловік і жінка, але через небажання відповідача шлюб не реєстрували. Вона не працювала, була на пенсії по втраті годувальника, а ОСОБА_7 працював та виконував замовлення громадян по перевезенню вантажів, дров, піску, для чого вона знаходила клієнтів. Його заробітна плата була близько 1 000 гривень, а прибуток за машину дров складав близько 500 гривень. Таким чином вони спільно заробляли кошти, не розділяли їх і за які згодом придбали автомобіль, а пізніше ходили вибирати будинок, щоб там проживати окремо від дітей. Багато людей бачили, як вони разом ходили на весілля, святкували його дні народження. Їй на день народження він подарував золотий ланцюжок. ОСОБА_4 також пояснила, що проживаючи у неї, відповідач часто телефонував дітям, відвідував їх, а 03 липня 2003 року ОСОБА_9 ножем порізала йому ногу і він два місяці був у неї в будинку і нікуди не виходив. У 2006 році у нього з’явилася ще одна коханка, однак він продовжував жити з нею, хоча вона помічала, що після 01 травня 2006 року він почав ставити автомобілі на подвір’ї будинку колишньої дружини, почав хитрувати, менше приносити коштів. Пізніше вона дізналася від людей, що ОСОБА_7 вже придбав будинок і що має дитину від коханки. 22 березня 2008 року повідомив її, що йде жити до жінки з дитиною.

Представник позивачки ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав її вимоги, вважаючи їх повністю доведеними.

Представник позивачки ОСОБА_6 у судовому засіданні також підтримала її позовні вимоги, наголосивши, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на той час не перебували у жодному іншому шлюбі і проживали спільно. Вважає, що докази позивачки та показання свідків підтверджують факт спільного її з відповідачем проживання, а надані відповідачем докази не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки в судове засідання відповідач не подав оригіналів розписок про позичання ним грошей, а копії квитанцій про сплату за комунальні послуги на ім’я відповідача не підтверджують, що саме він їх сплачував.

Відповідач ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав взагалі та пояснив, що все викладене ОСОБА_4 є неправдою. ОСОБА_4 не мала чоловіка і будучи коханцями, він на її прохання інколи допомагав їй виконувати певну роботу по господарству. Він також давав їй певні кошти, однак про його заробітну плату вона не могла нічого знати оскільки він їй нічого про це не говорив, залишав гроші вдома у ОСОБА_9, автомобілі ставив також на її подвір’ї, аліментів нікому не сплачував. Дійсно, він привозив позивачці дрова для опалення її власного будинку, одного разу їздив з нею по гриби. Вони з позивачкою були лише як коханці, тож їх разом могли бачити люди, хоча до неї їздили й інші чоловіки. Він лагодив їй паркан, гараж, однак за це все ОСОБА_4 розраховувалася „коханням” і сама в суді говорила, що прожене його після того, як він зробить їй усю роботу. Також додав, що спільних дітей з позивачкою вони навіть ніколи не планували, з усіх його речей у неї були лише спецодяг і чоботи для роботи. Весь час він жив у своєму будинку з попередньою дружиною. Шлюб з ОСОБА_9 було розірвано за ініціативою останньої через його стосунки з ОСОБА_4, однак він продовжував проживати вдома і отримав свідоцтво про розірвання шлюбу лише восени 2006 року, оскільки його нинішня дружина була вже на той час вагітною. ОСОБА_4 не має відношення до придбання автомобіля, оскільки його придбали за кошти, які він заробив за продаж дров, у чому йому допомагали його сини, а на придбання будинку кошти він брав у свого батька та позичав. Про листівки його батьків він теж нічого не знає, а надані позивачкою фото були зроблені нею за 2-3 випадки спільного перебування. Вважає вимоги позивачки недоведеними і просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_8 підтримав його позицію та наголосив на тому, що немає жодних підстав для задоволення позову.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_9 дала суду показання, що офіційно перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 з 1977 року до 17 травня 2004 року. З самого початку сімейного життя вона не мала спокою через інших жінок ОСОБА_7 Перед тим, як ОСОБА_7 ходив до ОСОБА_4, у нього була інша жінка, яку також звали ОСОБА_4 і з якою він зустрічався ще довше ніж з ОСОБА_4 Врешті їй це набридло і вона подала до суду позов про розірвання шлюбу. Хоча шлюб і був розірваний рішенням суду, однак їх стосунки покращилися і вони продовжували проживати разом для виховання дітей і з питання отримання свідоцтва про розірвання шлюбу до органів РАЦСу вона взагалі не зверталася. Так, проживаючи спільно з ОСОБА_7, у 2006 році вони придбали автомобіль „Волга” для сина ОСОБА_11, на якому він таксував. По дрова їздили в основному її сини, хоча бувало, що їздив і ОСОБА_7 Його заробітна плата та кошти, зароблені від продажу дров знаходилися у них вдома. Аліментів він нікому не сплачував і вона з позовом до нього про стягнення аліментів не зверталася. До 2008 року вони вели спільне господарство, а весною 2008 року ОСОБА_7 повідомив її про те, що йде жити до іншої жінки, яка народила йому дитину. Просила відмовити у задоволенні позову, оскільки в іншому разі будуть порушені її права на спільне майно.

Представник третьої особи ОСОБА_10 підтримав позицію ОСОБА_9 та пояснив, що вважає вимоги позивачки безпідставними та необґрунтованими оскільки ОСОБА_7 навіть після набрання рішенням суду про розірвання шлюбу з ОСОБА_9 законної сили, продовжував спільне з нею проживання, вів спільне господарство та мав спільний бюджет. Зі спільних коштів здійснювалася оплата житлово-комунальних послуг, а в 2006 році ними було придбано автомобіль марки ГАЗ-24 СПГ номерний знак НОМЕР_2, який 03 листопада 2006 року був зареєстрований на ім’я ОСОБА_7 з правом керування синами, а 05 листопада 2007 року придбано житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Допитана як свідок ОСОБА_12 дала суду показання, що вона є донькою позивачки ОСОБА_4 і може стверджувати, що ОСОБА_7 з березня 2003 року і до 22 березня 2008 року жив у їх будинку. Він разом з ними брав участь у різних заходах, весіллі, допомагав вдома, на городі у баби в селі Іржавець, разом з матір’ю вони приймали сусідів, які приходили до них у гості. На роботу ОСОБА_7 йшов від них і до них додому повертався, приходив на обід, давав матері гроші, менший брат навіть називав його батьком, хоча для них він був вітчимом. ОСОБА_7 навчав її брата читати і писати, разом їздили до його батьків у село Макіївка. Вона часто телефонувала батькам ОСОБА_7, вони присилали їй вітальні листівки, спілкувалася з його синами. ОСОБА_7 возив її речі у місто Ніжин у гуртожиток, коли вона телефонувала додому то він міг брати трубку. Був випадок, коли після пошкодження ноги він два місяці нікуди з будинку не виходив і пізніше зізнався, що йому ногу порізала ОСОБА_9 з ревнощів. Вона також переживала з приводу розлучення її матері з ОСОБА_7

Допитана як свідок ОСОБА_13 дала суду показання, що знає ОСОБА_4 досить давно і знає, що з 2003 року у неї жив ОСОБА_7 Вона бувала вдома у ОСОБА_4 приблизно 12-15 разів на рік і бачила, як ОСОБА_7 приходив з роботи, харчувався, жив у неї, часто бачила їх разом в автомобілі. Весь куток знав, що вони живуть разом. Був випадок коли відповідач і їй допомагав зробити в будинку стояк.

Допитаний як свідок ОСОБА_14 дав суду показання, що працює лісником Носівського лісництва Ніжинського держлісгоспу. За останні 3 роки ОСОБА_7 близько 5-6 разів приїжджав на його дільницю по дрова зі своїми синами ОСОБА_15 і ОСОБА_11. Було таке, що сини самі приїжджали. ОСОБА_4 з ними ніколи не бачив. ОСОБА_7 теж вантажив дрова. Ще раніше міг бути в лісі приблизно 1 раз на півроку. Отримати дрова двічі на день по одній накладній неможливо, оскільки в ній робиться відмітка.

Допитаний як свідок ОСОБА_17 дав суду показання, що проживає по АДРЕСА_3 і досить часто бачив, як ОСОБА_7 проїжджав по вулиці до себе додому. Понад два роки тому приходив до ОСОБА_7 додому по АДРЕСА_5, з питання ремонту автомобіля і телефона. Стверджувати де саме останній ночував він не може.

Допитана як свідок ОСОБА_18 дала суду показання, що проживає у АДРЕСА_4, по сусідству з господарством ОСОБА_7 та ОСОБА_9 починаючи з 1970 років. Вона підтвердила, що ОСОБА_7 протягом близько півтора року не проживає з ОСОБА_9 До цього часу він постійно проживав з ОСОБА_9, і вона постійно бачила його вдома, звідки він йшов на роботу, приходив на обід, повертався з роботи, виконував домашню роботу. Щодо питання де він підночовував, то це її не цікавило. Також взагалі не знає і позивачку по справі. Коли у вересні 2006 року проводили водопровід по вул. Успенській, то ОСОБА_7 займався цим питанням, їй, як голові кооперативу, він особисто здавав гроші за підключення свого господарства. Його автомобілі ГАЗ і „Волга” стояли вдома по АДРЕСА_5, і вона їх постійно бачила.

Допитаний як свідок ОСОБА_19 дав суду показання, що ОСОБА_7 був чоловіком його рідної тітки ОСОБА_9 Він підтвердив, що декілька разів на місяць він заїжджав до тітки на АДРЕСА_5, і бачив у неї в господарстві ОСОБА_7 З останнім їздив у село Макіївку до батьків ОСОБА_7, де він у його присутності у свого батька позичав гроші близько 20 тисяч гривень.

Допитаний як свідок ОСОБА_11 дав суду показання, що ОСОБА_7 є його батьком і весь час проживав у будинку разом з матір’ю. Лише останні півтора року він проживає з іншою жінкою. Він підтвердив, що разом з батьком підшукували для купівлі будинок, а потім їздив з ним до діда в село Макіївку по гроші. Також пояснив, що ОСОБА_4 влізла в їх сім’ю і за весь час було близько 5-6 випадків, коли він приїжджав до неї і забирав батька додому.

Допитаний як свідок ОСОБА_15 дав суду показання, що ОСОБА_7 є його батьком і за час спільного з матір’ю проживання між ними бувало виникали лайки, але жив батько вдома, виконував роботу по господарству. Коли батько затримувався, то він інколи приїжджав до господарства ОСОБА_4 щоб забрати його додому. Останні півтора року він з матір’ю не проживає, оскільки має нову сім’ю і дитину. Може підтвердити, що всі дні народження батька святкували вдома по АДРЕСА_5.

Допитана як свідок ОСОБА_22 дала суду показання, що вона є рідною сестрою першого чоловіка позивачки і досить часто в неї буває. Вона підтвердила, що у період 2003 до 2008 року бачила як ОСОБА_7 проживав у ОСОБА_4 Він колов дрова на продаж, разом тримали господарство, у будинку був його одяг і взуття. Вони разом були на весіллі у її сина, придбали автомобіль та возили їх на поминки. У 2007 році син ОСОБА_7 ОСОБА_11 забирав їх сім’ю на день народження до доньки позивачки. Автомобіль ОСОБА_7 стояв на подвір’ї по АДРЕСА_5, куди він ходив до автомобіля.

Допитаний як свідок ОСОБА_23 дав суду показання, що знає позивачку і відповідача з 2006 року. Останній розбив його сім’ю з ОСОБА_24. Про спільне проживання ОСОБА_7 із ОСОБА_4 він в основному знає зі слів останньої, яка говорила, що він прийшов до неї в одних штанях, а після спільного проживання речі вивозив дві години двома автомобілями.

Допитана як свідок ОСОБА_24 дала суду показання, що познайомилася з ОСОБА_7 на святкуванні 01 травня 2006 року де він був з ОСОБА_9 і зі своїми синами. ОСОБА_7 говорив їй, що ОСОБА_4 була його коханкою. Вона прожила із ОСОБА_23 18 років і вони не мали дітей, хоча вона дуже хотіла мати дитину і так трапилося, що після зустрічі з ОСОБА_7 вона народила дитину і зараз чекає на другу. Зважаючи на свій стан (вагітність), вона наголосила, що говорить правду.

Допитаний як свідок ОСОБА_25 дав суду показання, що ОСОБА_7 є його дядьком і підтвердив, що позичав останньому гроші на купівлю будинку і на даний час дядько винен йому ще 4 тисячі гривень.

Допитаний як свідок ОСОБА_26 дав суду показання, що ОСОБА_7 близько 5-6 разів приїжджав до нього з приводу купівлі хати. Приїжджав сам та з сином ОСОБА_11 і придбав будинок за 45 тисяч гривень, а вже після того приїжджала ОСОБА_4 і цікавилася за скільки він продав будинок.

Допитаний як свідок ОСОБА_27 дав суду показання, що він позичав ОСОБА_7 гроші на купівлю будинку для проживання з новою дружиною і останній на даний час винен йому ще 4 тисячі гривень.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, третю особу на стороні відповідача, її представника, допитавши свідків та вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Рішенням Носівського районного суду від 14 квітня 2004 року, яке набрало законної сили 17 травня 2004 року, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розірвано.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Носівського районного управління юстиції Чернігівської області, шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 розірвано 06 вересня 2006 року про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 56.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_28 серії НОМЕР_4, виданого 27 лютого 2007 року виконавчим комітетом Козарівської сільської ради Носівського району Чернігівської області, батьками дитини, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, записані ОСОБА_23 та ОСОБА_24.

10 жовтня 2008 року відділом реєстрації цивільного стану Носівського районного управління юстиції Чернігівської області зареєстровано шлюб між громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_24, яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_24.

10 жовтня 2008 року виконкомом Козарівської сільської ради Носівського району Чернігівської області було видано повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_29, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, де її батьками вже записані ОСОБА_7 і ОСОБА_24.

Згідно листа начальника центру електрозв’язку № 4 Чернігівської філії ВАТ «Укртелеком», від 10 вересня 2009 року № 15-16/56, за період з 2003 до 2008 року включно ОСОБА_7 відпустки без збереження заробітної плати не надавалися.

Згідно довідки начальника центру електрозв’язку № 4 Чернігівської філії ВАТ «Укртелеком», від 08 вересня 2009 року № 1.5-16/52, ОСОБА_7 має графік роботи з понеділка по п’ятницю з 08 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв.

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, ОСОБА_26 05 листопада 2007 року продав вказаний будинок ОСОБА_7 за 45 000 гривень.

Згідно матеріалів Ніжинського ВРЕР УДАІ УМВС України в Чернігівській області, автомобіль ГАЗ-24-СПГ, номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_7 придбав 03 листопада 2006 року.

Відповідно до ст. ст. 15, 16, 20 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно паспорта ОСОБА_7, останній зареєстрований по АДРЕСА_5, у місті Носівка Чернігівської області починаючи з 06 вересня 2006 року, а згідно повідомлень ВАТ «Чернігівгаз» за 2007 рік оплату за використання газу по АДРЕСА_5, здійснював ОСОБА_7, який також сплачував рахунки за електроенергію у 2007 році та березні 2008 року і рахунки за воду у серпні-вересні 2007 року. Посилання представника позивачки на ту обставину, що з указаних квитанцій не вбачається чи особисто ОСОБА_7 їх сплачував не заслуговують на увагу, оскільки суд зважає на вказану вище дату реєстрації останнього за місцем проживання колишньої дружини та на показання свідка   ОСОБА_18, яка підтвердила сплату особисто ОСОБА_7 коштів за підведення водопроводу до будинку саме у вересні 2006 року.

Аналізуючи матеріали справи, суд не може вважати належними доказами надані позивачкою вітальні листівки та фотокартки, оскільки вони не мають посилання на конкретні дати і не можуть підтверджувати факт постійного проживання сторін однією сім’єю. До того ж, на думку суду, вітання батьків відповідача з Новим 2004 Роком повинні бути написані ще у 2003 році, що виходить за межі заявлених позовних вимог.

Суд також не бере до уваги наявність у матеріалах справи копій розписок ОСОБА_7 про позичання грошей у ОСОБА_25 та ОСОБА_27 і отримання коштів у свого батька, оскільки у судовому засіданні їх оригінали не досліджувалися.

Наявні у матеріалах справи інші документи, у тому числі й висновки експертів, не доводять спільного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_7 однією сім’єю. Крім того, у судовому засіданні позивачка особисто визнала, що говорила, що вижене ОСОБА_7, як тільки останній виконає їй всю роботу.

На відміну від інших свідків, суд дещо критично оцінює показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_27, оскільки останні є родичами сторін, однак зважає на їх свідчення у сукупності з іншими доказами по справі.

У матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які б безспірно і безсумнівно підтвердили факт спільного проживання позивачки з відповідачем з усталеними відносинами, що притаманні подружжю, проте без укладення шлюбу. Також немає доказів вкладення позивачкою особистих коштів у придбання спірного майна та даних про їх розмір, за умови, що вона не працювала, а лише отримувала пенсію по втраті годувальника. При цьому суд не може залишити поза увагою показання свідка ОСОБА_26, який підтвердив, що після продажу будинку відповідачу, до нього приїжджала ОСОБА_4 і цікавилася за скільки ж він його продав. Це свідчить про необізнаність останньої щодо доходів та справ ОСОБА_7

Виходячи з обставин справи суд приходить до висновку, що періодичні вчинки відповідача, які суперечать моральним засадам суспільства, ще не свідчать про проживання ним однією сім’єю з позивачкою.  

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, третю особу на стороні відповідача, її представника, допитавши свідків та вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку що вимоги позивачки є необґрунтованими і недоведеними, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 57, 74 СК, ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без укладення шлюбу та визнання права власності на Ѕ частину спільного майна, відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Носівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя   підпис В.М. Корзаченко

В І Р Н О:

Суддя Носівського

районного суду                                                                                             В.М. Корзаченко